Як додавати дописи на дошку  Padlet 

Таблиця — це основна форма впорядкування та збереження даних у реляційних базах даних. Вона складається зі стовпців (полів) та рядків (записів).

Основні елементи таблиці

• Поле (стовпець) — відображає одну певну властивість об'єкта.

  • Приклад: у таблиці «Учні» окремими полями будуть Прізвище, Ім'я, Дата народження, Клас.

  • Кожне поле обов’язково має свій тип даних (текстовий, числовий, дата/час, логічний тощо).

• Запис (рядок) — містить повний набір даних про один конкретний об'єкт.

  • Приклад: один рядок, у якому записано: Петренко | Марія | 14.05.2011 | 9-А.

• Первинний ключ (Ключ таблиці) — поле (або група полів), значення якого не повторюється в жодному записі таблиці.

  • Приклад: ID_учня, Номер паспорта або ІПН.

  • Навіщо потрібен: гарантує унікальність кожного рядка (щоб не переплутати двох однофамільців) та дозволяє швидко пов'язувати таблиці між собою.

Наочна аналогія

Завдяки первинному ключу (ID) СУБД легко розрізняє двох учнів з однаковими ім'ям та прізвищем.

Прикладом бази даних для школи є «Електронний щоденник».

У такій базі даних інформація зберігається не в одній велетенській таблиці, а в кількох пов'язаних між собою. Це дозволяє уникнути повторення даних та плутанини.

Структура бази даних «Електронний щоденник»

База даних складається з трьох основних таблиць:

1. Таблиця «Учні»

Містить особисті дані про кожного учня.

2. Таблиця «Предмети»

Містить перелік шкільних дисциплін.

3. Таблиця «Оцінки»

Пов'язує учнів із предметами та їхніми балами за допомогою ключових номерів (ID_Учня та ID_Предмета).

Чому це зручно?

• Поле ID_Учня — це первинний ключ. Завдяки йому комп'ютер знає, що в таблиці «Оцінки» під номером 1 стоїть саме Олексій Коваленко, і не потрібно щоразу заново писати його прізвище, клас та дату народження.

• Якщо учень змінить клас чи прізвище, це виправляють лише в один рядок у таблиці «Учні», а всі його оцінки залишаться прив'язаними до його ID.

1. Що таке база даних (БД)?

База даних (БД) — це впорядкована сукупність даних, які відображають стан об'єктів та відношень між ними в певній предметній галузі, збережена на зовнішніх носіях.

• Призначення БД: надійне збереження, швидкий пошук, зручне оновлення, сортування та фільтрація великих обсягів інформації.

• Приклади використання: електронний щоденник (E-Health / NZ.ua), каталог книг у бібліотеці, бази даних залізничних квитків, список покупців інтернет-магазину.

2. Моделі даних

Дані в базі організовуються за певною схемою — моделлю даних.

1. Ієрархічна: дані мають структуру дерева (батьківський та підпорядковані елементи). Приклад: файлова система папок на ПК.

2. Мережна: елементи можуть мати багаторазові зв'язки «кожен з кожним».

3. Реляційна (найпопулярніша): дані подаються у вигляді взаємопов'язаних двовимірних таблиць.

3. Реляційні бази даних та їх структура

Слово relation перекладається як відношення. У реляційних БД зв'язки будуються між двовимірними таблицями.

Основні елементи таблиці:

• Поле (стовпець): містить певну властивість об'єкта (наприклад, Прізвище, Дата народження, Клас). Кожне поле має свій тип даних (текстовий, числовий, дата/час, логічний тощо).

• Запис (рядок): містить повний набір даних про один конкретний об'єкт (наприклад, усі дані про одного учня).

• Первинний ключ (Key): поле або сукупність слів, значення яких не повторюються в жодному рядку таблиці (наприклад, ІПН, Номер паспорта, ID учня). Ключ потрібен для швидкого пошуку та зв'язування таблиць.

4. Системи управління базами даних (СУБД)

Для створення, заповнення та управління базами даних використовують спеціальні програми.

СУБД (Система управління базами даних) — це комплекс програмного забезпечення, призначений для створення, оновлення, пошуку та ведення баз даних.

Класифікація СУБД:

• За моделлю даних: реляційні (RDBMS), об'єктно-орієнтовані, NoSQL.

• За способом збереження:

  • Локальні (однокористувацькі): працюють на одному ПК (наприклад, Microsoft Access, LibreOffice Base).

  • Мережеві / Серверні (багатокористувацькі): забезпечують одночасний доступ багатьом користувачам мережі (наприклад, MySQL, PostgreSQL, Oracle, Microsoft SQL Server).

Головні висновки для повторення

1. База даних — організована інформація, СУБД — програма для керування цією інформацією.

2. Найпоширеніші БД у школі та побуті — реляційні (структуровані у вигляді таблиць).

3. Таблиця складається з полів (стовпців) та записів (рядків).

4. У кожній таблиці реляційної БД має бути первинний ключ для унікальної ідентифікації записів.

«Аналіз даних та тренди в електронних таблицях», які зручно виконати протягом одного уроку (в Google Таблицях або Microsoft Excel).

Завдання 1. «Популярність відеоігор» (Аналіз лінійного тренду)

• Мета: Навчитися будувати графіки та додавати лінію тренду для визначення тенденції.

• Вхідні дані: Учням дається готова таблиця кількості активних гравців (у тисячах) за останні 6 місяців для двох ігор:

• Завдання:

  1. Внести дані до таблиці.

  2. Побудувати лінійний графік зміни кількості гравців для обох ігор.

  3. У налаштуваннях діаграми увімкнути відображення Лінії тренду (Trendline).

  4. Дати відповідь на запитання: Яка з ігор має спадний тренд, а яка — висхідний? Зробіть прогноз, яка гра матиме більше гравців у березні.

Завдання 2. «Продаж електросамокатів» (Аналіз сезонності)

• Мета: Виявити сезонний тренд та навчитися робити висновки для бізнесу.

• Вхідні дані: Таблиця продажів магазину за порами року:

• Завдання:

  1. Створити таблицю та побудувати стовпчасту (або лінійну) діаграму.

  2. Визначити, у які квартали спостерігається пік та спад продажів.

  3. Дати відповідь на запитання:

     • Чи є цей тренд постійним (лінійним) чи сезонним?

     • У який місяць/сезон власникові магазину варто планувати найбільшу закупівлю товару, а коли — робити знижки?

Завдання 3. «Екологія: Відходи шкільної їдальні» (Прогнозування та розрахунки)

• Мета: Поєднати формули (середнє значення) та графічне відображення тренду для розв'язання екологічного кейсу.

• Вхідні дані: Таблиця маси пластикових пляшок (у кг), зібраних у школі за 5 тижнів після введення сортування:

• Завдання:

  1. Внести дані та обчислити середню масу зібраного пластику за тиждень за допомогою формули =AVERAGE() (=СРЗНАЧ()).

  2. Побудувати графік і додати лінію тренду.

  3. Сформулювати висновок:

     • Про що свідчить цей тренд (учні стали менше купувати пластику чи гірше сортувати)?

     • Якщо тренд збережеться, скільки приблизно кілограмів пластику буде зібрано на 7 тижні?

Академічна доброчесність в освіті: ключові положення нового Закону України

31 липня 2026 року набув чинності Закон України «Про академічну доброчесність», ухвалений Верховною Радою України 18 грудня 2025 року. Це перший окремий законодавчий акт, який комплексно визначає правові та організаційні засади забезпечення академічної доброчесності в освітній і науковій сферах.

Вибірковий огляд ключових положень цього важливого нормативно-правового документа ми вже розглянули у попередній статті. А в цьому матеріалі зосередимося на практичному аспекті його реалізації в закладах освіти: розглянемо, яких вимог мають дотримуватися педагоги та здобувачі освіти, які обов’язки покладаються на учасників освітнього процесу, що має передбачати внутрішня система забезпечення академічної доброчесності закладу освіти та як відбувається розгляд повідомлень про можливі порушення.

Основні правила академічної доброчесності

Джерело:

На урок

Створення електронного чек-листа «Корисний ланч-бокс»
До прикладу

Джерело