Мета: Самостійно опанувати теоретичний матеріал про види загроз та антивірусний захист, систематизувати знання у вигляді візуальної інфографіки та опублікувати інформаційну сторінку на власному навчальному сайті.

 Завдання для учнів

Етап 1. Теоретичний пошук та аналіз (Дослідження)

Опрацюй матеріал підручника (с. 41-46) або надійні мережеві джерела та дай письмові відповіді (у робочому документі або зошиті) на такі запитання:

1. Що таке комп’ютерний вірус та чим він відрізняється від інших шкідливих програм (хробаки, трояни, здирники/Ransomware, шпигунські програми/Spyware)?

2. Які основні шляхи інфікування комп’ютера та які ознаки зараження системи?

3. На які класи поділяються антивірусні програми за своїм призначенням (сканери, монітори/екрани, ревізори, лікарі)? Наведи 3–4 приклади сучасних антивірусів.

4. Сформулюй 5 золотих правил цифрової гігієни для захисту пристрою.

Етап 2. Створення інфографіки (Творчо-практичний)

За допомогою графічного редактора або онлайн-сервісу (Canva, Photopea, Method Draw чи ін.) створи яскраву та зрозумілу інфографіку на тему:

«Анатомія кіберзахисту: Загрози та Антивіруси»

Вимоги до інфографіки:

• Назва та структуровані блоки (наприклад: Види загроз, Як працює антивірус, Правила безпеки).

• Використання іконок, коротких текстових тез, контрастних кольорів.

• Формат збереження: .png або .jpg.

Етап 3. Публікація на власному сайті (Вебпрактика)

Створи нову сторінку на своєму навчальному сайті (Google Sites, Blogger тощо) під назвою «Безпека в мережі: Антивіруси» та розмісти на ній:

1. Короткий вступний текст про важливість антивірусного захисту.

2. Вбудовану інфографіку, створену на Етапі 2.

3. Інтерактивний блок або список із 5 правилами цифрової гігієни.

4. Опублікуй сторінку та надай доступ/посилання вчителю на перевірку.

Шкідливе програмне забезпечення — це будь-яке програмне забезпечення, створене для отримання несанкціонованого доступу до комп'ютера, завдання шкоди даним, викрадення особистої інформації або порушення роботи системи.

Основні типи шкідливих програм та принципи їх дії

1. Комп'ютерні віруси 

   • Принцип дії: Впроваджують свій код у файли інших програм (виконувані .exe, .bat, документи з макросами). Активуються під час запуску інфікованого файла та розмножуються, заражаючи інші файли на пристрої.

2. Комп'ютерні хробаки

   • Принцип дії: На відміну від вірусів, хробакам не потрібні інші файли для розповсюдження. Вони самостійно копіюють себе та розповсюджуються через мережі (інтернет, локальні мережі, електронну пошту), перевантажуючи каналу зв'язку та системи.

3. Троянські програми / Трояни 

   • Принцип дії: Маскуються під корисні або легальні програми (гри, утиліти, оновлення). Після встановлення користувачем відкривають зловмисникам доступ до системи, викрадають паролі чи знищують дані.

4. Шпигунські програми 

   • Принцип дії: Таємно збирають інформацію про дії користувача (натискання клавіш, переглянуті сайти, паролі, карткові дані) та передають її розробнику програми.

5. Програми-вимагачі 

   • Принцип дії: Зашифровують файли на пристрої або блокують доступ до системи, після чого вимагають викуп за відновлення доступу.

6. Рекламне ПЗ 

   • Принцип дії: Примусово відображає небажану рекламу (банери, спливаючі вікна) у браузері або системі.

Основні шляхи інфікування

• Завантаження файлів з неперевірених джерел та піратських сайтів.

• Відкриття підозрілих вкладень або перехід за посиланнями в електронних листах (фішинг).

• Використання незахищених USB-флешок.

• Відсутність оновлень операційної системи та програм.

Способи боротьби та захисту

1. Технічні засоби:

   • Встановлення та постійне оновлення антивірусного ПЗ (наприклад, Windows Defender, ESET, Malwarebytes).

   • Використання брандмауера (Firewall) для контролю мережевого трафіку.

   • Регулярне оновлення операційної системи та всіх додатків.

   • Налаштування резервного копіювання важливих даних (бeкап) на зовнішні носії або в хмару.

2. Правила цифрової гігієни:

   • Не відкривати листи й файли від невідомих відправників.

   • Використовувати складні та унікальні паролі + двофакторну автентифікацію (2FA).

   • Перевіряти URL-адреси сайтів перед введенням персональних даних.

   • Перевіряти зовнішні носії (флешки) антивірусом перед відкриттям.

1. Правові основи захисту даних

Правовий захист регулюється законами України та міжнародними актами, які встановлюють відповідальність за кіберзлочини.

• Закон України «Про захист персональних даних»: забороняє збирати, зберігати й поширювати особисту інформацію людини (паспортні дані, адресу, телефон, медичні відомості) без її офіційної згоди.

• Закон України «Про авторське право і суміжні права»: захищає інтелектуальну власність — програми, тексти, зображення та музику.

• Кримінальний кодекс України (Розділ XVI): передбачає покарання за несанкціоноване втручання в роботу комп'ютерів, створення вірусів та викрадення даних.

2. Етичні основи інформаційної безпеки

Етика в інтернеті (мережевий етикет або нетикет) спирається на повагу до інших та відповідальність за власні дії.

• Академічна доброчесність: використання чужих матеріалів із обов'язковим вказуванням автора та джерела (заборона плагіату).

• Повага до приватності: заборонено публікувати чужі фото, листування або особисті дані без дозволу їхнього власника.

• Відмова від протиправних дій: табу на розповсюдження спаму, мови ворожнечі, шкідливих посилань та участь у кібербулінгу.

3. Захищені сайти та безпека в мережі

Захищений сайт — це вебресурс, який використовує шифрування для захисту даних, що передаються між твоїм браузером і сервером (наприклад, паролів або номерів банківських карток).

Ознаки захищеного сайту

1. Протокол HTTPS: адреса починається з https:// (де S означає Secure — захищений), а не з звичайного http://.

2. Значок замочка: у адресному рядку браузера поруч із URL-адресою відображається закритий замочок.

3. SSL/TLS-сертифікат: клік по значку замочка дозволяє переглянути цифровий сертифікат безпеки, який підтверджує справжність сайту (що це не фішингова копія).

Поняття загроз для даних

• Фішинг: створення сайтів-двійників для виманювання логінів та паролів.

• Шкідливе ПЗ: віруси, хробаки та трояни, що викрадають або знищують інформацію.

• Соціальна інженерія: маніпуляції та обман людей з метою отримання доступу до їхніх акаунтів.

Мета: Опанувати класифікацію загроз інформаційній безпеці, зрозуміти причини пошкодження даних у комп'ютерних системах та навчитися застосовувати базові правила кібергігієни для захисту власних пристроїв й облікових записів.

Крок 1: Основи інформаційної безпеки

• Що опанувати:

  1. Три основні властивості безпеки: конфіденційність, цілісність та доступність.

  2. Класифікацію загроз за походженням (природні, технічні, людський фактор).

  3. Різницю між навмисними (хакерська атака, злам) та випадковими загрозами (вимкнення світла, збій програми, пролита кава).

• Практичне завдання: Наведи 3 приклади з власних спостережень або новин, коли порушувалася конфіденційність чи доступність інформації.

Крок 2: Шкідливе програмне забезпечення та загрози в Інтернеті

• Що опанувати:

  1. Основні види шкідливого ПЗ:

     • Віруси та хробаки (саморозмножуються та псують файли).

     • Троянські програми (маскуються під корисні файли/додатки).

     • Програми-вимагачі / Ransomware (заблоковують дані та вимагають викуп).

     • Шпигунські програми / Spyware (стежать за діями та відстежують паролі).

  2. Поняття фішингу (фальшиві сайти й листи для викрадення даних).

  3. Принципи соціальної інженерії (маніпуляції довірою людей).

• Практичне завдання: Знайди у своїй електронній пошті або месенджері приклад спаму чи підозрілого повідомлення та визнач ознаки, за якими його можна розпізнати.

Крок 3: Причини та види пошкодження даних

• Що опанувати:

  1. Порівняння типів пошкодження:

     • Логічні: збої у файловій системі, дія вірусів, помилки програм чи ОС.

     • Фізичні: падіння жорсткого диска, перегрів, перепади напруги, фізичне зношення.

  2. Способи апаратного захисту (джерела безперебійного живлення — ДБЖ/UPS, мережеві фільтри).

• Практичне завдання: Склади чек-лист із 5 дій, які зменшать ризик фізичного пошкодження твоєї домашньої комп'ютерної техніки чи смартфона.

Крок 4: Практичний захист та самоперевірка

• Що опанувати:

  1. Основні правила кібергігієни:

     • Створення надійних паролів (від 12 символів, комбінація літер, цифр і знаків).

     • Ввімкнення двофакторної автентифікації (2FA).

     • Регулярне резервне копіювання (бэкап) на хмару або зовнішній носій.

     • Оновлення ПЗ та використання ліцензійного антивіруса.

  2. Перевірку стану безпеки власного комп'ютера чи смартфона.

• Практичне завдання: Придумай і запиши власну формулу для створення надійного пароля, який тобі легко запам'ятати, але важко підібрати стороннім.

Академічна доброчесність в освіті: ключові положення нового Закону України

31 липня 2026 року набув чинності Закон України «Про академічну доброчесність», ухвалений Верховною Радою України 18 грудня 2025 року. Це перший окремий законодавчий акт, який комплексно визначає правові та організаційні засади забезпечення академічної доброчесності в освітній і науковій сферах.

Вибірковий огляд ключових положень цього важливого нормативно-правового документа ми вже розглянули у попередній статті. А в цьому матеріалі зосередимося на практичному аспекті його реалізації в закладах освіти: розглянемо, яких вимог мають дотримуватися педагоги та здобувачі освіти, які обов’язки покладаються на учасників освітнього процесу, що має передбачати внутрішня система забезпечення академічної доброчесності закладу освіти та як відбувається розгляд повідомлень про можливі порушення.

Основні правила академічної доброчесності

Джерело:

На урок

Створення електронного чек-листа «Корисний ланч-бокс»
До прикладу

Джерело

Двох найбільш зрозумілих алгоритмах: сортуванні бульбашкою (Bubble Sort) та сортуванні вибором (Selection Sort).

Ось короткий план, цікаві задачі та код для перевірки у Google Colab.

1. Основні алгоритми (теорія)

Сортування бульбашкою (Bubble Sort)

Алгоритм порівнює сусідні елементи і міняє їх місцями, якщо вони стоять у неправильному порядку. Найбільші елементи "спливають" у кінець списку, як бульбашки повітря у воді.

Сортування вибором (Selection Sort)

Ми шукаємо найменший елемент у списку і міняємо його місцями з першим елементом. Потім шукаємо другий найменший і ставимо на друге місце, і так далі.

2. Практичні задачі (Python)

Ти можеш просто скопіювати цей код у клітинки Google Colab і натиснути "Run".

Задача 1: Біологія (Ріст рослин)

Умова: У тебе є дані про висоту соняшників (у см) на дослідній ділянці. Упорядкуй їх від найнижчого до найвищого методом бульбашки.

Python

# Дані: висота соняшників
heights = [150, 120, 185, 130, 165]

def bubble_sort(arr):
 n = len(arr)
 for i in range(n):
 for j in range(0, n - i - 1):
 if arr[j] > arr[j + 1]:
 # Міняємо місцями
 arr[j], arr[j + 1] = arr[j + 1], arr[j]
 return arr

print("Впорядкована висота соняшників:", bubble_sort(heights))

Пояснення: Внутрішній цикл порівнює 150 і 120. Оскільки 150 > 120, вони міняються місцями. Так триває, поки найбільше число 185 не опиниться в кінці.

Задача 2: Хімія (Атомна маса)

Умова: Маємо список значень атомних мас деяких елементів. Потрібно впорядкувати їх за зростанням, використовуючи сортування вибором.

Python

# Дані: атомні маси (H, O, C, N)
atomic_masses = [1.008, 15.999, 12.011, 14.007]

def selection_sort(arr):
 for i in range(len(arr)):
 min_idx = i
 for j in range(i + 1, len(arr)):
 if arr[j] < arr[min_idx]:
 min_idx = j
 # Міняємо знайдений мінімум з першим елементом
 arr[i], arr[min_idx] = arr[min_idx], arr[i]
 return arr

print("Атомні маси за зростанням:", selection_sort(atomic_masses))

Пояснення: Алгоритм спочатку знаходить найменше число (1.008) і переконується, що воно на першому місці. Потім шукає мінімум серед решти (15.999, 12.011, 14.007) — це 12.011 — і ставить його на друге місце.

Задача 3: Фізика (Швидкість об'єктів)

Умова: Виміряно швидкості руху п'яти автомобілів (м/с). Використай вбудовану функцію Python для швидкої перевірки, але додай умову: якщо швидкість однакова, порядок не має значення.

Python

# Дані: швидкості
speeds = [25.5, 10.0, 32.2, 10.0, 15.8]

# Вбудований метод Python (найшвидший)
speeds.sort()

print("Швидкості від найменшої до найбільшої:", speeds)

Пояснення: У Python є вбудована функція .sort(), яка використовує алгоритм Timsort. Він набагато швидший за "бульбашку", але для навчання важливо знати обидва методи.

Як захистити проєкт?

1. Покажи код: Відкрий Google Colab.

2. Поясни складність: "бульбашка" — це просто, але повільно для великих списків (якщо елементів буде 1 000 000, комп'ютер "замислиться").

3. Зроби висновок: Сортування допомагає вченим аналізувати дані (наприклад, знаходити найшвидші частинки або найвищі рослини).

Тема пошуку максимуму та мінімуму — це класика програмування, яка вчить комп'ютер «порівнювати» і «запам'ятовувати».

Задача: «Експедиція на Говерлу»

Група альпіністів вимірювала температуру повітря на різних висотах під час підйому на гору. Дані вони записували у список (масив).

Твоє завдання:

1. Створити список, що містить 10 значень температури (наприклад, від -10 до +15 градусів).

2. Знайти найвищу температуру, щоб знати, коли було найтепліше.

3. Знайти найнижчу температуру, щоб визначити пік холоду.

4. Вивести ці значення на екран з поясненням.

2. Побудуй діаграму за даними задачі