Навчальна: Ознайомити учнів із поняттям інформаційні процеси та їхніми складовими. Сформувати чітке розуміння та вміння розрізняти сутність понять інформація, повідомлення, дані та знання.
Розвивальна: Розвивати логічне мислення, вміння аналізувати та класифікувати відомості.
Основні етапи уроку
1. Актуалізація знань та мотивація (5 хв)
Питання: Що ви пам'ятаєте про інформацію з попередніх класів?
Мотивація: Навіщо ми вивчаємо, як працює інформація? (Світ рухається завдяки інформації. Розуміння цих процесів допомагає нам бути ефективними користувачами комп'ютерів і технологій.)
2. Вивчення нового матеріалу (20 хв)
А. Інформаційні процеси (ІП):
Визначення: Дії, які можна виконувати з інформацією. Це чотири основні дії, які відбуваються навколо нас постійно.
Складові ІП :
Збирання (отримання): Отримання інформації із зовнішнього світу (бачимо, чуємо, читаємо). Приклад: Запис температури повітря у щоденник.
Зберігання: Фіксація інформації на носіях (пам'ять, зошит, флешка, диск).
Опрацювання (перетворення): Зміна форми або змісту інформації (розрахунки, переклад тексту, сортування даних). Приклад: Обчислення середньої температури за тиждень.
Передавання (обмін): Пересилання інформації від джерела до приймача. Приклад: Розповісти другові про погоду.
Б. Диференціація понять:
Повідомлення:Форма подання інформації. Це звуковий сигнал, текст, зображення, жест.
Приклад: Телефонний дзвінок, лист, картинка.
Дані:Зареєстровані сигнали, які самі по собі не несуть користі, доки їх не опрацюють. Це неопрацьована інформація.
Приклад: Список чисел: 15, 20, 18, 17, 19. (Самі по собі незрозумілі).
Інформація:Осмислене повідомлення, яке є новим і важливим для отримувача.
Приклад: Це список оцінок за тиждень. (Тепер числа набули значення).
Знання:Опрацьована, осмислена та структурована інформація, що дозволяє приймати рішення та прогнозувати. Це вищий рівень.
Приклад: Розрахувавши середній бал (17.8), я знаю, чи потрібно мені більше готуватися, щоб підвищити оцінку.
1. Зафіксовані (записані) відомості, які можна обробляти.
Б. Повідомлення
2. Результат усвідомлення та засвоєння інформації, що дозволяє приймати рішення.
В. Дані
3. Відомості, які зменшують нашу невизначеність про світ.
Г. Знання
4. Форма подання інформації (текст, звук, зображення, жест).
2. Визначення типу
Завдання: Визначте, що є даними, що повідомленням, а що знанням у кожному випадку.
Повідомлення: "Завтра о 10:00 вівторок, 5 листопада."
Дані: 25 градусів 750 мм. рт. ст., Південний.
Знання: "Вода закипає при 100 градусів на рівні моря."
3. Інформаційні процеси
Завдання: Наведіть приклад кожного з основних інформаційних процесів, які відбуваються, коли ви читаєте електронний лист від вчителя про домашнє завдання.
Збирання (отримання) інформації:
Опрацювання (обробка) інформації:
Зберігання інформації:
Передавання (поширення) інформації:
4. Зменшення невизначеності
Завдання: Бабуся сказала вам, що в холодильнику є фрукт. Це велика невизначеність. Яке з наведених повідомлень містить найбільше інформації (тобто найбільше зменшує невизначеність)? Поясніть чому.
А. Це не овоч.
Б. Це червоне яблуко.
В. Це щось солодке.
5. Роль даних
Завдання: Поясніть, чим Дані відрізняються від Інформації. Наведіть приклад, як дані можуть перетворитися на інформацію.
Завдання 1: Антивірусні програми як засіб діагностики (Концептуальне)
Обґрунтуйте використання спеціалізованого програмного забезпечення.
Поясніть, чому антивірусні програми є важливим діагностичним інструментом.
Яку саме проблему вони допомагають виявити та усунути?
Назвіть ще одну категорію програм, крім антивірусів (наприклад, утиліти для очищення диска), які використовуються для діагностики та покращення програмної продуктивності пристрою.
Завдання 2: Діагностика фізичного стану (Практичне моделювання)
Визначте проблему за зовнішніми ознаками.
Уявіть, що ваш настільний комп’ютер працює нормально, але дуже голосно гуде і в кімнаті, де він стоїть, відчувається сильне тепло.
Який компонент комп’ютера, швидше за все, є джерелом шуму та перегріву?
Яку найпростішу діагностичну дію ви можете виконати самостійно (якщо комп'ютер вимкнений та відключений від мережі), щоб візуально перевірити джерело проблеми?
Чим може загрожувати тривалий перегрів (висока температура) апаратним компонентам пристрою?
Завдання 3: Інструмент «Очищення диска» (Концептуальне)
Поясніть, як програмні утиліти впливають на продуктивність.
Назва інструменту:Очищення диска (Disk Cleanup).
Для чого використовується цей інструмент (яку проблему він вирішує)?
Назвіть два типи непотрібних файлів, які зазвичай видаляє «Очищення диска».
Як очищення диска пов'язане з доступністю (принцип із тріади інформаційної безпеки)?
Завдання 4: Діагностика периферійних пристроїв (Аналітичне)
Визначте та усуньте несправність зовнішнього пристрою.
Ваша USB-миша раптово перестала працювати. Лазер (чи світлодіод) під нею не світиться.
З чого ви почнете діагностику? Назвіть перший і другий крок.
Яке діагностичне повідомлення ви, ймовірно, побачите в операційній системі, якщо проблема не в самій миші, а в драйвері (спеціальній програмі, що керує пристроєм)?
Якщо миша справно працює на іншому комп'ютері, то проблема є програмною чи апаратною на вашому пристрої?
Зрозумійте роль системних інструментів для виявлення прихованих збоїв.
Назва інструменту:Журнал подій (Event Viewer в Windows).
Для чого потрібен цей інструмент (яку інформацію він збирає)?
Наведіть приклад ситуації (наприклад, якась програма регулярно «вилітає»), коли звернення до Журналу подій є кориснішим, ніж просто перезавантаження комп'ютера.
Чому синій екран смерті (BSOD) є діагностичним повідомленням?
Завдання 5: Створення резервних копій як метод обслуговування (Концептуальне)
Сформулюйте превентивні заходи безпеки даних.
Поясніть, що таке резервне копіювання даних (бекап).
Яку проблему (програмну чи апаратну) резервне копіювання допомагає уникнути або мінімізувати її наслідки?
Назвіть два найпоширеніші місця, де можна зберігати резервні копії (наприклад, зовнішній диск).
Який принцип із «Тріади інформаційної безпеки» (Конфіденційність, Цілісність, Доступність) резервне копіювання захищає найбільше?
Створення презентації для учнів 7 класу потребує лаконічної, візуально привабливої інформації та простих пояснень. Ось покроковий план (послайдова інформація) для презентації на тему "Музей як віртуальне вікно у світ мистецтва".
План презентації (послайдова інформація)
Слайд
Назва слайда та ключові тези
Що має бути на слайді (візуал та текст)
1
Титульний слайд: Музей: Віртуальне вікно у світ мистецтва
Заголовок: Музей: Віртуальне вікно у світ мистецтва. Підзаголовок: Інформатика. 7 клас. Візуал: Яскраве фото картини або скульптури поруч із зображенням людини, яка дивиться на екран планшета/комп'ютера.
2
Що таке Музей і навіщо він потрібен?
Текст: Музей — це місце, де зберігаються найцінніші скарби минулого: картини, скульптури, історичні предмети. Роль музеїв: Зберігають пам'ять про культуру та історію. Популяризують мистецтво, щоб його побачило якомога більше людей. Візуал:
3
Музей в еру Інтернету
Текст: Сьогодні не обов'язково їхати в інше місто чи країну, щоб побачити відомий експонат. Музей стає віртуальним! Переваги віртуалізації: Доступність (можна відвідати будь-коли і будь-де). Безпека (допомагає зберегти оригінали). Інтерактивність (нові способи вивчення).
4
Віртуальний музей — Тренд сучасності
Текст: Віртуальний музей – це сайт або програма, де експонати представлені у вигляді 3D-моделей, які можна обертати, або якісних фотографій, де можна збільшити кожен мазок. Це можливість "побродити" залами в окулярах віртуальної реальності.
5
Приклад 1: ArtScience Museum (Сінгапур)
Текст: ArtScience Museum — це приклад сучасного музею, який об'єднує Мистецтво і Науку. Тут часто використовуються цифрові технології (інтерактивні екрани, світлові інсталяції), щоб зробити мистецтво живим і захопливим. Візуал:
6
Приклад 2: Google Arts & Culture
Текст: Google Arts & Culture — це платформа, що зібрала колекції тисяч музеїв світу! Що тут є? Можна розглянути картини у надвисокій якості (Gigapixel). Здійснювати віртуальні тури Google Street View по залах Лувру чи Британського музею.
7
Мій Цифровий Музей (Практика для 7 класу)
Текст: Завдання: Уявіть, що ви створюєте свій віртуальний музей. Які три скарби ви б туди помістили (наприклад, картина, історичний артефакт, винахід)? Які інформаційні технології ви б використали для їх презентації (наприклад, 3D-модель, відео, анімація)?
8
Висновок: Відвідуй музеї!
Текст: Музеї — це не "нудно", а скарбниця знань. Віртуальний формат робить їх ближчими. Пам'ятай: Комп'ютер допомагає вивчати мистецтво, але ніщо не замінить справжніх емоцій від відвідування реального музею. Візуал:
Поради для учнів 7 класу під час створення презентації:
Використовуйте багато зображень: Музеї — це про візуальне мистецтво. Кожен слайд повинен мати велике, якісне зображення.
Лаконічний текст: Не перевантажуйте слайди. Використовуйте лише ключові слова та короткі речення.
Виділяйте головне: Використовуйте жирний шрифт для важливих термінів (Віртуальний музей, HTTPS, 3D-модель).
Кольорова гама: Оберіть спокійні та стильні кольори, які не відволікатимуть від мистецтва.
Інформаційне "сміття", фейки та цифровий слід — це ключові аспекти медіаграмотності та кібербезпеки. У контексті 7 класу ці теми мають бути подані на прикладному рівні.
5 завдань для учнів 7 класу
Завдання 1. Розрізнення інформаційного «сміття»
Тема: Інформаційне "сміття" (цифровий та нецифровий формат).
Мета: Навчитися розрізняти корисну та несуттєву інформацію.
Практичне завдання:
Учні отримують набір із 8-10 прикладів інформації (текст, зображення, повідомлення) і повинні розподілити їх на дві групи:
Цінна інформація (наприклад: розклад уроків, інструкція до нової програми, важливі новини).
Інформаційне "сміття" (наприклад: спам-листи з пропозицією виграти мільйон, неактуальна реклама, безглузді меми, ланцюгові повідомлення в месенджерах).
Питання для обговорення:Чому накопичення "сміття" в електронній пошті чи соціальних мережах є небезпечним для нашої уваги та пам'яті комп'ютера?
def розрахувати_швидкість_пасажира():
"""Розраховує швидкість пасажира відносно землі."""
try:
швидкість_потяга_км_год = float(input("Введіть швидкість потяга (км/год): "))
швидкість_пасажира_м_с = float(input("Введіть швидкість пасажира відносно вагону (м/с): "))
# Перетворюємо швидкість потяга з км/год в м/с
швидкість_потяга_м_с = швидкість_потяга_км_год * (1000 / 3600)
# Оскільки пасажир рухається в напрямку руху потяга, швидкості додаються
швидкість_пасажира_відносно_землі_м_с = швидкість_потяга_м_с + швидкість_пасажира_м_с
print("Швидкість пасажира відносно землі становить:", round(швидкість_пасажира_відносно_землі_м_с, 2), "м/с")
except ValueError:
print("Будь ласка, введіть дійсні числа для швидкостей.")
# Запускаємо програму
розрахувати_швидкість_пасажира()