Метод проектів виник у 20-х роках минулого століття в США.

Він допомагає виробити дослідницькі навички школярів, розвиває пізнавальний інтерес, привчає їх до самостійності, сприяє творчій самореалізації учнів, підвищує мотивацію до навчання; розвиває інтелектуальні здібності; дає змогу залучити кожного учня до активного пізнавального процесу; формувати навички  пошуково-дослідницької діяльності; виявляти здібності учнів у груповій співпраці, де вони набувають комунікативних умінь; грамотно працювати з інформацією.

   Переваги методу проектів:

☼ максимальний розвиток і самореалізація особистості;

☼ зміна ролі вчителя;

☼ формування колективізму;

☼ дотримання міжпредметних зв’язків;

☼ посилення мотивації до навчання;

☼ урізноманітнення засобів навчання.

  Проектна діяльність відкриває в учнів здібності лідерів, які вміють доводити свою точку зору. У школярів розвивається вміння співпрацювати, почуватися членом команди, брати відповідальність на себе , аналізувати результати діяльності. Це відповідає сучасним соціальним запитам: надається перевага комунікативній компетентності (навчатися жити разом) .

  Навіть невдало виконаний проект має позитивне значення. Розуміння помилок створює мотивацію до повторної діяльності, розвиває прагнення до  нових знань. Подібна рефлексія дає змогу сформувати адекватну оцінку (самооцінку) навколишнього світу й себе в цьому соціумі.

  Метод проектів дає змогу посилити мотивацію до навчання.

  В організації пізнавальної діяльності важливо урізноманітнювати засоби навчання. Зокрема, використовувати інформаційні технології. Це можуть бути сучасні засоби ( комп’ютерні телекомунікації, електронні бази даних, факс, віртуальні бібліотеки, відео -, мультимедійні й педагогічні програмні засоби) і традиційні (енциклопедії, посібники, відеозаписи, дидактичні матеріали, засоби масової інформації).

  Метод проектів стимулює учнів до вирішення проблем, які потребують певних знань; розвиває критичне мислення; формує навички роботи з інформацією (учні добирають потрібну інформацію, аналізують її та систематизують); допомагає вирішувати пізнавальні й творчі завдання у співпраці, де учні виконують різні соціальні ролі.

   Метод проектів можна використовувати як самостійну індивідуальну чи групову роботу учнів різного за тривалістю часу, а також використанням сучасних засобів інформаційних технологій, зокрема комп’ютерних, телекомунікаційних.

   Проектна діяльність відкриває в учнів здібності лідерів, які вміють доводити свою точку зору. У школярів розвивається вміння співпрацювати, почуватися членом команди, брати відповідальність на себе, аналізувати результати діяльності.

Типи проектів

 Проекти розрізняють за

 - пріоритетним видом діяльності : творчі, соці­альні, дослідні, рольові, пошукові, ігрові;

• предметно - змістовою сферою інтересів: еколо­гічні, правові, телекомунікаційні, філологічні, полі­технічні, інформаційні, художні;
• участю в розробці: індивідуальні, парні, групо­ві, колективні;
• терміном виконання: короткочасні, середньої тривалості, довготривалі;
• характером партнерської взаємодії між учас­никами, проектної діяльності: кооперативні, за­гальні, конкурсні;
• рівнем реалізації міжпредметних звязків: одно-предметні, міжпредметні;

- формою презентації (захисту): пленарні, стен­дові, мультимедійні, рольові, творчі.

Дослідницькі проекти потребують добре обміркованої структури визначеної мети, актуальності предмета дослідження для всіх учасників, соціаль­ної значущості, продуманості методів, зокрема - експериментальних методів обробки результатів. Вони цілком підпорядковані логіці дослідження і мають відповідну структуру: визначення теми дос­лідження, її актуальності, а також предмета та об'єкта, завдань і методів, методології дослідження, вису­нення гіпотез вирішення проблеми.

Творчі проекти не мають детально опрацьованої структури спільної діяльності учасників, вона розви­вається, підпорядковуючись кінцевому результату, прийнятій групою логіці спільної діяльності, інте­ресам учасників проекту. Вони заздалегідь домовля­ються про заплановані результати і форму їх пред­ставлення - рукописний журнал, колективний колаж, відеофільм, вечір, свято тощо. І тоді потрібні сценарій фільму, програма свята, макети журналу, альбому, газети.

Ігрові проекти. Учасники обирають ролі, зумов­лені характером і змістом проекту. Це можуть бути як літературні персонажі, так і реально існуючі особистості, імітуються їх соціальні та ділові стосунки, які ускладнюються вигаданими учасниками, ситуа­ціями. Ступінь творчості учасників дуже високий, але все ж домінуючим видом діяльності є гра.

Інформаційні проекти спрямовані на збирання інформації про той чи інший об'єкт, явище, на ознайомлення учасників проекту з цією інформацією, її аналіз і узагальнення фактів. Такі проекти потре­бують добре продуманої структури, систематичної корекції під час роботи над ними.

Структура їх така: мета проекту, його актуальність, методи отримання (літературні джерела, засоби масової інформації, бази даних, у тому числі й електронні, інтерв'ю, анкетування тощо) та обробка інформації (її аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргу­ментовані висновки); результат проекту та його презентація (усний журнал, ранок, свято, відеофільм). Такі проекти можуть бути органічною частиною дослідницьких проектів, їхнім модулем.

Етапи роботи над проектом

Визначають кілька етапів роботи над проектом: пошуковий - визначення теми проекту, пошук та аналіз проблеми, висування гіпотези, визначення мети, обговорення методів дослідження; аналітич­ний - аналіз вхідної інформації. Пошук оптималь­ного способу дослідження мети проекту, побудова алгоритму діяльності. Поетапне планування роботи; практичний - виконання запланованих заходів; презентаційний - оформлення остаточних резуль­татів, підготовка та проведення презентації, "захист" проекту; контрольний - аналіз результатів, корекція, оцінювання якості проекту, рефлексія.