Пол А. Кіршнер — почесний професор педагогічної психології в Open University of the Netherlands, співавтор книжки «How learning happens». У своїй книжці він описав принципи ефективного оцінювання.

У 1999 році 2 американских дослідники співпрацювали з багатьма школами над впровадженням принципів оцінювання Кіршнера в класі. Вони провели дослідження, а потім працювали над впровадженням його результатів у практику. Серед розроблених стратегій були:

•Оцінка та зворотний зв'язок: передача роботи учням без оцінки, лише з коментарями. Ідея тут полягає в тому, щоб більше зосередитися на тому, як учням покращитися, а не на тому, наскільки вони помилилися.

• Запитання: Замість того, щоб ставити запитання, які є фактичним пригадуванням про те, що є в голові учня, ми повинні дати більше часу для роздумів для глибшого розуміння.

• Графік тестування: проходження тестів на другій третині навчального курсу, щоб дати учням час приділити увагу непорозумінням.

• Оцінка колегами та самооцінка: дозволяємо студентам подивитися на критерії оцінювання, а потім використовувати ці критерії для оцінки своєї роботи та роботи своїх однолітків.

На думку дослідників, результати були дуже яскравими. До кінця навчального року успішність учнів на тестах була значно вищою, ніж у тих, хто не використовував перелічені практики.
Можливо, найрадикальнішим із цих методів є повернення окремих робіт без оцінок. Ось тут у школі має бути серйозна розмова про мету
оцінки. 

Залучити увагу учнів під час лекційних частин класу буває особливо нелегко у дистанційному навчанні. Як ми можемо стимулювати їх зацікавленість?

Розглянемо правила використання візуальних матеріалів, що базуються на когнітивних принципах навчання:

1. Не покладаємося лише на текстові презентації та самостійне читання. Замість цього шукаємо або створюємо медіафайли, чергуючи відео, аудіо, графіку та текст. Даємо учням можливість обробляти наш контент принаймні двома-трьома органами почуттів. Дозволяємо їм читати, чути, говорити, писати, бачити, малювати, думати, діяти та відчувати новий матеріал, залучаючи до свого навчання якомога більше частин мозку. Шукайте, що може залучити учнів як емоційно, так і когнітивно.

2. Включаємо графічні зображення (наприклад, малюнки, фотографії, діаграми, блок -схеми, анімації, відео, концептуальні карти, карти розуму), щоб максимально ілюструвати явища, принципи, приклади, процеси, процедури, а також причинно -наслідкові та концептуальні зв’язки. Супроводжуйте їх відповідними мітками та описами.

3. Уникаємо щільного тексту на слайдах. Залишаємо слайди для того, що потрібно побачити учням, наприклад для малюнків, фотографій, діаграм, блок-схем та інших наочних зображень. Використовуємо актуальні та цікаві зображення.

4. Пояснюємо графіку вербальним описом або письмовим текстом, але не обома. Заохочуємо учнів або слухати аудіозапис, або читати текст, але не обидва одночасно (робимо обидва формати доступними).

5. Відео, які ми створюємо або шукаємо для учнів, мають бути з видимим оратором, який використовує неформальний, розмовний стиль.

6. У своїх записах, якщо ми їх створюємо для учнів, змінюємо свої міміку, голосові інтонації, темп промови та рухів, наскільки це дозволяє технологія.

7. Створюємо відео або подкасти своїх лекцій короткими частинами або вибираємо аналогічно короткі відео з інших джерел (студенти переглядають до шести хвилин). Довші відео використовуємо для показу великих, достовірних та професійних відеороликів (наприклад, TED talks, які тривають не більше вісімнадцяти хвилин).

Ще багато корисного про подачу матеріалу ми розповімо студентам нашого курсу «Мистецтво навчати»!

Долучайтеся — https://prosteer.com.ua/mystectvo-navchaty

Вчителька початкових класів вищої категорії Марина Кропельницька розповіла про механізм роботи на платформі Canva, а також поділилась практичними порадами та діями для створення різнопланових матеріалів:

#вчителі #розвиток #навчання #освіта #ЗЗСО #уроки #презентації #освітній_процес #початкова_освіта #середня_освіта #всеосвіта

VSEOSVITA.UA

Практичні прийоми створення робочого матеріалу для діяльності вчителя з використанням платформи Canva

Спочатку цю платформу створили як графічний ресурс, сьогодні її активно використовують вчителі.

Інтегроване навчання для цілісного сприйняття світу

Інтеграція – загальний і багатогранний процес встановлення зв’язків між інформацією, знаннями, науками, а також забезпечення їх цілісності та єдиної структури.

Інтеграція змісту виступає засобом ФОРМУВАННЯ ЦІЛІСНОГО ОБРАЗУ СВІТУ ДИТИНИ, ЩО ВИСТУПАЄ СИСТЕМОЮ КООРДИНАТ, ЗА ДОПОМОГОЮ ЯКОЇ ДИТИНА УСВІДОМЛЮЄ СВОЄ ІСТИННЕ БУТТЯ У СВІТІ.

ПЕРЕДУМОВИ застосування інтегрованого навчання у школі:

По-перше, традиційна «монологічна» система в освіті втратила свою практичну ефективність.

По-друге, в сучасній школі навчальні дисципліни часто мають «конкуруючий» характер – протистоять один одному, претендуючи на більшу значимість у порівнянні з іншими.

По-третє, кожна з шкільних дисциплін сама по собі має набір відомостей з певної галузі знань, тому не може претендувати на системний опис дійсності.

За допомогою інтегрованих занять ми створюємо можливість вийти за межі самодостатньої функціональної ролі його окремих складових. Формуємо якісно нові знання, які характеризуються вищим рівнем осмислення, динамічністю застосування в нових ситуаціях, підвищенням їх дієвості й системності. Інтеграція предметів дає змогу дитині сприймати предмети і явища цілісно, різнобічно, системно та емоційно.

Інтеграція відбувається по декількох напрямках і на різних рівнях.

Внутрішньопредметна інтеграція включає:

– фрагментарну інтеграцію, з окремими фрагментами уроку, які вимагають знань з інших предметів,

– вузлову інтеграцію, коли протягом всього уроку вчитель спирається на знання з інших предметів, що є необхідною умовою засвоєння нового матеріалу.

Міжпредметна або синтезована інтеграція об’єднує знання різних наук для розкриття певного питання. На перехресті цих підходів можуть з’являтися цікаві результати: народження абсолютно нових предметів, нових спеціальних курсів; оновлення змісту всередині одного або декількох суміжних предметів; поява блоків уроків, які об’єднують матеріал одного або ряду предметів зі збереженням їх незалежного існування; разові інтегровані уроки різного рівня і характеру.

Застосування інтегрованого навчання сприяє розвитку наукового стилю мислення, дає можливість широкого застосування природничо-наукового методу пізнання, формує у дитини загальне розуміння географії, біології, фізики, математики, хімії, природознавства, дає надпредметні знання, вміння і навички.
В основі інтегрованих уроків лежить гуманістична спрямованість. Це означає, що знання набувають характеру особистісно важливих, близьких кожному учневі. Стирається знеособленість знань, на перший план виходить соціальна важливість навчального матеріалу. Це спрямовує вчителя на пошук яскравих, живих прикладів, на адаптацію до актуальним інтересам учня, на особисту значимість матеріалу для дитини.

За STEM методикою, в центрі уваги знаходиться практичне завдання чи проблема. Учні вчаться знаходити шляхи вирішення не в теорії, а прямо зараз шляхом спроб та помилок, отримують набагато більше автономності. За рахунок такої автономності, дитина вчиться бути самостійною, приймати власні рішення та брати за них відповідальність.

Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.

Інтеграція пов’язаних між собою шкільних предметів з метою надання учням комплексного розуміння оточуючого світу є одним з пріоритетних напрямків інноваційних освітніх технологій у КМДШ.

• Перший рівень – інтеграція природничо-наукових та гуманітарних предметів. Пошук взаємодії різних наук та натхнення нових підходів для цілісного бачення світу.
• Другий рівень – інтеграція дисциплін на основі розробки вчителями єдиних програм для формування провідних понять міжпредметного, метапредметного характеру в процесі навчання. Така робота може бути здійснена на основі виділення головних освітніх ліній навчальних предметів.
• Третій рівень – інтеграція за рахунок здійснення і посилення практичної спрямованості не лише конкретного предмета, а й циклу предметів на основі реалізації горизонтальних взаємозв’язків навчальних дисциплін.
• Четвертий рівень – використання загальнонаукових методів пізнання, навчання цим методам учнів. Відомо, що до наукових методів пізнання, перш за все, відносяться: досвід, спостереження, гіпотеза, експеримент.

Структурування змісту освіти за рівнями відповідно до методології наукового пізнання дозволяє здійснити інтеграцію змісту навчального матеріалу всіх шкільних предметів, скоротити обсяг інформації, пропонованої дітям; здійснити систематизацію досліджуваного навчального матеріалу; створити у дітей більш повне уявлення про цілісну природничу картину світу.

Наскрізними компетентностями є критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, уміння керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, вирішувати проблеми.

Цілеспрямовані та змістовні інтегровані заняття встановлюють міцні зв’язки між навчальними предметами, вносять новизну в систему навчання, допомагають учням зрозуміти важливість вивчення основ наук як єдиної системи знань.

Інтегровані уроки роблять навчальний процес по-справжньому цікавим, а їх проведення є необхідним для цілісного сприйняття світу та осмислення явищ навколишньої дійсності дитиною

https://www.creativeschool.com.ua/blog/integrovane-navchannya-dlya-tsilisnogo-spryjnyattya-svitu/

Коли кількість навчання в Інтернеті перевершує кількість навчання в класі, найкращі результати досягаються не самими технологіями, а дизайном курсу. Курси з мультимедійними технологіями можуть перешкоджати ефективному навчанню, якщо вони погано розроблені.
Тоді за рахунок яких факторів мозок людини краще навчається? Подивимося на результати багатьох досліджень з когнітивних функцій мозку:

1. Ми краще вивчаємо процедури та процеси, коли ми вчимо кроки в тому ж порядку, в якому ми їх виконуватимемо.

2. Ми краще засвоюємо новий матеріал і можемо запам’ятовувати його довше, коли вивчаємо його, займаючись певною діяльністю, ніж коли пасивно дивимося або слухаємо розмову інструктора. Робота в невеликих групах та обговорення залучають нас, дозволяючи активно будувати знання самостійно.

3. Ми вчимося на практиці, але лише тоді, коли отримуємо зворотний зв'язок, який можемо використати для покращення своєї ефективності у подальшій практиці. Звісно, ми повинні спочатку отримати та точно інтерпретувати той зворотний зв'язок.

4. Ми пов'язуємо новий матеріал зі своїми попередніми знаннями про нього, що підкреслює важливість обґрунтованості та організації цих попередніх знань.

5. Ми найкраще і найлегше навчаємося, коли відчуваємо, що знаходимося в безпечному, сприятливому, доброзичливому середовищі. Ми з більшою ймовірністю досягаємо результатів навчання курсу, розвиваємо навички мислення вищого рівня, беремо участь у житті класу, маємо мотивацію до навчання та задовольняємося курсом, незалежно від предмету.

6. Деякі якості привертають і утримують нашу увагу та зосередженість, а отже, допомагають краще засвоювати новий матеріал: людські обличчя, колір, інтенсивність, екстремальні контрасти, рухи, драматургія, ентузіазм викладача та релевантність матеріалу.

7. Ми вивчаємо та зберігаємо новий матеріал, тобто переміщуємо його з робочої пам’яті у довготривалу пам’ять шляхом ретельної репетиції, що означає замислюватися над значенням та важливістю нового матеріалу та пов’язувати його зі своїми попередніми знаннями, переконаннями та ментальними моделями.

Більше цікавого про роботу нашого мозку ми розповімо на курсі «Мистецтво навчати». Долучайтеся — https://prosteer.com.ua/mystectvo-navchaty!

Якими мають бути плани уроку? Чи треба нам розписувати їх похвилинно? І чи допоможе це нам досягти кращих результатів? Насправді, достатньо використовувати практику плану уроку одним реченням. За такою практикою нам потрібно відповісти лише на три речення: ЩО, ЯК і ЧОМУ.

1. ЩО
ЩО ми хочемо, щоб наші учні дізналися (або зробили) до кінця уроку? Тут ми визначаємо зміст або навички, які потрібно засвоїти. Наприклад, «я хочу, щоб студенти мали змогу оцінити надійність онлайн-джерел». Це навичка.

2. ЯК
Далі, ЯК студенти досягнуть цієї мети?
Іншими словами, який метод, стратегію, інструмент чи діяльність ми будемо використовувати, щоб переконатися, що вони її досягнуть? Зазвичай тут використовують практичні завдання.
Використовуючи попередній приклад, ми можемо побудувати таку конструкцію:
• Студенти зможуть оцінити достовірність онлайн-джерел шляхом “триангуляції” інформації.
• Студенти зможуть оцінити достовірність джерел в Інтернеті, поставивши критичні запитання, такі як: "Чи дає автор посилання на дослідження?"
• Студенти зможуть оцінити надійність онлайн-джерел, обговоривши в групах плюси і мінуси кожного джерела.

3. ЧОМУ
Нарешті, ЧОМУ студенти вивчають цей матеріал/навички?
Чому студенти повинні це знати або робити? Яку користь вони отримають? Знання наших учнів — це ключ до відповіді на ці питання.
ЧОМУ може початися з підказки, "щоб..." Продовжуючи приклад оцінки джерел, ми могли б сказати:
• Студенти зможуть оцінити достовірність джерел в Інтернеті, "триангулюючи" інформацію, щоб вони могли приймати кращі рішення.
ЧОМУ — це найважливіша частина плану уроку з одним реченням. За словами консультанта з маркетингу та лідерства Саймона Сінека, це формує поведінку. У своїй книзі бестселерів «Почни з чому» (а також у надзвичайно популярному TedTalk) Сінек стверджує, що провідні організації розуміють, що люди не «купуватимуть» те, що продається, якщо вони не розуміють, чому вони це роблять. 

"How learning happens" — це книжка Пола Кіршнера та Карла Гендріка освітніх досліджень та їх висновки про те, як ми вчимося та що нам потрібно, щоб навчатися ефективно, ефективно та приємно. Багато з цих робіт надихнули дослідників та вчителів у всьому світі та залишили слід у тому, як ми викладаємо сьогодні.
Пропонуємо вам 10 цікавих правил ефективного навчання, що виявили Пол Кіршнер та Карл Гендрік:

1. Власної мотивації недостатньо для навчання; необхідна робоча пам'ять і зусилля!
Студенти не стають незалежними, саморегульованими учнями, залишаючись без нагляду вчителя. Їм потрібна велика кількість керованої практики.

2. Мотивація не веде до досягнень; досягнення породжують мотивацію.

3. Пов’язування навчання з попередніми знаннями має важливе значення для глибокої обробки.

4 “Стилі навчання" не підтверджуються дослідженнями. Однак існує теорія подвійного кодування (або мультимедійного навчання), яка говорить, що використання декількох видів подачі інформації (наприклад візуальне + текстове) покращує навчання.

5. Цілі опанування (навчання) стоять вище за цілі виконання (оцінки або результати тестів).

6. Учні, які навчаються, отримують послідовний, конкретний, корекційний відгук, навчаються краще.

7. Повторення — це дійсно мати навчання. Переходячи від простих до складних та від конкретних до абстрактних творів, учні вчаться засвоювати інформацію у вигляді когнітивних схем.

8. Дуже важливо регулярно проводити тестування на перевірку розуміння матеріалу учнями.

9. Найкращі методи навчання — це практика та практичні тестування. Виділення та підведення підсумків не настільки ефективні, головним чином тому, що студенти не знають, як правильно їх виконувати, і їх потрібно навчати.

10. Не слід використовувати технології в навчанні лише заради використання. Зосереджуємося на якості та способі подачі інформації.

Більше цікавого про навчання ми ще розповімо на курсі "Мистецтво навчати". Приєднуйтеся — https://prosteer.com.ua/mystectvo-navchaty !