Вправа-учасниця Всеукраїнського конкурсу на кращу вправу з інтеграції медіаграмотності для учнів 7-8 класів. Вправа «Робота з медіаконтентом над творчістю Вільяма Шекспіра»  

Переглянути вправу можна за посиланням: https://medialiteracy.org.ua/vprava-robota-z.../ 

Якщо ви скористаєтеся вправою для проведення заняття і заповнять коротку анкету-апробацію, отримають електронний сертифікат щодо підвищення кваліфікації https://forms.gle/7VBoVuVaZ1QVpBRQA

Ще більше вправ ви зможете знайти у тулбоксі з уроками та вправами (https://toolbox.medialiteracy.org.ua/) , в які інтегровані елементи медіа грамотності АУП. Ці вправи легко застосувати в уже існуючі шкільні та позакласні заняття.

У світі смартфонів та інтернету діяльстніть кіберзлочинців як ніколи помітна. Напевно, у вас чи ваших ваших знайомих хоч раз бувало таке, що хтось з приватного номера телефону дзвонить, прикидаючись співробітником банку. Чи ваш комп'ютер почав погано працювати через якісь віруси - це все справа рук кіберзлочинців. Не переживайте!

Кіберполіцейські покарають їх. А чи знаєте ви, що таке кардінг та фішинг, що треба для того, аби стати інспектором кіберполіції?

Перевір свої знання у вікторині " Я- кіберполіцейський"

Фейкові новини завжди були великою проблемою, але зараз особливо важливо ретельно фільтрувати те, що читаєш. Гадаємо, ти вже знаєш, що перше, на що слід звернути увагу, читаючи новини, це дата та час їхньої публікації. Нижче ми перерахували ще декілька дієвих порад.

1. Першоджерело.
   Будь уважним, бо інколи можна зустріти посилання на фейкові сайті, або взагалі на ті, яких не існує. Іноді посилання може вести на головну сторінку реального сайту, але не на статтю, яка є першоджерелом. Тож це також не є підтвердженням новини.
2. Факти.
   Дуже часто фейкові новини маніпулюють емоціями (заголовок, що жахає; велика кількість епітетів, що наповнюють текст неприємними подробицями; зображення, які не мають відношення до тексту, але несуть емоційне навантаження) та не мають жодних об'єктивних цифр і фактів.
3. Пошук за зображенням.
   Добре, що Google має таку чудову функцію. З її допомогою ти можеш перевірити, як давно це фото з'явилося в мережі, а може навіть знайти оригінал, на який додали спецефекти.
4. Аналіз почутого.
   Якщо ти дивишся сюжет, у якому є звернення від очевидців, то перевір, чи збігаються їхні слова із текстом новини. Бо часто очевидець може говорити про якісь загальні речі, а в самій новині йтиметься про щось інше. Якщо ж очевидець усе ж таки підтвердив новину, то не буде зайвим пошукати інформацію про цю людину та перевірити, чи не з'являлася вона в інших сюжетах (нам із вами вже відомі приклади, коли одні й ті самі люди в різних новинах з'являються в образі мешканців різних міст)
5. Ім'я та посада
   «Наш компетентний фахівець розповів…» - це ніщо, таких новин ти й самостійно можеш написати сотню за день. Якщо фахівець щось розповідає, то обов'язково будуть згадані його ім'я та посада, а за пошуком в інтернеті ти зможеш переконатися в тому, що це не вигадана людина.

Тож ніколи не лінуйся та завжди перевіряй інформацію перш ніж поширити її. Бо ти ж не хочеш розповсюджувати фейки

ФЕЙК ≠ ФАКТ

https://www.aup.com.ua/Game/index.html?fbclid=IwAR0UijkmUqlyw_K-l3pZxWmW_O4Bzhu_VfE6gee36zPlIbqHXRkWGs9ciBE

Вправи для критичного оцінювання інформації

для дітей молодшого шкільного віку:

Використовуйте загальні рекомендації розвитку критичного мислення дітей під час проведення занять.

 Онлайн-гра з медіаграмотності - bit.ly/3rbSZj6

для середнього та старшого шкільного віку:

(після кожної вправи рекомендуємо проводити дискусію-рефлексію з учнями для засвоєння правил критичної оцінки будь-якої інформації)

Прийом критичного мислення «Дискусійне кафе» - bit.ly/35R1Uin

Прийом критичного мислення «Лицарі Круглого столу» - bit.ly/3JlJJiw

Тулкіт Фейк ≠ факт (з вправами для занять) - bit.ly/3v5rLvw

Зарядка з медіаграмотності

(Вправи на 7 днів, які розповідають на конкретних прикладах, як відбуваються маніпуляції та на що звертати увагу, щоб залишатися медіасвідомим) - bit.ly/3NSAAS6

 Онлайн-гра щодо медіаграмотності англійською мовою - bit.ly/38FTbRr

 для старшого шкільного віку (14-17 років)

Онлайн-квест “Маніпулятор”, де користувачі наочно можуть подивитись, як створюються деякі новини і як розрізнити фейки в інформаційному просторі -bit.ly/3NWhv1y