Тема 7-8.

МИСТЕЦЬКІ ПЕРЛИНИ ВІЗАНТІЇ

ТА КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ

1. Розвиток мистецтва Середньовіччя

Розвиток мистецтва Середньовіччя охоплює період від падіння Римської імперії до початку доби Відродження. Одним із найважливіших центрів середньовічного мистецтва була Візантія. Традиції античної та східної цивілізацій поєдналися в культурі цієї могутньої держави, столицею якої став Константинополь. Відповідно до нових світоглядних уявлень головним завданням візантійського мистецтва було втілення божественного начала.

Візантійський стиль зародився в архітектурі й образотворчому мистецтві, виявився також в ілюструванні книг. Балканами він поширився на Русь-Україну, де існував упродовж багатьох століть. Для нього характерні урочистість і шляхетність. Фасади орнаментували цегляною кладкою. Приміщення храмів мали три галереї — нефи. Центральну частину увінчував купол, довкола якого інколи розміщували інші, менші за розмірами. Куполи були переважно цибулеподібної, шоломоподібної, іноді шатрової форм. Інтер'єри вражали розкішшю.

36

Найвідоміша у світі пам'ятка візантійської архітектури — собор Святої Софії в Константинополі (сучасне м. Стамбул, Туреччина). У споруді вперше було застосовано хрестово-купольний тип будування (тобто вона має у плані хрест). Собор щедро прикрашено мозаїками, фресками, іконами. Інтер'єр оздоблений мармуром різних кольорів. Візантійські митці створили неповторну гармонію барв, що ніби мерехтять під променями світла з вузьких арочних вікон.

Отже, візантійський храм — взірець синтезу мистецтв, у якому поєднано архітектуру, монументальний живопис, театралізований церковний церемоніал і звучання хору а капела, який під час богослужіння співає літургію.

і л   Схарактеризуйте засоби художньої виразності мозаїки (композицію, кольори, орнаментальне оздоблення тощо). Як виділено фігуру імператора?

37

Інтер'єр собору Св. Софії,  м. Стамбул, Туреччина

Пригадайте й назвіть пам'ятники художньої культури України періоду Київської держави, занесені до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Мистецтво могутньої та високорозвиненої Київської держави

Мистецтво могутньої та високорозвиненої Київської держави вважають одним із найвизначніших художніх явищ у світі. Воно успадкувало найкращі традиції Візантії й привнесло свій неповторний колорит у сузір'я стародавніх культур. Запровадження християнства долучило культуру Русі до західноєвропейських цінностей. Сакральна архітектура, монументальний живопис, іконопис, книжкова мініатюра розвивалися на візантійських традиціях, поступово набуваючи своєрідних особливостей.

Із княжої доби до нашого часу збереглися зразки храмової архітектури в Києві, Чернігові, Володимирі-Волинському, Галичі. Найстаріший із них — Спасо Преображенський собор у Чернігові (1036 р.). Храми прикрашали настінні розписи — мозаїки та фрески. їх оригінальне поєднання в єдиному ансамблі вважають інноваційним для монументального мистецтва, оскільки воно не було відоме візантійцям.

Порівняйте собори княжої доби, визначте форми куполів.

Давньоруські храми були осередками мистецтва й освіти. У них зберігалися рукописні книги, працювали літописні й іконописні майстерні. Історія зберегла ім'я одного з митців того часу — Аліггія — іконописця Києво-Печерського монастиря. Мініатюри до Остромирового Євангелія, найдавнішої рукописної книги Київської держави, виконано майстром Григорієм.

38

ІршадайммиїпГіливосп старослов'янськихшрифтів,

буквиць.

Розкажіть про розвиток мистецтва книги, орієнтуючись на подані ілюстрації та знання, набуті на уроках мистецтва й історії в попередні роки.

До найвищих художніх здобутків Київської держави належить іконопис. Творів цього виду станкового живопису збереглося дуже мало. Із початком християнізації Русі привозили ікони візантійських майстрів, зокрема відому Вишгородську Богоматір. її зберігали в резиденції київських князів у Вишгороді, звідти вивезли під час варварських набігів на Київ. На основі творчого переосмислення візантійських іконописних канонів сформувалася самобутня київська школа. Використовували силуетні зображення образів, прийом зворотної перспективи, локальні кольори з конкретною символікою (червоний — земне життя, золотий — світло, синій і зелений — небесний дух).

Бєлгородська Богоматір

39

З історії шедевра

Найвизначнішою пам'яткою культури Русі-України і символом доби вважають собо[) Свято/Софи в Києві. Його звели за часів князювання Ярослава Мудрого (1037 р.). Урочистий п'ятинефний хрестово- купольний храм увінчаний тринадцятьма золотими куполами.

Інтер'єру собору притаманне святкове піднесення. Вражає центральний вівтар із мозаїчним образом Богоматері Оранти. яку зображено в повний зріст із піднятими руками (у перекладі з латини Оранта означає «Та, що молиться»). Фігура Богоматері — найбільша за розмірами в усьому давньому світі.

Фрески собору із постатями святих, сценами зі Святого Письма охоплюють майже три тисячі квадратних метрів, що є винятковим явищем у монументальному живописі. Стіни, арки й стеля храму вкриті фресками та мозаїками, які з'єднані між собою орнаментами. Окрім біблійних, трапляються і світські сюжети: сцени полювання, родина Ярослава Мудрого, Пантократор (мозаїка на куполі)       ансамбль музикантів.

40

На одній із фресок Софійського собору можемо побачити музиканта, що грає на струнному смичковому інструменті, подібному до скрипки. Це — гудок, або смик (поширений в європейських країнах як фідель чи ребек). На іншій фресці, що дістала назву «Скоморохи», зображено 11 музикантів і двох акторів-акробатів. За однією з версій, це — придворний оркестр імператора, який грав під час візиту княгині Ольги до Візантії. Розпис відтворює гру виконавців на флейті, металевих тарілках, сурмах, дзвонах, парних барабанчиках, струнних інструментах, подібних до лютні та ліри, а також, імовірно, па пневматичному органі. Таке припущення висловили вчені, які «домалювали» в уяві стерті часом фрагменти розпису.                                  

Схарактеризуйте художні особливості фресок і мозаїк собору (композиція, колорит, виразність поз і поглядів). Що саме, на вашу думку, посилює відчуття святковості й урочистості?

41

Києве мій. Музика /. Шамо, вірш Д. Луценка (див. додаток 1). Давня пісня. Музика О. Богомолець, вірші Л. Костенко (див. додаток 1).

У різних сферах життя людей часів Київської держави (на народних святах, у придворному княжому побуті, у ратній справі) значне місце належало музиці й танцям. Про ці види мистецтва «розповідає» чаша з Чернігова, на якій можна побачити танцівницю і гусляра, а також мініатюра з літопису із зображенням жінки в сукні з довгими рукавами, яка танцює під акомпанемент музик.

Упродовж середньовічної доби одночасно співіснували два типи музики — народна і церковна, що вирізнялися засобами художньої виразності. Інструментарій був різноманітний: духові інструменти (сурми, роги, труби, сопілки, окарини. куеикли, волинки, жалійки), а також ударні (бубни, накри. ніулумбас* тарілки, дзвіночки).

Разом зі стародавніми обрядовими піснями виник новий фольклорний жанр — билини. У них оспівують героїзм захисників рідної землі: князів, богатирів із народу, наприклад, Іллі Муромця. Спів легендар ного Бояна та його гра на гуслях описані у «Слові о полку Ігоревім». Уведення християнства у 988 р. зумовило утвердження Києво-Печерського монастиря як осередку розвитку хорового церковного співу. Як свідчать літописи, у Києві виникла одна з перших на Русі співоча школа — так званий «двір доместиків», які були водночас співаками-солістами, регентами й учителями співу.

Основою християнського богослужіння став знаменний розспів* а провідним жанром — літургія. Поступово під впливом місцевих традицій візантійські канони змінювалися, адже співаки «з голосу» за-Фрагмент чаші з Чернігова       своювали мелодії і відтворювали по пам'яті.

42

У давньоруських рукописних книгах розспіви записували не нотами, а «знаменами» («крюками»). Одноголосний акапельний спів збагачувався і згодом перетворився на розкішне багатоголосся.

У різні часи духовні піснеспіви захоплювали й надихали композиторів, які розвивали стародавні традиції вітчизняної хорової музики.

Київський знаменний розспів.

К. Стеценко. «Всенощна»; /. Карабіць. Опера-ораторія «Київські фрески»; В. Степурко. Духовні твори (на вибір).

і л   Передайте свої враження, емоції від прослуханої музики. Поміркуйте, • Г   які види монументального живопису викликають подібні почуття.

В оформленні богослужінь деякий час співіснували язичницькі та християнські обряди. Адже викорінити прадавні вірування супроти волі народу церкві було важко. Так, русальні обряди збігалися з Трійцею, свято Купала з Різдвом Іоапа Хрестителя, Коляда з Різдвом, Щедрий вечір із Водохрещем.

Найжорсткіших переслідувань з боку духовенства зазнали скоморохи (з лат. «веселі люди») — мандрівні актори, музиканти, танцюрис ти, акробати, дресирувальники. Без них на Русі не відбувався жодний ярмарок чи гуляння.

Особливо шанували в Русі-Україні музику дзвонів, що колоритним перегуком супроводжувала релігійні свята, а також скликала народ на віче.

Тож можна зробити висновок, що тисячолітнє існування Візантії відіграло важливу роль в історії світового мистецтва: візантійські митці розвинули й передали наступним поколінням античні традиції; створили канони духовної культури в архітектурі, живописі, музиці. Мистецтво Київської держави розвивалося під впливом досягнень Візантії і, розкриваючи на його підґрунті власну самобутність, сягнуло високого європейського рівня.

43

РОЗДІЛ І

Варіант 1.

Виконай замальовки візантійського орнаменту. Поміркуй і запропонуй, як його можна використати в дизайні сучасного одягу та аксесуарів {графітні і кольорові олівці, фломасіери).

Варіант 2.

Створи ескіз мозаїки (квіти, птахи тощо) у візантійському стилі для оформлення інтер'єру (кольоровий папір, різнофактурні матеріали, пластилін). Роздивись фрагмент мозаїки з базиліки Сан-Вітале (м. Равенна, Італія).

44