Мудборд та колажування як інструменти дизайн-дослідження
В попередньому матеріалі ми розповідали про дизайн-дослідження і зазначали, що при його проведенні дизайнери вивчають естетику галузі, індивідуальні риси проєкту та актуальні тенденції моди.
При цьому, в межах дизайн-проєкту, як правило, доречно аналізувати такі складові, як композицію, колірні палітри, типографію, декоративні та ілюстративні рішення.
Це дослідження покликане з одного боку допомогти дизайнеру віднайти відповідний проєкту стиль. А інструментом, завдяки якому цей стиль можна об’єднати в спільному просторі, є так званий мудборд.
Йому ми і присвятили цей матеріал.
Мудборд
Мудборд дослівно перекладається з англійської як «дошка настрою», але, як правило, його застосовують без перекладу.
Мудборди можуть існувати у числених формах:
у вигляді площини, на яку кріпляться плакати, фото, наклейки, журнальні чи газетні вирізки тощо,
у формі колажу,
у вигляді цифрового колажу.
За своєю суттю, мудборд — це простір, в якому об’єднуються різні образи. І завдання їх можуть бути дуже різними. Часто ключовим їх завданням є відображення поля наших інтересів та джерел натхнення.
Часто ми створюємо їх, навіть про це не замислюючись. Наприклад, коли починаємо оздоблювати наше робоче місце — розміщуємо там сімейне фото, фігурку улюбленого супергероя, збираємо невеличку добірку книг.
Або ж обклеюємо поверхню робочого ноутбуку стікерами з конференцій, які відвідували, брендів, які шануємо, та просто кумедними персонажами, які спільно допомагають продемонструвати, чим цікавиться володар даного комп’ютера.
Так само, як мудборд може передавати через добірки асоціацій наші індивідуальні інтереси та професійні риси, він може використовуватись і як простір візуальних асоціацій в контексті як окремих складових дизайн-продукту, так і його загального стилю.
Але якщо в своїх особистих мудбордах ми можемо діяти вільно, то яких принципів варто дотримуватись, коли ми створюємо мудборди для проєкту?
Загально застосованої методології не існує, але оскільки мудборд — це певною мірою результат колажування, ми опишемо деякі принципи та загальні підходи колажування, які можуть виявитись корисними в вашій роботі.
Колажування
Слово колаж походить від французького слова coller, тобто «приклеювати». Така назва достатньо чітко передає сутність колажування — автори колажів беруть декілька творів, вирізають їх фрагменти та об’єднують разом у спільній площині в новій якості.
Вважається, що особливого поширення колажі набули в мистецтві XX століття. Серед художників, які першими звертались у своїй творчості до колажування, були Жорж Брак та Пабло Пікассо. Втім, методи, що лягли в основу колажування, до цього застосовувались в декоративно-прикладному мистецтві, зокрема в аплікації.
Колаж може не містити певного особливого змісту, тоді його називають абстрактним.
Або ж навпаки, колаж може являти собою осмислену композицію, тоді його називають фігуративним.
Приклад фігуративного колажу Пабло Пікассо, створений на основі світлин римського колізею. Музей Пікассо, Париж. Фото: Анатолій Попель
Процес створення мудбордів для дизайн-дослідження
В мудбордах до проєкту найчастіше ми використовуємо скоріше абстрактне колажування, адже не переслідуємо мету перетворити колаж на самостійний продукт.
Втім, процес і його результат не є цілковито абстрактним, адже складові дизайн-дослідження є цілком конкретними.
Сам процес колажування мудбордів складається з таких етапів:
Збір вихідних матеріалів.
Підбір відповідних проєкту матеріалів.
Створення мудбордів.
Формування висновків.
Далі ми розглянемо їх дещо детальніше.
Збір вихідних матеріалів
На початку матеріалу і в попередній статті циклу ми вже писали, що для дизайн-проєкту ми, як правило, аналізуємо галузеву естетику, індивідуальні якості проєкту та актуальні моду та стиль.
Тож на початку підбору матеріалів, що ляжуть в основу майбутніх колажів (мудбордів), ми маємо спиратись саме на ці групи образів.
В якості джерел для пошуку контенту добре підійдуть каталоги візуального контенту. Це можуть бути, зокрема:
Google.
Pinterest.
Shutterstock.
Depositphotos.
Behance.
Зауважте: в даному випадку цілком припустимо використовувати зображення з водяними знаками. І робочі мудборди, і дизайн-дослідження як правило є внутрішніми документами та не передбачаються для публікації для широкого загалу.
Чіткої рекомендації стосовно обсягу вихідних матеріалів немає. Значною мірою дизайнер має орієнтуватись на відчуття відповідності стилю та естетики матеріалів проєкту, над яким наразі веде роботу.
Зверніть увагу, що, як правило, обсяг результатів пошуку для української чи російської мови вужчий, ніж для англійської мови.
Підбір відповідних проєкту матеріалів
Після першого етапу вже відібрані візуальні матеріали мають бути відсортовані на такі, що відповідають за відчуттями дизайнера проєкту, та такі, що виглядають чужорідно.
Відповідні проєкту зображення і стають основою для колажування мудбордів.
Створення мудбордів
Для формування уявлення про стиль проєкта доречно створити декілька мудбордів: окремо дослідити композиційні рішення, окремо колірні палітри, окремо типографію, окремо декоративні прийоми, а ще декілька сторінок дослідження можна приділити аналізу через мудборди актуальної моди.
При цьому готові мудборди можуть складатись всього з 5–8 зображень. Жодних суворих правил з приводу того, як саме вони мають бути організовані, немає. Дизайнер може розмістити їх рівномірно, або ж виділити за допомогою пропорції більш вагомі на його погляд елементи.
Єдиний важливий принцип — готовий мудборд має передавати певне цілісне відчуття, а цьому можуть сприяти наступні умови:
Вихідна якість зображень є відносно однаковою.
При кадруванні (тобто, обрізанні) вихідних зображень ключові образи на них не повинні втрачати зчитуваність.
Не рекомендується значна диспропорція елементів колажу.
В більшості випадків ліпше, коли всі зображення виконані в однаковій колірній системі (тобто, всі вони одночасно є кольоровими або чорно-білими).
Формування висновків
Ключовим завданням мудбордів в дизайн-дослідженні є пошук відповідного проєкту стилю. Відтак на додачу до кожного наведеного в дослідженні мудборду дизайнер має зробити висновки стосовно того, які саме елементи колажів є відповідними проєкту.
Варто зауважити, що дизайн-дослідження та мудборд є радше допоміжними інструментами, ніж суворими «обмежуючими лініями», які не можна перетинати за жодних умов.
Дизайн-процес значною мірою пов’язаний з експериментами та творчим пошуком, і часто в результаті тривалої роботи в проєкті виникають елементи та шрифти, які не передбачались дизайн-дослідженням.
Але це не робить дизайн-дослідження менш важливим чи значущим. Часто за сумлінного підходу до проведення дизайн-дослідження дизайнерам вдається ефективно сформувати уявлення про загальний напрям роботи, знизити кількість невдалих спроб та без демонстрації готових результатів погодити з клієнтом спільне бачення естетики проєкту.
Докладніше про взаємодію дизайнера з клієнтом ми розповімо в модулі курсу «Основи дизайну» — «Дизайн-процес».
