Застосування методу проектів у виховній системі
Досвід переконує, що необхідно вдосконалення виховної системи через метод проектів. Успішним цей метод є завдяки інформатизації виховного процесу, що дає можливість створити для учнівської молоді «розширену діяльність», освоюючи систему соціальних зв’язків і відносин
Чим дальше, тим більше стає зрозумілим, що наше суспільство страждає від багатьох невирішених проблем, причиною яких є одна дуже важка хвороба - бездуховність. Безбожне, аморальне, сповнене брехні, лицемірства та злочинної байдужості життя щодня нагадує нам про те, що ми далеко відійшли від Бога, збилися з дороги, втратили орієнтири і тонемо у безнадії. При цьому варто підкреслити, що деградує сім'я.
Враховуючи, що жертвами цього жахливого стану суспільства першими стають діти, ключовою постаттю стає вчитель. Тому питання: хто він? - стає як ніколи актуальним. Його важливість зростає особливо на тлі суперечок про програми, про вплив різних конфесій на цей процес, про фінансування та всілякі організаційні і бюрократичні перешкоди. Адже вчитель, далекий від глибокого розуміння Бога, який не керований християнськими духовними цінностями, байдужий до проблем своїх учнів, спотворить найкращу програму і знецінить в очах своїх учнів найблагородніші, найвищі цінності.
Навіть найкраща педагогічна підготовка не зможе вирішити проблеми виховання, якщо самі вихователі не подбають про власну не зовнішню, а внутрішню красу і гармонію. А це неможливо без глибоких стосунків з Богом і дітей. Адже всі ми, хто хоч невеликою мірою має відношення до виховання, повинні завжди пам'ятати, що найбільший вплив на учнів ми здійснюємо своєю особистістю, тобто внутрішньою красою наших душ, тим, ким ми є насправді (55-60%). Значно менше впливають наші вчинки (30-35%). І зовсім незначний вплив ми здійснюємо через те, що говоримо. Тому неважко зрозуміти, що якщо ми насправді прагнемо бути ефективними у вихованні, то нам необхідно подбати про власну внутрішню сутність, а також добрими вчинками постійно підтверджувати те, чого професійно навчаємо.
Досвід діяльності нашого закладу переконує, що значною мірою його успішний розвиток пов'язаний з удосконаленням виховної системи через метод проектів. Але успішним цей метод є завдяки інформатизації виховного процесу, що дає можливість створити для учнівської молоді «розширену діяльність», в якій вона діє, пізнає і спілкується, тим самим освоюючи систему соціальних зв'язків та відносин.
Завдяки проектам, що здійснюються сьогодні у нашому навчальному закладі, ми отримуємо результат — впевненість учнів у собі, адекватна оцінка власних сил та можливостей, вміння працювати у команді, правильно ставити мету, обирати шляхи її реалізації, досягати поставлених цілей.
Отже, педагогічний пошук повинен зосереджуватися на шляхах розробки методично обґрунтованих творчих та соціальних проектів, метою яких є посилення зв'язку навчання із життям, і ний відгук на його динамічні запити..
Своїм педагогічним кредо вважаю: «Ніж нарікати на всезагальну темряву, краще самому запалити маленьку свічку» - намагаюсь втілювати кожного дня свого життя.
Метод "проектів є одним із провідних засобів перетворення школи навчання на школу життя, оволодіння учнями навичками планування власної діяльності, навичками вибору способів та шляхів Ці здійснення, формування та актуалізації життєвого досвіду учнів.
Проект - це задум, план про образ передбачуваного; сукупність документів, необхідних для його створення.
Формування в учнів вмінь та навичок проективної діяльності передбачає досягнення ними такого рівня, який би був достатній у певних комунікативних сферах.
Робота з учнями не дає змоги вчителю зупинитися на досягнутому, посилює щире прагнення до постійного руху вперед, адже відомо, що дітей може і має право навчати тільки творчий, відданий своїй праці вчитель.
Якось на початку XX століття прихильники творчості видатного американського майстра короткої розповіді О'Генрі запитали: «Де ви знаходите такі різноманітні сюжети?», на що він відповів: «Скрізь, вони навкруги нас».
Так, робота над проектами надихає вчителя шукати та віднаходити багато нових питань для обговорення, бути винахідливішим, робити навчальний процес інтенсивнішим.
Отже, саме метод проектів є одним із найголовніших компонентів педагогічної системи розвитку творчих здібностей у процесі виховання підростаючого покоління.
Дослідження вчених переконують, що без зацікавлених школярів у навчально-виховному процесі не може бути успішним засвоєння знань, не може бути повноцінним виховання. Відтак актуальною залишається проблема стимулювання пізнавальної активності та самостійності учнів під час навчання. Цю проблему можна розв'язати за умови творчої розробки та застосування педагогічних інноваційних технологій у школі як на уроках, так і в позаурочний час.
У широкому розумінні мета проектів активний підхід до навчання. Вчитель у проекті виконує багато ролей. Він не тільки організовує навчання, а й є ентузіастом, фахівцем, консультантом, керівником, а також партнером процесу навчання. Проте в центрі роботи над проектом перебував учень, який вчиться, а не вчитель, який вчить, хоча співпраця надихає вчителя, і в результаті ми маємо продуктивне взаємовигідне партнерство, мета якого - розвинути ініціативність, винахідливість, стимулювати інтерес до праці, уміння працювати з будь-якими темами.
Кожен учень повинен мати право на участь у проекті, і це носить добровільний характер.
Час не стоїть на місці, а ставить перед фахівцями всіх сфер діяльності дедалі вищі вимоги. І в цих умовах основним завданням освіти стає актуальним дослідження навколишнього життя. Актуальність проектного методу очевидна: підготовка учнів до безпосереднього спілкування, відкритість для суспільства, вихід у світ.
Метод проектів був відомий ще у двадцяті роки XX століття. Одним із авторів цього методу є американський педагог Д. Дьюї та його послідовник В. Килпатрик, який розробив «проектну систему навчання». Останнім часом у і зв'язку зі становленням парадигми особистісно-орієнтованої освіти метод проектів переживає друге народження, як і ефективне доповнення до інших педагогічних технологій, що сприяють формуванню особистості учнів як суб'єкта діяльності та соціальних стосунків.
В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних творчих навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, критично мислити.
Метод проектів завжди зорієнтований на самостійну діяльність учнів індивідуальну, парну, групову, яку учні виковують протягом певного часу. Цей підхід органічно поєднується з груповим підходом до навчання.
Тематика може стосуватися будь-якого питання навчальної програми з метою поглиблення знань окремих учнів із цього питання, диференціювання процесу навчання з урахуванням навчальної ситуації, зацікавленості учнів.
Використання в навчально-виховному процесі методу проектів дає змогу подолати бар'єр у спілкування, навчити дітей самостійно здобувати нові знання та застосовувати їх на практиці.
В основі проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, уміння орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення.
Так, я зі своїми учнями працюю над такими навчально-виховними проектами:
- культурологічний пізнавально-дослідницький «Українські рушники»;
- культурологічний пізнавально-дослідницький «Дерево мого роду»;
- мистецько-дослідницький - «Театри України»;
- індивідуальний «Рідну землю, милий край бережи й охороняй! (моє ставлення до природи…)»; Щаслива мить, зупинись! (Щастя. Як ми розуміємо його?);
- народознавчий «Український фольклор»;
- екологічний «“Про що співає Земля?..” (бесіда про цілющі рослини)»;
- героїко-патріотичний «Державні символи України»; «Князь Василь-Костянтин Острозький як культурний і літературний діяч» (з нагоди відзначення 400-річчя з Дня смерті князя Василя-Костянтина Острозького);
- історико-краєзнавчий «Мій рідний край - Житомирщина»; «місто Новоград-Волинський» (За що я люблю своє місто?);
- мотивації на здоровий спосіб життя «НАШЕ ЗДОРОВ'Я В НАШИХ РУКАХ», «Дізнайся, що ти споживаєш?», «Правда про життя»;
- мистецький «Шкільна галерея»(довгостроковий);
- екологічний “Едельвейс” (загальношкільний), «Чи можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили?».
Усі ці проекти побудовані на засадах реалістичного виховання, метою якого є уявлення про те, чого можна досягти у навчанні і вихованні в умовах конкретної школи. Досвід показує високу ефективність застосування методу проекту в нашій школі як у навчальній, так і у виховній діяльності.
У здійсненні проекту задіяні найактивніші методи навчання: інтерактивні, пошуку, дослідження. На думку видатного українського педагога Г. Ващенка, вони, з одного боку, сприяють посиленню активності учня у процесі навчання, а з іншого, наближують до життя. Саме в умовах активного пошуку та дослідження провідним стає, випереджувальний розвиток самої людини, формування творчої особистості, яка проектує та організовує своє життя і доцільно перетворює навколишній світ. Що може бути кращим для становлення особистості, ніж відчуття успіху й власної значущості від результатів своєї праці. Умінню проектувати у великому й малому, вибрати оптимальні і водночас конкурентноспроможні варіанти розвитку навчає метод проектів.
У роботі над проектами ефективною формою роботи є групова і міжгрупова. Ці дві форми навчальної діяльності дають учням змогу самостійно в групах працювати над тією чи іншої проблемою. Завдання, поставлені групам, мають бути реальними і зрозумілими для дітей. У групі мають бути позиції організатора та учасника групової роботи. Групи мають складатися з дітей різних здібностей. Учні в групах при презентації своєї роботи повинні говорити не одночасно, а по черзі, відповідати на одне запитання, а не на кілька одразу. Завдання для всіх груп не завжди даю однакові.
Міжгрупова форма роботи полягає в малих групах, і в період отримання результатів творчої роботи відбувається діалог між групами, кожна обстоює свій кінцевий результат. Головне в проведенні таких форм творчої діяльності вчителю більше слухати, ніж самому говорити, виявляти терпимість, до помилок учнів. Діти настільки захоплюються роботою, що не помічають, як вони пізнають, створюють нове, поповнюють запас своїх знань. Навіть найпасивніші учні залучаються до роботи з великим бажанням, докладають усіх зусиль, щоб не підвести своїх товаришів із команди.
Названі форми навчальної діяльності на уроках і у позаурочний час проводимо досить часто, оскільки вони сприяють кращому творчому підходу до завдання, розвитку пізнавальних інтересів дітей, роблять уроки цікавішими і змістовнішими, оскільки учні самостійно оволодівають новими навичками.
Прекрасне в житті, прекрасне в мистецтві допомагає людині жити, допомагає виконувати складну справу життя, і бо це прекрасне виправляє її душу.
На моє глибоке переконання, краса і добро крокують поряд, тому на своїх уроках я намагаюся викликати почуття радості, здивування, привчаю бачити естетичні деталі через малюнок, виховую духовні основи в школярів у процесі роботи над композиціями з різних тем. Для досягнення цієї мети використовую різні методи і прийоми роботи, поєдную такі види мистецтва, як музика та література; такі предмети, як історія, народознавство, географія, природознавство. Музика не є допоміжним, а рівноправним засобом естетичного виховання. Це просто спокійна і приємна музика, яка знімає напругу або спрямована розкрити певну тему.
Скажімо, при захисті проекту «Українські рушники» звучать «Пісня про рушник», музика П. Майбороди, на слова А. Малишка; у проекті «Великодня писанка» пропоную учням послухати українські народні мелодії.
Саме така робота покликана виховати справжніх громадян нашої країни. Хочеться дійти до кожного дитячого серця, виховати добрих, чуйних, духовно збагачених людей. Але звичайну бесіду про доброту і чуйність не завжди сприймають усі учні, тому я широко використовую поетичне слово як відомих поетів, так і поезії своїх учнів. Тематичні папки постійно поповнюється віршами, загадками, легендами, ілюстраціями до них. Саме цей матеріал використовую при бесідах.
Ефективність занять мистецтвом залежить від зацікавленості, від отриманого дітьми в процесі занять емоційного задоволення, радості. Саме тому при використанні методу проекту застосовую ігрові моменти, нестандартні ситуації, елементи режисури. Пропоную дітям уявити себе в ролі журналіста, художника, поета, соціолога, мистецтвознавця, літературознавця, історика, ерудита, лінгвіста. Так ще раз переконую своїх вихованців у необхідності методу проектів у житті кожної людини, розповідаю, як і в яких професіях використовують набуті навички . Зараз в педагогіці дуже гостро стоїть питання особистісно-зорієнтованого підходу.
Спосіб реалізувати особистісний підхід у навчання один - зробити навчання сферою самоствердження особистості. Саме тому участю в індивідуальних, групових, колективних проектах я намагаюся дати змогу реалізуватися кожній дитині. Навіть якщо в учнів не дуже виходить практична діяльність, заохочую словами, постійно спираюся на досвід дітей і поступово поповнюю його новою інформацією. Адже взаємодія двох видів досвіду учня і вчителя мав відбуватися не шляхом витіснення індивідуального, наповнення його суспільним досвідом, а шляхом їх постійного узгодження; використання всього накопиченого учнем у його особистій життєдіяльності.
При створенні проектів я зі своїми учнями звертаюсь до коріння народної творчості, національних та регіональних особливостей, використовуємо усну народну творчість, пригадуємо обряди і свята, де використовують українські рушники, писанки, мальованки, одяг, побут. Діти відшукують легенди, казки про те, як з'явилися рушник, звідки пішла традиція розписувати яйця і дарувати одне одному, використовуючи при цьому опис і досвід власної родини.
Індивідуальні проекти розробляємо а обдарованими дітьми разом з батьками. Діти разом із батьками і знайомими радіють своїм успіхам, дивлячись на власні творіння. Такі успіхи вселяють упевненість у дитину і спонукають її ще більше зусиль і часу віддавати справі мистецтва.
Для того щоб діти активно працювали були максимально залучені до процесу побудови проектів учитель повинен створити ґрунт, на якому проростуть паростки дитячої цікавості та плідної співпраці з учителем. Саме тому вони мають будуватися на фундаменті спільної творчої діяльності вчителя та учнів. Метод проектів покликаний за допомогою навчально-виховного процесу сприяти розвитку творчої особистості.
Це зробити нелегко, адже всі учні різні. Саме тому в практиці вчителя особливе місце повинен займати індивідуальний підхід до учнів. Це потрібно для того, щоб краще розкрити таланти та здібності особи, які часто приховані, зацікавити, адже саме Цікавість, прагнення, захоплення творять чудеса. Кожен знає це по собі, якщо виникає живий інтерес до справи, якою ми ніколи не займалися, одразу хочеться розкрити її для себе, ознайомитися; зробити, досягти результату. Зацікавлення буде слугувати «блоком живлення» для учнів, із допомогою якого буде виникати інтерес, а отже, і бажання творчо працювати. Головною деталлю в цьому механізмі і є метод проекту. Інтерес до творчої діяльності, працюючи над проектом, полягає не лише у створенні творчих робіт, але й у мисленні, аналізі, логіці, відчуттях.
Екскурсія - важливе знаряддя формування особистості правдою і красою довкілля. Підсумком екскурсійної роботи є оброблення здобутого матеріалу, висновки та їх фіксування є проект . На цьому етапі виявляється тісний зв'язок між різними навчальними предметами. Не буде перебільшенням констатувати, що екскурсійний метод вносить пожвавлення, забезпечує зв'язок із навколишньою природою і суспільним життям, примушує учнів зануритись у сферу життя минулого і викликає інтерес і бажання продовжувати роботу, творити, мислити, шукати, перетворюватись на маленького дослідника довкілля, рідного краю, старовини, закликає до свідомої творчості, самодіяльності.
Важливим чинником естетичного розвитку учнів виступають уроки на природі: уроки-екскурсії, уроки-милування. «Чудовий краєвид має такий великий вплив на розвитою молодої душі, з яким важко змагатися впливові наставника, щодень проведений серед гаїв і полів, вартий багатьох тижнів навчання» - говорив К. Ушинський.
Реалізувати це завдання, на мою думку, допоможе розпочатий проект «Мій рідний край - Житомирщина». Мета якого - ознайомити учнів із шедеврами садово-паркової архітектури, скульптури, мистецтва області, України, особливостями її рослинного світу; виховувати бережливе ставлення до архітектурної, скульптурної, духовної спадщини України, до рідної природи. Ці екскурсії проходять в атмосфері вільного спілкування вчителя і учня, коли активно використовується життєвий досвід дітей, їх емоційні переживання. Естетичне сприйняття природи підсилюється використанням художнього слова.
Після екскурсій учні отримали завдання підібрати в літературі вірші, описи до певного стану природи чи архітектурної споруди, скульптури. Деякі пишуть власні поезії. До розвитку потреб школярів спонукають творчі завдання . Розвивати потреби школярів спонукає і виконання творчо-реферативних робіт, теми яких добираються з, урахуванням їхніх інтересів. Учні, які, працюють над проектами, отримують оцінки за творчо-реферативні роботи, доповідають про результати свого творчого пошуку, використовуючи при цьому репродукції, фото-ілюстрації, відео-та аудіо-записи, поезію, фрагменти інсценівок.
Такий підхід дає їм змогу реалізувати свої творчі можливості у необмеженому потенціалі виховного впливу образотворчого мистецтва на становлення й розвиток особистісних уявлень про красу навколишнього світу. Працюючи над довготривалими, короткочасними, груповими, індивідуальними мистецтвознавчими проектами, діти охоче виконують різноманітні завдання, адже їхнє вирішення. вимагає творчої наснаги, самостійного розлуку і вміння працювати з культурологічною, мистецтвознавчою, історичною літературою, довідниками, енциклопедіями.
Для створення відповідного емоційного настрою в позакласній роботі використовую нетрадиційні форми проведення уроків та позакласних заходів; урок-круглий стіл, урок-подорож, урок-конкурс. урок-виставка, КВК, усний журнал, урок-художня вітальня, урок-конференція, урок-екскурсія.
«Хто вирощує квіти, той приносить радість собі і людям» - говорить народна мудрість.
Обдаровані діти художньо-естетичного напряму беруть участь у загальношкільних проектах. Виховна діяльність - основний шлях до розвитку здібностей дітей, оскільки це той вид творчості, в якому активність дитини призводить до відчутних результатів, вона, дозволяє поєднувати в собі творчу працю і задоволення, пізнання світу і гру, фантазію і точний розрахунок, розвиває в учнів зорову пам'ять, спостережливість, просторову уяву, тонку моторику пальців, вміння зосередитись, наполегливість у досягненні мети, відчуття ритму і гармонії. У нашій школі створена постійна виставка дитячих робіт, яка стимулює потяг учнів до мистецтва, сприяє естетичному розвитку, залученню до розвитку нових талантів.
З урахуванням особливої актуальності діяльності вчителів із формування духовного світу школярів на основі надбань народної педагогіки, християнського вчення обираю теми проектів, їхня мета - на традиціях українського народу виховувати учнів в дусі пошани до національних звичаїв, духовної скарбниці свого народу, розвивати духовну культуру, релігійну свідомість, донести до учнів щире слово віри, надії і любові «Гроші – пан чи слуга!!!».
У роботі використовую інтерактивні форми та методи навчання, які спираються не тільки на процеси сприймання, пам'яті, уваги, а передусім на творче, продуктивне мислення, поведінку, спілкування.
Для успішної роботи та створення приязної атмосфери обов'язково проводжу комунікативні, вправи «криголами», «правила», «знайомство», «очікування». Пропоную учням об'єднуватися в пари, групи «щастя - радість», «сонечко - зірочка», «квіточка - метелик», «пензлик - олівець».У дітей виникає інтерес до навчання, що сприяє їхньому інтелектуальному та творчому розвитку.
Створити для дитини школу радості, прищепити їй любов до рідного краю, до творчості, до праці, виховувати відповідальність за свої вчинки, за долю держави, за її майбутнє, віднайти в дитині паростки таланту, дати і йому розквітнути, створити індивідуальність, особистість, навчити працювати в колективі, створити умови для фізичного та естетичного розвитку - такі завдання моєї роботи.
Результатом моєї праці є створення понад 30 презентацій (учнівських, власних та батьківських), участь у конкурсі «Класний керівник - 2009»(переможець міського конкурсу), створення посібника «Використання проектної технології в роботі з учнями» (метод проектів у виховній системі), у якому містяться розробки виховних годин, батьківських зборів, круглих столів, бесід з використанням учнівських та учительських проектів, за допомогою яких можна показати учням світ прекрасного.
«Кожний дорослий приходить у світ з дитинства…» (Поради і рекомендації щодо виховання і навчання дітей) – у пропонованому посібнику містяться розробки виховних годин, батьківських зборів , опитування, анкетування учнів та батьків тощо. У книзі розповідається про сучасну етику, про норми поведінки. Ви відкриєте книгу і ознайомитеся з мудрістю тих правил, які людство відібрало із тисячі тисяч інших, тому що вважає їх найголовнішими, найнеобхіднішими для щоденного життя. Це елементарні правила поведінки, без яких неможливо уявити собі життя в колективі, суспільстві. Ці правила допоможуть вам у житті, навчать працювати в злагоді з оточуючими. Важко передбачити всі життєві ситуації, в яких може опинитися і вчить, неможливо докладно схарактеризувати всі норми етикету.
Проектна діяльність школи
З метою виховання у молоді здатності ефективно розв'язувати проблеми, що виникають у реальних життєвих ситуаціях, сприянню розвитку лідерського потенціалу дітей та юнацтва в основу діяльності учнівського самоврядування школи покладено методику проектування, яка передбачає інтеграцію та безпосереднє застосування набутих знань під час проектної діяльності і спрямована на набуття досвіду громадянських дій та демократичної поведінки.
Втілені в життя проекти
«Гармонія», «Презентація класу», «Чи можна чекати милості від природи після того, що ми з нею зробили?» («Ми і довкілля»), «Державний прапор України – святиня нашого народу», «Моє майбутнє в твоїх руках», «Наркотики сходи , що ведуть униз», «Мій рідний Звягеле , тобі – моя любов», «Для тебе важливо , що ти українець?» «Про що співає земля (бесіда про цілющі рослини)», «Щастя. Як ми його розуміємо?» і т. д.
З раннього дитинства маленькій людині необхідні яскраві позитивні враження, дивовижні відкриття, активне радісне життя. Такі можливості намагаємося створити на уроках зі своїми учнями.
«Через красиве до людяного - така закономірність виховання» - писав Василь Сухомлинський.
Вірю, сподіваюсь і молюсь, що житимемо в незалежній Україні, немов у казці. Над юним поколінням планети пануватиме аура добра, злагоди, взаєморозуміння, творчості. А ми, вчителі, творитимемо тільки задля блага неньки-України, рідного народу, найціннішого скарбу на землі - дітей.
Автор: Білецька Людмила Дем’янівна |