Магнітні бурі нерідко супроводжуються головним болем, мігренню, прискореним серцебиттям, безсонням, поганим самопочуттям, зниженим життєвим тонусом, перепадами тиску. Вчені пов'язують це з тим, що при коливаннях магнітного поля сповільнюється капілярний кровотік і настає кисневе голодування тканин.

Впливу магнітних бур схильна абсолютно кожна людина, хоча б тому, що вона — жива. Можна стверджувати навіть більше — якби люди ніяк не реагували на сонячні спалахи, вони б давно вимерли. А якщо комусь здається, що геомагнітні зміни його не стосуються, то він просто дуже здорова людина з сильними адаптаційними можливостями. Але для організму більшості людей (до 75%) магнітні бурі — сильний стрес. Під час сонячного спалаху в організмі пригнічується функція вироблення мелатоніну — гормону, що відповідає за адаптацію. А сильні бурі можуть викликати розвиток десинхронозу — збій в біоритми, що майже завжди позначається на самопочутті. У період магнітних бур наднирники працюють як в умовах стресу, виділяючи в кілька разів більше кортизолу - гормону стресу.

Магнітні бурі впливають і на здорових людей, але не так активно як на хворих. У декого з них погіршується настрій, з'являється головний біль, знижується продуктивність праці. Особливо це небезпечно для людей, які мають професії, пов’язані із швидкою реакцією. Так, у пілотів збільшувалась кількість помилкових рішень, наростала тривога, втома, погіршувався настрій.

За даними Інституту земного магнетизму, іоносфери й поширення радіохвиль Російської академії наук, 70 % авіакатастроф у світі відбувається в моменти магнітних збурень. Це пояснюється тим, що    в ці періоди стає мінімальним нормальне функціонування центральної нервової системи. При цьому збільшується час реакції на зовнішній світловий і звуковий сигнали. З'являється певна загальмованість, повільність, погіршується кмітливість. Збільшується ймовірність прийняття невірних рішень, може з'явитися безпричинна дратівливість.

Більшість людей ніяк не пов'язані зі спокійною геомагнітною обстановкою, але на магнітні бурі реагують подібно і масово від 50 до 75% населення земної кулі. Момент початку стресової реакції може зсуватися щодо початку бурі на різні терміни для різних бур для конкретної людини. Варто відмітити, що багато людей починають реагувати не на самі магнітні бурі, а за 1-2 дні до них, тобто є в момент спалахів на самому Сонці.

Створюється враження, що існує певний інформаційний сигнал оповіщення про майбутню магнітну бурю, пов'язаний з якимись характеристиками збурень сонячного випромінювання. Ще одна особливість - 50% населення здатна до адаптації, тобто до зменшення до нуля реакції на кілька почергових магнітних бур з інтервалом 6-7 днів.

Що робити в магнітну бурю?

 Молодий і здоровий організм легко пристосовується і добре переносить бурі.

Дорослим бажано виключити:

- алкоголь;

- фізичні навантаження;

- в дні магнітних бур в крові підвищується рівень холестерину. Намагайтеся не їсти жирного і солодкого;

- люди з хронічними хворобами серця повинні тримати під рукою звичні ліки;

- відновити прийом протизапальних препаратів, якщо ви їх приймали раніше (новий курс бажано не починати);

- включити аспірин, якщо немає протипоказань;

- компреси з евкаліптової олії, також компреси з мазями з буркуну, хмелю та звіробою. Мазі легко приготувати в домашніх умовах. Для цього дві столові ложки свіжо висушених і стовчених в порошок рівних частин рослин змішують з 50 г вазеліну і ретельно розтирають. Зберігати мазь у прохолодному, темному місці.

Дорослі можуть підстьобнути свої адаптивні механізми лікарськими рослинами, що впливають на тканинний обмін (біогенні стимулятори). Сюди відносять:

- сік із свіжого листя алое: (зрізають нижнє листя алое, ретельно промивають кип'яченою водою, ріжуть на дрібні пластинчасті шматочки розміром 0,2-0,3 мм, загортають у марлю, і вичавлюють вручну сік. Приймають у свіжому вигляді два рази на день за 20 хвилин до їжі;

- настоянка евкаліпту, по 15 крапель тричі на день після їжі;

- чай з листя суниці;

- тим, хто реагує на геомагнітні негаразди нервозністю, тривогою, безсонням, допоможуть прості заспокійливі засоби - валер'янка, настоянка півонії.

Також можна порадити чорну смородину, журавлину, вишню, лимон, абрикос, персик, чорницю у свіжому або консервованому вигляді і бажано робити зарядку та приймати контрастний душ.

Більш детальні рекомендації, з урахуванням вашої індивідуальності, повинні бути узгоджені з лікарем або фахівцем.

Люди реагують на магнітні бурі по-різному: одні погано себе почувають за два-три дні до її початку, інші - під час бурі, треті - через добу - дві після. Поспостерігайте за своїм станом, звіряючись з прогнозом геомагнітної обстановки, щоб зрозуміти, коли нездужання наздоганяє саме вас.

Перечікувати магнітну бурю вдома безглуздо. Але є місця, де сонячні урагани буянять особливо сильно:

- у літаках. На висоті 9 - 11 км ми не захищені товстою повітряною ковдрою. Є дані, що в «бурхливі» дні частіше трапляються авіакатастрофи.

- на Півночі. Норвежці, шведи, фіни - загалом всі, хто мешкає на північ від 60-ї паралелі, страждають від космічної негоди набагато більше від жителів середньої смуги.

- у метро. Тут електромагнітні поля наднизької частоти б'ють по нас в сотні разів сильніше, ніж у великі геомагнітні урагани! Магнітні поля в метро виникають, коли поїзди рушають з місця або різко гальмують. Найбільші вони в кабіні машиніста, у вагонах і на краю платформи, де ми чекаємо поїзда. Саме через це машиністи «підземки» часто страждають від ішемічної хвороби серця. А у пасажирів трапляються раптові серцеві напади.

З чого почалося вивчення зв'язку магнітних бур і самопочуття?

Вперше вплив магнітних бур на людину було відмічено в 30-х роках XX століття. Тоді в Ніцці вчені відзначили підвищення випадків інфарктів міокарда та інсультів у людей похилого віку, причому відбувалося це в ті ж періоди, коли на місцевій телефонній станції відбувалися сильні порушення зв'язку аж до повного її зникнення. Фахівцями було встановлено, що неполадки збігаються з магнітними бурями на Сонці.

Але ще в 1928 році російський вчений А. Л. Чижевський пов'язав збільшення сонячної активності з виникненням частих нещасних випадків на транспорті та виробництві. У середині століття німецькі вчені Р. Рейтер і К. Вернер зацікавились впливом магнітних бур на діяльність людини. Проаналізувавши 10 тисяч автокатастроф, вони встановили, що більшість з них сталися на другий день після спалаху на Сонці. Деякі вчені відзначили і різке зростання самогубств на другий день після магнітних бур (в 4–5 разів вище) в порівнянні з днями спокійного Сонця.

О. Л. Чижевський (1915 р.) помітив, що під час сонячної активності люди, котрі страждали хворобами нервової та серцево-судинної систем переживали досить сильні напади. Як встановив О.Л. Чижевський (1929), на зміни умов в космосі насамперед реагує нервова система людини. Цей висновок був підтверджений на статистичному матеріалі, який охопив більше 200000 випадків смерті від захворювань нервової системи за кілька років у великих містах Західної Європи. Після нього двоє французьких дослідників Фора і Сарду також виявили залежність між магнітними бурями і серцево-судинними захворюваннями. По їх викладеннях виходило, що в 85% спостережуваних міст Франції число серцево-судинних хворих збільшувалося в моменти магнітних бурь.

Сучасні дослідження також підтверджують ідеї Чижевського. Зокрема в Ялті, у НДІ ім. Сеченова за п'ять років (1970 - 1975) проводилося спостереження за 1642 хворими, з яких 445 страждало на гіпертонічну хворобу, 815—на церебральний атеросклероз, 382—на ішемічну хворобу. Вік хворих перевищував 41 рік (84,1 %). Дослідження показали, що погіршення стану здоров'я цих хворих було тісно пов'язано із сонячними та магнітними бурями.

В інституті клінічної та експериментальної медицини Сибірського відділення АМН СРСР (Новосибірськ, 1980) вивчався вплив сонячної активності і магнітних збурень на спеціалістів розумової праці із захворюваннями серцево-судинної системи (гіпертонічна хвороба І-ІІ-го ступеня). Спостереження показали, що піддослідні в цей період відчували нервово-емоційне напруження, підвищення артеріального тиску, головний біль, в'ялість і роздратованість, поганий сон, біль в ділянці серця. Причому частина з них відчувала погіршення стану здоров'я ще майже за добу до магнітних збурень.

За даними роботи швидкої допомоги в С.Петербурзі і Свердловську в дні підвищеної активності Сонця число інфарктів міокарду і нападів стенокардії на 20% більше, ніж у дні спокійного Сонця. Число випадків інфаркту міокарда досягає максимуму наступного дня після спалаху. У цей день уже починається магнітна буря на Землі.

Негативні наслідки викликають магнітні бурі й у людей, що страждають захворюваннями органів дихання. Під час магнітних бур у таких хворих знижуються показники життєвої ємності легень і пневмотахометрії. У хворих на туберкульоз стають частішими такі випадки легеневих кровотеч.

Вчені Інституту земного магнетизму, іоносфери й поширення радіохвиль Російської академії наук (Ізмірана ) також проводили дослідження щодо стану серцево-судинної системи космонавтів і встановили – в період сонячних спалахів, що викликають магнітні бурі на Землі, багато параметрів життєвих процесів в організмі космонавтів змінювалися. Представники інституту провели також спільне дослідження із медиками (колективу з медичної академії під керівництвом академіка Ф.І. Комарова, професора С. І. Рапопорта з Лабораторії хрономедицини і клінічних проблем РКНЦ РАМН) і на підставі вивчення матеріалів служби «Швидкої допомоги» Москви за три роки довели негативний вплив магнітних бурь при серцево-судинних патологіях, захворюваннях шлунково-кишкового тракту, бронхіальній астмі, епілепсії та інших хворобах. Виявилось, що в дні магнітних бурь в середньому на 50 відсотків зростає число загострень хвороб, раптових смертей, різних аварій і подій! Один з учасників дослідження професор С.І.Рапопорт зазначає:

— Зростання геомагнітної збуреності є чинником, що змінює реакцію організму на зовнішні і внутрішні сигнали. При магнітних бурях, по суті, відбувається «збій» багатьох систем що помітно по різкому загостренню активності гормонів надниркових залоз, що зазвичай беруть участь в стресових реакціях. А функція епіфіза, що виробляє мелатонін, який задає нормальний ритм всьому організму і є одним з важливих імуномодуляторів, навпаки, знижується. Саме збоями ритму діяльності всіх органів і функцій пояснюється, чому людині раптом стає погано і у неї трапляється інфаркт, інсульт і так далі Процеси тромбоутворення, порушення циркуляції крові, підвищення артеріального тиску є вторинними, а спочатку виникають збої в роботі «дирижера» — епіфіза. Природно, чим старшою є людина, чим більш схильна вона до хронічних захворювань, тим нижче адаптація її організму до різноманітних стресів в тому числі й до магнітних бурь.

Деякі нейрофізіологи припускають, що збурення магнітного поля під час магнітних бурь сприймаються безпосередньо мозком (минаючи органи чуттів), і це може призвести до неспровокованого психічного порушення.

Американський дослідник К. Мак Магон (США) за період з 1972 до 1978 рр. проаналізував 185687 випадків самогубства. Аналіз показав, що існує сезонна, з весняним максимумом, місячна (максимум в березні-травні) і тижнева (пік у понеділок) ритміка суїцидних спроб. Приведені дані свідчать про те, що найбільшою є суїцидність весною, в період найвищої сонячної активності.

Деякі дослідники зазначають, що зміни сонячної активності впливають на кількість аварій. Зокрема Японський вчений Ш.Масамура досліджував випадки дорожніх пригод в 10 містах Японії з 1 по 15 липня 1966 року. Виявилося, що більше всього їх відбулося 7 липня 1966 року, коли на Сонці було зареєстрована найбільша кількість плям. Хоча по цьому випадку не можна виводити закономірність, адже дослідження потрібно проводити певний тривалий період, не менше одного року, а потім уже робити певні висновки. Зокрема київська дослідниця Н.Лозицька проводила аналіз дорожніх пригод в Києві протягом трьох років, але подібної закономірності на інтервалах  у кілька днів –тиждень після спалахів на Сонці не виявила. Хоча, як вона зазначає, потрібно поєднати зусилля медиків та науковців та продовжувати роботу в цьому напрямку, щоб отримати достовірні результати.

Поля́рне ся́йво — оптичне явище у верхніх шарах атмосфери, світіння окремих ділянок нічного неба, що швидко змінюється.

Сяйво спостерігається на відстані 20—25° північної і південної широт (північне полярне сяйво і південне полярне сяйво) від магнітного полюса Землі одночасно на всіх довготах, але з різною інтенсивністю. Відбувається в результаті світіння розріджених шарів атмосфери на висотах 60-1000 км під дією сонячного вітру (потоків протонів і електронів). Заряджені частинки проникають в атмосферу з космосу і під дією магнітного поля Землі спрямовуються до північного або південного магнітного полюса, де вони входять у верхні шари атмосфери, бомбардують розріджені гази атмосфери і змушують їх випромінювати видиме світло.

За формами полярне сяйво розрізняють: дифузне сяйво з дугами від однієї точки горизонту до іншої, а також промені, стрічки, корони, плями. Тривалість полярного сяйва від декількох хвилин до декількох діб.

Додатки

Будьте обережними!