Композитор та педагог Микола Вілінський – людина, ім’я якої завжди пригадується в контексті розвитку української музики першої половини XX століття. Чоловік належав до шляхетного роду українських дворян, як і відома письменниця Марко Вовчок, вона ж Марія Вілінська. А бабуся по материнській лінії, Олександра Черкунова, в дівоцтві Залізняк, — зі славетного козацького роду.

Народився Микола Вілінський 2 травня 1888 року. Самотужки розпочав займатися музикою ще у гімназії, а далі все життя не відмовлявся від дарованого таланту. Микола Вілінський є автором симфонічних сюїт, кантати, вокально-хорових обробок українських, російських і молдовських народних пісень, камерно-інструментальних творів, а також ряду теоретичних робіт і статей. У своїй творчості композитор звертається до національних українських і молдавських мотивів.
Педагог займався обробкою всім відомих романсів та українських народних пісень. Зокрема, це «Стоїть явір над водою», «Ой вербо, вербо», «У вишневому садочку», «Ой у полі жито копитами збито». Написав композитор і вокально-симфонічний твір на слова «Заповіт» Тараса Шевченка. А згодом брав участь у виданні зібрання творів Миколи Лисенка.
Микола Вілінський пам’ятав, що музика потрібна і для діток, тому створив вісім п'єс у чотири руки для фортепіано, так званий, «Дитячий альбом».

Уподобайте МаліОк – дитинство для дорослих та діток

SPADOK.ORG.UA Українські народні танці | СПАДЩИНА ПРЕДКІВ

https://www.facebook.com/tvseriesmaliok/videos/559304681633670/?__tn__=-R

Хтось мріє стати струнким і пластичним, хтось показати свої вміння, або просто висловити емоції, почуття в дію. Є швидкі шляхи до щастя, і танець — один з них. Під час заняття танцями в організмі людини підвищується рівень ендорфінів - природного болезаспокійливого, і ми почуваємось краще та щасливіше. Не забуваймо і про гарний вплив танців на наш фізичний розвиток. А це й тренування м’язів, формування правильної постави, підвищення витривалості, регулювання ваги, поліпшення координації, роботи мозку та безліч інших корисних речей.

В кінці 18 століття видатний танцівник і хореограф француз Жан Жорж Новерр, якого в світі називають «батьком сучасного балету», узагальнив весь досвід в області хореографії. Він вивів у балеті два напрямки - героїчний балет і балет-трагедія, і зробив його окремим, самостійним видом мистецтва. Саме його день народження 29 квітня було визнано Міжнародним днем танцю. Головна ідея цього свята — об'єднання всіх танцювальних напрямків, як єдиної форми мистецтва. День танцю покликаний згуртувати людей в ім'я дружби і миру, дозволяючи їм говорити однією мовою — мовою танцю.

Цікаво, що український народний танець гопак – не зовсім танець. А справжній вид спорту. В давнину, коли до Хортиці потрапляли молоді парубки, їх навчали не лише читати та писати, а й танцювати гопака. Під час танцю майбутні воїни відпрацьовували основні бойові елементи — блискавичну швидкість, потужні удари рук і ніг, сталеву стійку й тактику. Завдяки чому, дуже швидко перетворювалися на справжніх козаків, бо виконувати такі рухи без натренованого тіла було неможливо. Тому наш гопак — це замасковане під танець бойове мистецтво. Також до відомих бойових танців належать бразильська капоейра, японський танок кебу, танок народу маорі хака, грузинський хорумі.

Обов'язково танцюйте, коли є бажання. Будьте здорові та щасливі!

#Просто_про_складне