Народна — Ой, під вишнею ( Аудіо, 1.8 МБ )

 Народна — Ой під вишнею ( Аудіо, 4.7 МБ )

 Невідомий виконавець — Укр_попурі ( Аудіо, 4.7 МБ )

 Зорецвіт — Збірка пісень ( Аудіо, 4.7 МБ )

 Сметанський Святослав — Ой під вишнею під черешнею ( Аудіо, 2.3 МБ )

 Народна — Ой важкого кума маю ( Міді, 77.2 КБ )

 The Vusla — Ой, під вишнею ( Аудіо, 5.1 МБ )

 Народна — Ой, під вишнею ( Аудіо, 3.6 МБ )

 Народна — Ой, під вишнею ( Міді, 29.6 КБ )

 Невідомий — Ой під вишнею ( Аудіо, 2.3 МБ )

 The Vusla — Ой, під вишнею (Бек) ( Аудіо, 5.1 МБ )

 Невідомий виконавець — Ой під вишнею ( Аудіо, 3.7 МБ )

 Народна — Ой під вишнею ( Міді, 40.3 КБ )

 Народна — Ой, під вишнею ( Міді, 26.7 КБ )

 Добрянський Михайло. — Красунечка ( Аудіо, 8.2 МБ )

Кілька варіантів цікавих практичних завдань, які можна виконати за комп'ютером (або планшетом):

1. Інтерактивна вправа «Впізнай героя за тембром»

Це завдання допоможе дітям розрізняти характери персонажів через музику.

• Завдання: Використовуючи платформу LearningApps (або просто відкриті вікна з аудіо), дитині потрібно зіставити картинку героя з фрагментом його пісні.

• Як грати: На екрані з’являються зображення Кози, Лисички та Рака. Дитина натискає на «Play», слухає мелодію (наприклад, жваву і хвалькувату пісню Кози або спокійну, підступну пісню Лисички) і перетягує звук до відповідного малюнка.

• Мета: Розвиток музичного слуху та асоціативного мислення.

2. Музичний конструктор «Настрій Лисички»

Лисичка в опері Лисенка — хитра, але дуже вихована «господиня».

• Завдання: Створити цифровий колаж або «картку персонажа» у Canva або звичайному Paint.

• Дія: Учень має обрати колір, який асоціюється з піснею Лисички (наприклад, оранжевий або лагідний жовтий), та підібрати 3 слова-характеристики з хмаринки слів: ніжна, підступна, повільна, швидка, м'яка.

• Мета: Навчитися характеризувати музичний образ.

3. Онлайн-караоке «Ми — артисти»

Спів пісні Лисички «Я Лисичка, я сестричка».

• Завдання: Спробувати виконати пісню під мінусову фонограму (можна знайти на YouTube), використовуючи веб-камеру як «дзеркало артиста».

• Цікавинка: Запропонуй дитині під час співу змінювати вираз обличчя: коли співає за Лисичку — усміхатися, коли за Козу — робити «сердиті очі», а за Рака — показувати пальцями «клешні».

• Мета: Закріплення вивченого матеріалу та розвиток артистизму.

4. Творча лабораторія «Ритмічний малюнок Рака»

Рак-неборак у казці рішучий і сміливий. Його музика має чіткий ритм.

• Завдання: В онлайн-інструменті Chrome Music Lab (Rhythm section) дитина має «намалювати» ритм для Рака.

• Дія: Потрібно розставити точки на віртуальному барабані або ксилофоні так, щоб вийшов маршовий, впевнений ритм: Тук-тук-тук! (Я Рак-неборак!).

• Мета: Ознайомлення з ритмічною структурою музики.

Таблиця-шпаргалка для учня

Світ романсу, серенади та балади

Сьогодні ми вирушаємо у подорож світом почуттів, де головними провідниками будуть мелодії.

• Романс — це як особистий щоденник композитора. У ньому музика розповідає про кохання, мрії або легкий смуток. Його мелодія зазвичай дуже ніжна, гнучка й виразна, ніби вона «промовляє» слова.

• Серенада переносить нас під нічне небо Італії чи Іспанії. Раніше це була пісня, яку співали під вікном коханої у супроводі гітари чи лютні. Її ритм часто нагадує легке брязкання струн, а мелодія сповнена світла й тепла.

• Балада — це зовсім інша історія. Вона серйозна, таємнича, а іноді навіть страшна. Це музична розповідь про лицарів, легенди або фантастичні події. Мелодія балади часто змінюється: від спокійної оповіді до тривожного напруження.

Завдання для учнів: Створюємо сторінку "Музичні образи"

Тепер, коли ви відчули настрій цих жанрів, ваш час діяти!

Ваша мета: Створити нову сторінку на своєму сайті, присвячену романсу, серенаді та баладі.

Що потрібно зробити:

1. Створити сторінку: Назвіть її "Мелодії почуттів" або "Романс, серенада, балада".

2. Підібрати візуальні образи: * Знайдіть в інтернеті або згенеруйте за допомогою ШІ (наприклад, у Canva або gemini) по одному зображенню для кожного жанру.

   • Підказка: Для серенади це може бути нічне місто й гітара; для балади — старовинний замок у тумані; для романсу — квіти або вечірня вітальня.

3. Додати опис: Під кожним фото напишіть 1–2 речення: чому саме це зображення підходить до цього жанру.

4. Опублікувати: Збережіть зміни та поділіться посиланням на свою сторінку!

5. Сторінку надіслати вчителю

Подорож до Німеччини та Австрії. Слухання: Людвіг ван Бетховен «До Елізи». Йоганн Себастьян Бах «Анданте». Виконання:  «Сніг» (музика та вірші  Д. Пташинської)

🎵 Слайд 1: Титульний

Текст: Музична подорож до серця Європи: Німеччина та Австрія. Візуал: Карта Європи з виділеними країнами та зображення скрипкового ключа. Твоя репліка: «Сьогодні ми вирушаємо у мандрівку до країн, де народилася найвеличніша музика світу!»

🏰 Слайд 2: Перша зупинка — Німеччина

Текст: Німеччина — країна порядку та глибоких традицій. Візуал: Фото замку Нойшванштайн або Бранденбурзьких воріт. Цікавий факт: Саме в Німеччині винайшли друкарський верстат, що дозволило друкувати ноти для всіх!

🎹 Слайд 3: Йоганн Себастьян Бах (1685–1750)

Текст: Король органів та поліфонії. Слухання: «Анданте». Візуал: Портрет Баха в перуці. Завдання для учнів: «Закрийте очі під час прослуховування. Який настрій передає музика? Вона спокійна чи тривожна?» (Анданте означає темп «у кроці», неспішно).

🎼 Слайд 4: Людвіг ван Бетховен (1770–1827)

Текст: Композитор з незламною волею. Слухання: «До Елізи». Візуал: Портрет Бетховена з його характерною зачіскою. Цікавий факт: Бетховен писав геніальну музику навіть тоді, коли зовсім перестав чути. Він відчував звуки через вібрацію фортепіано.

✨ Слайд 5: Таємниця п’єси «До Елізи»

Текст: Хто така Еліза? Візуал: Зображення старовинного нотного листа. Розповідь: Досі точно невідомо, кому присвячена ця мелодія. Можливо, назва була «До Терези», але через поганий почерк композитора видавці прочитали її як «Еліза».

🇦🇹 Слайд 6: Друга зупинка — Австрія

Текст: Відень — музична столиця світу. Візуал: Віденська опера або краєвиди Альп. Твоя репліка: «Австрія сусідить з Німеччиною, і тут музика лунає на кожній вуличці».

❄️ Слайд 7: Час поспівати!

Текст: Пісня «Сніг» (муз. та вірші Д. Пташинської). Візуал: Красивий зимовий пейзаж, текст пісні на слайді. Завдання: Спробуємо передати голосом легкість сніжинок. Співаємо м’яко та лагідно.

❓ Слайд 8: Музична вікторина (Закріплення)

1. В які країни ми подорожували?

2. Хто написав «До Елізи»?

3. Що означає музичний термін «Анданте»? (Повільно, у темпі кроку).

4. Який інструмент був улюбленим у Баха? (Орган/Клавесин).

🌟 Слайд 9: Підсумок

Текст: Дякую за увагу! Музика не має кордонів. Візуал: Усміхнений смайлик у навушниках або диригентська паличка.

Поради для презентації:

• Аудіо: Обов'язково вставь аудіофайли прямо в слайди 3 та 4, щоб музика починалася автоматично.

• Інтерактив: На слайді з піснею «Сніг» можна додати анімацію падаючих сніжинок.

• Дизайн: Використовуй пастельні кольори (блакитний, бежевий), щоб створити атмосферу класичного концерту.

Тобі допомогти підібрати посилання на відео з виконанням цих творів чи, можливо, оформити текст пісні «Сніг»?

Ритм: факти, які реально дивують

 Ритм старший за музику. Люди використовували ритмічні удари ще до появи мовлення — щоб передавати сигнали й об’єднувати плем’я.
 Мозок “передбачає” ритм. Ми чуємо не лише теперішній удар, а й очікуємо наступний — саме тому збитий ритм викликає дискомфорт.
 У людей є внутрішній метроном. Навіть без музики ми можемо тримати темп із похибкою лише кілька мілісекунд.
 Ритм впливає на рішення. Дослідження показують: під рівномірний ритм люди приймають більш зважені рішення, а під хаотичний — імпульсивніші.
 Діти спочатку відчувають ритм, а потім висоту звуку. Саме тому малюки легше плескають у такт, ніж співають чисто.
 Спільний ритм підвищує довіру. Люди, які рухаються або плескають синхронно, швидше знаходять спільну мову.
 Тиша — теж частина ритму. Без пауз ритм перестає “працювати” і мозок втомлюється.
 Ритм напряму пов’язаний із серцем. Нам природно комфортні темпи близькі до 60–100 ударів на хвилину — нашого пульсу 
 Ритм — це про контроль часу. Людина є єдиною істотою, здатною свідомо змінювати темп і складність ритму.

 Чому деякі люди “не чують” ритм — і це нормально 

 “Відсутність ритму” — міф. Майже всі люди мають відчуття ритму. Різниця лише в тому, як і наскільки усвідомлено воно проявляється.
 Ритм живе в тілі. Багато хто краще відчуває ритм через рух (ходьбу, плескання, танець), а не через слух.
 Стрес блокує ритм. Коли людина напружена, мозок гірше синхронізує рух і звук — здається, що “не виходить”.
 Ритм = навичка. Він тренується так само, як м’язи. Навіть 5 хвилин простих вправ на день помітно покращують відчуття пульсу.
 Мозок може “запізнюватися”. У деяких людей обробка ритмічних сигналів трохи повільніша — це не вада, а індивідуальна особливість.
 Тіло знає ритм краще за свідомість. Якщо перестати “думати” і почати рухатись — ритм з’являється сам.

 Барабани = первинний ритм. Їхній звук найближчий до серцебиття, тому мозок сприймає його як щось безпечне й знайоме ще з доісторичних часів.
 Ритм вводить у змінений стан свідомості. Повторювані удари можуть знижувати активність логічного мислення й посилювати інтуїцію.
 Барабани синхронізують мозок. Дослідження показують, що під час ритмічного удару активність півкуль вирівнюється.
 Знімають тривогу й агресію. Фізичний удар + звук дають безпечний вихід накопиченим емоціям.
 Спільне ритмування лікує. У групах швидко з’являється відчуття єдності, довіри та емоційного зв’язку.
 Гучні низькі частоти відчуваються тілом. Ми не просто чуємо барабани — ми їх відчуваємо, і це напряму впливає на нервову систему.
 Тому барабани були сакральними. У шаманських практиках вони використовувались для зцілення, входу в транс і підготовки до бою.
 Навіть коротка сесія змінює стан. 10–15 хвилин ритмічних ударів можуть знизити рівень кортизолу (гормону стресу).
 Барабани — це не інструмент. Це прямий діалог із тілом і підсвідомістю.

 Ритм у різних культурах світу 

 Африка — ритм як мова. Барабани використовувалися для спілкування між селами: складні ритмічні візерунки передавали повідомлення на великі відстані.
 Латинська Америка — ритм як тіло. Самба, румба, сальса побудовані на багатошарових ритмах, які змушують рухатися навіть тих, хто “не танцює”.
 Індія — ритм як математика. Система тала може містити надзвичайно складні цикли, які музиканти точно рахують і відчувають одночасно.
 Близький Схід — ритм як орнамент. Тут ритми прикрашають музику так само, як візерунки прикрашають архітектуру.
 Японія — ритм як дисципліна. Тайко — це не просто барабани, а фізична й духовна практика, де кожен удар має сенс.
 Балкани — ритм, який ламає звичне. Розміри 7/8, 9/8, 11/8 сприймаються місцевими природно, хоча для інших звучать “збито”.
 Європа — ритм як порядок. Марші й класична музика формували чітке відчуття часу та структури.
 Корінні культури — ритм як зв’язок із природою. Він наслідує кроки тварин, шум води, вітер, дощ.
 У кожній культурі ритм — це відображення способу життя, мислення й відчуття часу.