Чому у тижні саме сім днів?

Щоб відповісти на це питання нам потрібно відправитися у минуле, а саме у стародавній Вавилон (сучасний Ірак).

Вавилоняни активно займалися відслідковуванням руху небесних тіл, саме завдяки ним у нашому тижні 7 днів. Справа в тому, що вони відслідковували активно рух семи об’єктів: Сонця, Місяця, Меркурія, Венери, Марса, Юпітера та Сатурна. А саме число 7 мало в їхній культурі сакральне значення.

Календарний місяць у Вавилоні тривав 28 днів для простоти використання його було поділено на 4 частини (тижні).

Вавилон був домінуючою силою у VII-VI ст. до н.е. тому їхній спосіб вимірювання часу (зокрема і 60 хвилин у годині) поширилися на інші культури зокрема на Персію та Грецію та євреїв, які були підпорядковані Вавилону.

У IV ст до .н.е. Олександр Македонський своїми завоюваннями поширив семиденний тиждень аж до сучасної Індії. Деякі вчені припускають, що звідти ця система прийшла до Китаю.

Як відомо згодом Рим завоював Грецію, однак у культурному плані Греція завоювала Рим. Власне римський тиждень тривав вісім днів, але вплив грецької культури та християнства офіційно переміг у 321 році н.е. коли імператор Костянтин (який також був першим християнином на троні) ввів семиденний тиждень та зробив неділю святковим днем.

До речі саме слово тиждень, яке зустрічається у багатьох слов’янських мовах, походить від фрази «той же день» - tъjь «той» + žь «же» + dьnь «день».

На Марсі вже побувало шість планетоходів, призначених для дослідження сусіднього світу. Який людський посланець ваш улюблений?

Сьогодні, 03.06.2022 року, могло б виповнитися 86 років українській астрономині Людмилі Черних. За своє життя вона відкрила 267 малих планет, що носять імена рідні кожному українцю

У другій половині квітня ми зможемо спостерігати цікаву планетну конфігурацію. На передсвітанковому небі в межах сектору завширшки приблизно 30° зійдуться чотири планети, видимі неозброєним оком — Юпітер, Венера, Марс і Сатурн.

Найкраще спостерігати всю «четвірку» вже після 20 квітня. Починаючи з цієї дати Юпітер з’являтиметься над горизонтом достатньо рано, майже точно в напрямку на схід. З усіх перелічених об’єктів він зараз проєктується на небо найближче до Сонця. Вище та правіше в 10° від нього розташується найпомітніше небесне тіло — яскрава Венера. У просторі саме вона буде найближчою до Сонця та Землі: від нас її відділятиме 0,916 а.о. (137 млн км). Ще у 12° праворуч від неї можна побачити тьмяний червонуватий Марс. Нарешті, замикатиме «планетного ланцюжка» далекий Сатурн.

Пізніше до учасників «небесного шоу» доєднається Місяць. Уранці 25 квітня він пройде у 5° південніше Сатурну, 26 квітня — в 4° південніше Марсу, а 27 квітня опиниться недалеко від Венери з Юпітером. Ці дві планети на той момент наблизяться одна до одної на відстань 3,5°, що складає лише 7 діаметрів місячного диску.

Людям подобається дивитися на зоряне небо. Якими б не були обставини навколо, як би життя не примушувало втискатись у землю від небезпеки, рано чи пізно хтось все одно подивиться вгору. Можливо, саме ця властивість і робить нас людьми.