У другій половині квітня ми зможемо спостерігати цікаву планетну конфігурацію. На передсвітанковому небі в межах сектору завширшки приблизно 30° зійдуться чотири планети, видимі неозброєним оком — Юпітер, Венера, Марс і Сатурн.
Найкраще спостерігати всю «четвірку» вже після 20 квітня. Починаючи з цієї дати Юпітер з’являтиметься над горизонтом достатньо рано, майже точно в напрямку на схід. З усіх перелічених об’єктів він зараз проєктується на небо найближче до Сонця. Вище та правіше в 10° від нього розташується найпомітніше небесне тіло — яскрава Венера. У просторі саме вона буде найближчою до Сонця та Землі: від нас її відділятиме 0,916 а.о. (137 млн км). Ще у 12° праворуч від неї можна побачити тьмяний червонуватий Марс. Нарешті, замикатиме «планетного ланцюжка» далекий Сатурн.
Пізніше до учасників «небесного шоу» доєднається Місяць. Уранці 25 квітня він пройде у 5° південніше Сатурну, 26 квітня — в 4° південніше Марсу, а 27 квітня опиниться недалеко від Венери з Юпітером. Ці дві планети на той момент наблизяться одна до одної на відстань 3,5°, що складає лише 7 діаметрів місячного диску.
З суто астрономічної точки зору це явище не можна назвати «парадом планет». По-перше, до «повного параду» великих планет, видимих неозброєним оком, не вистачає Меркурія, що зараз проходить період вечірньої видимості. По-друге, зазвичай учені використовують цей термін до іншої конфігурації, коли планети сходяться у вузькому секторі (в ідеалі — розміром менше 90°) по один бік від Сонця. Зрозуміло, що в такі моменти з точки зору наземних спостерігачів внутрішні планети — Венеру та Меркурій — буде видно в одній частині небесної сфери, неподалік від нашого світила, а зовнішні — у протилежній. Тобто якогось «планетного угрупування» на небі ми точно не побачимо.
Навпаки, планети, що у квітні 2022-го знаходитимуться на небі недалеко одна від одної, у просторі будуть «розкидані» на великі відстані. А найсильніше з сектору з центром у Сонці «вибиватиметься» наша Земля: очевидно, що вона зараз розташована практично на протилежному боці від нашого світила відносно Юпітеру, Марсу та Сатурну.
Тим не менше, «майже парад планет» на кшталт нинішнього трапляється досить рідко. Попереднє подібне явище можна було побачити у травні 2011 року. Цьогорічне сполучення планет найкраще видно у Південній півкулі Землі. Але за умови гарної погоди його варто спробувати подивитись і в наших широтах, особливо в ті дні, коли його «учасників» допомагатиме знайти Місяць. Невеликий бінокль із полем зору діаметром 4-5° сильно полегшить спостереження.
Варто додати, що 24 червня поточного року на нас чекає інша цікава планетна конфігурація. Всі планети Сонячної системи від Меркурія до Нептуну опиняться на небі в секторі розміром 115°. Їх також можна буде побачити перед світанком. Треба тільки пам’ятати, що Уран із Землі дуже важко роздивитися неозброєним оком, а Нептун — взагалі неможливо.
Предмет астрономії. Її розвиток і значення в житті суспільства. Короткий огляд об'єктів дослідження в астрономії. Визначення астрономії як фундаментальної науки, яка вивчає об'єкти Всесвіту. Коротка історія астрономії. Значення астрономії у формуванні світогляду людини.
Методи та засоби астрономічних досліджень. Наземні й орбітальні телескопи: оптичні, радіотелескопи, телескопи з прийому виромінювання в інших діапазонах. Астрономічні обсерваторії.
Земля і Місяць як небесні тіла. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс та його супутники. Планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон) та їх супутники.
Зорі - основні об'єкти Всесвіту. Основні характеристики зір: температура, світність, радіус, маса, їх взаємозв'язок. Подвійні зорі. Фізично змінні зорі. Внутрішня будова і джерела енергії зір. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні дірки
Наша Галактика. Молочний шлях. Місце Сонця в Галактиці. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура. Будова і еволюція Всесвіту. Світ галактик. Квазари. Проблеми космології. Походження і розвиток Всесвіту. Життя у Всесвіті. Що таке життя? Земля - колиска життя. Імовірність існування життя на інших планетах. Людина у Всесвіті. Антропний принцип. Проблема існування інших всесвітів
Найбільш ефективним способом визначення навчальних досягнень учнів є тест — система спеціальних завдань для виявлення факту за¬своєння певних видів навчальної діяльності.