ПЕРШІ ТЕЛЕСКОПИ ГАЛІЛЕЯ
Перші телескопи Галілея (1564-1642), які він сконструював на початку 17 століття (близько 1609 р.), ознаменували великий прогрес у спостережній астрономії. Ці телескопи були засновані на принципах існуючих нідерландських телескопів, які були розроблені виробниками окулярів у Нідерландах. Ці ранні телескопи, відомі як телескопи-рефрактори, використовували комбінацію лінз для збирання та фокусування світла, збільшуючи віддалені об’єкти.
Галілей ще більше вдосконалив їх дизайн. Конструкція телескопів Галілея зазвичай складалася з опуклої лінзи об’єктива (основна лінза) і увігнутого окуляра (вторинна лінза). Лінза об'єктива збирала світло від віддалених об'єктів і фокусувала його в точці фокуса, формуючи зображення. Потім лінза окуляра збільшила це зображення, щоб його міг побачити спостерігач. Телескопи Галілея мали відносно невелике збільшення порівняно з сучасними телескопами, але вони дозволили йому зробити новаторські спостереження.
За допомогою цих приладів він зробив низку важливих відкриттів.
1. Спостереження Місяця. Галілей спостерігав нерівну, гористу поверхню Місяця, кидаючи виклик переважаючій думці про його ідеальну гладкість. Він також помітив наявність кратерів та інших місячних особливостей.
2. Сонячні плями, які показали, що Сонце не є ідеальною кулею і що воно обертається навколо своєї осі.
3. Відкриття супутників Юпітера. Він спостерігав чотири найбільші супутники Юпітера, тепер відомі як супутники Галілея. Їхнє відкриття довело, що не всі небесні тіла обертаються навколо Землі, що поставило під сумнів геоцентричну модель Всесвіту.
4. Фази Венери. Галілей спостерігав фази Венери, які він інтерпретував як доказ геліоцентричної моделі Сонячної системи, запропонованої Коперником. Це спостереження свідчить про те, що Венера обертається навколо Сонця, а не навколо Землі.
5. Спостереження Сатурна. Галілей спостерігав за Сатурном і його кільцями, хоча він і не зміг розпізнати справжню природу кілець через обмеження роздільної здатності свого телескопа.
Телескопи Галілея зробили революцію в астрономії, надавши конкретні докази, які підтверджують геліоцентричну модель Сонячної системи Коперника. Його спостереження та відкриття зробили внесок у глибокі зміни в нашому розумінні космосу та заклали основу сучасної спостережної астрономії.
