ПЕРШІ ТЕЛЕСКОПИ ГАЛІЛЕЯ

Перші телескопи Галілея (1564-1642), які він сконструював на початку 17 століття (близько 1609 р.), ознаменували великий прогрес у спостережній астрономії. Ці телескопи були засновані на принципах існуючих нідерландських телескопів, які були розроблені виробниками окулярів у Нідерландах. Ці ранні телескопи, відомі як телескопи-рефрактори, використовували комбінацію лінз для збирання та фокусування світла, збільшуючи віддалені об’єкти.

Галілей ще більше вдосконалив їх дизайн. Конструкція телескопів Галілея зазвичай складалася з опуклої лінзи об’єктива (основна лінза) і увігнутого окуляра (вторинна лінза). Лінза об'єктива збирала світло від віддалених об'єктів і фокусувала його в точці фокуса, формуючи зображення. Потім лінза окуляра збільшила це зображення, щоб його міг побачити спостерігач. Телескопи Галілея мали відносно невелике збільшення порівняно з сучасними телескопами, але вони дозволили йому зробити новаторські спостереження.

За допомогою цих приладів він зробив низку важливих відкриттів.

1. Спостереження Місяця. Галілей спостерігав нерівну, гористу поверхню Місяця, кидаючи виклик переважаючій думці про його ідеальну гладкість. Він також помітив наявність кратерів та інших місячних особливостей.

2. Сонячні плями, які показали, що Сонце не є ідеальною кулею і що воно обертається навколо своєї осі.

3. Відкриття супутників Юпітера. Він спостерігав чотири найбільші супутники Юпітера, тепер відомі як супутники Галілея. Їхнє відкриття довело, що не всі небесні тіла обертаються навколо Землі, що поставило під сумнів геоцентричну модель Всесвіту.

4. Фази Венери. Галілей спостерігав фази Венери, які він інтерпретував як доказ геліоцентричної моделі Сонячної системи, запропонованої Коперником. Це спостереження свідчить про те, що Венера обертається навколо Сонця, а не навколо Землі.

5. Спостереження Сатурна. Галілей спостерігав за Сатурном і його кільцями, хоча він і не зміг розпізнати справжню природу кілець через обмеження роздільної здатності свого телескопа.

Телескопи Галілея зробили революцію в астрономії, надавши конкретні докази, які підтверджують геліоцентричну модель Сонячної системи Коперника. Його спостереження та відкриття зробили внесок у глибокі зміни в нашому розумінні космосу та заклали основу сучасної спостережної астрономії.

Музей астрономії імені Миколи Барабашова

EDUCATIONPAKHOMOVA.BLOGSPOT.COM Музей астрономії

Це професійне свято тих, чия діяльність безпосередньо пов’язана з астрономією — однією з найстаріших наук на Землі, а також усіх, хто цікавиться таємницями зірок, планет, космосу.

Цього дня варто разом з малятами стати екіпажем справжнісінького космічного корабля та здійснити захопливу мандрівку в космічну далечінь — показати красу незвіданого, такого далекого і водночас близького, космосу, здійснити подорож до планет Сонячної системи та зірок.

Робота з дітьми впродовж дня

• “Космічна зарядка”.
• Бесіда‑мандрівка “Зоряна казка” (“Джміль”, № 6, 2015 та е‑додаток до нього) допоможе малятам подружитися із зірочками, почути їхні розмови та дізнатися про таємниці зоряного неба.
• Гра‑імпровізація “Що зірочки бачать, що зірочки чують”: діти уявляють себе зірочками, розповідають, що зорі бачать у космосі, якою видається їм згори наша Земля.
• Пригодницька гра‑дослідження “Чи є життя у космосі?” (публікація “Далекий близький космос” та е‑додаток до журналу “Джміль”, № 2, 2015): діти пригадують усе, що знають про планети Сонячної системи, уявляють їхні поверхні, висловлюють припущення щодо того, хто може жити у таких умовах.
• Естафета на прогулянці “Тренування для космонавтів”.
• Конструювання “Міжгалактичний корабель”: діти з уяви створюють космічний корабель для далеких мандрівок.
• Квест Сонячною системою (перша частина — “Джміль”, № 5, 2015, друга — “Джміль”, № 6, 2015).
• Малювання‑імпровізація “Таємничий космос”.
• Образотворчо-дослідницька діяльність “Казкова галактика”: діти придумують казкову галактику, малюють карту її зоряного неба з фантастичними сузір’ями, придумують для них назви (див. бесіду за сюжетною картиною на обкладинці “Зоряна казка” (“Джміль”, № 6, 2015)).