http://www.ltava.poltava.ua/news/16098/

Стаття містить основні аспекти необхідності впровадження розвиваючого навчання на уроках інформатики. Саме викорастання різних форм і методів навчання допоможуть створити максимально сприятливі умови для прояву та розвитку здібностей і таланту дитини, для її самовизначення і самореалізації.

• Автор: Ведмідська Наталія Миколаївна
• Заклад: Прилуцька спеціалізована школа І-ІІІ ст. №6 з поглибленим вивченням інформаційних технологій, вчитель інформатики
• Тема: Організація розвиваючого навчання на уроках інформатики
• Спрямування: викладання інформатики

Рефлексія в навчальному процесі – це що насправді? Яким чином використовувати? Проаналізувавши безліч розробок уроків педагогів з усіх куточків України, маю сказати, що не всі педагоги не приділяють належної уваги цьому етапу уроку. Ні, не те щоб вони не знали про нього, але не використовують на повну потужність. Начебто є в плані уроку такий етап, але ж… вчитель обмежується питаннями: “Діти, вам сподобався урок?”, “Ви все зрозуміли?”, а всі дружно відповідають: “Так! Так!” і чимдуж поспішають з  уроку. Ну звичайно, а що вони мали б сказати? Така рефлексія!

К 2030 году существующие модели обучения прекратят существование, а глобальные изменения наступят уже через 5-7 лет.

© СС0 Public Domain

Педагогічна майстерність — це високе мистецтво навчання і виховання, що постійно вдосконалюється, доступне кожному педагогу, основу якого складають професійні знання, уміння і здібності.

А. С. Макаренко

Принцип наочності

Уперше сформулював та обґрунтував ще у XVII ст. Ян Амос Коменський, розуміючи наочність як компонент почуттів: «Усе, що тільки можна сприймати почуттями, а саме: видиме — для сприйняття зором, почуте — слухом, запахи — нюхом, те, що можна спробувати,— смаком, доступне дотику — шляхом дотику. Якщо які-небудь предмети одразу можна сприйняти кількома почуттями, нехай їх одразу схоплюють кілька почуттів».

Перевернуте навчання передбачає опановування теоретичного матеріалу учнями самостійно, а виконання практичних завдань –­ з педагогом.

ЩО ТАКЕ ПЕРЕВЕРНУТЕ НАВЧАННЯ?

Ідея перевернутого навчання виникла в США кілька десятиліть тому. Її суть – у залученні учнів чи студентів до практичної діяльності під час уроків чи лекцій замість механічного занотовування теорії.

Авторами концепції є Джонатан Бергман та Аарон Семс. Саме вони придумали цей термін та вперше випробували методику.

Замість домашнього завдання учні дивляться короткі відео-лекції, а під час так званого “аудиторного” часу разом з педагогом виконують практичні завдання.

ЧОМУ ВИНИКЛА ПОТРЕБА НОВИХ ОСВІТНІХ КОНЦЕПЦІЙ?

Справа в тім, що традиційні методи проведення уроків мають низку недоліків:

– учні не завжди встигають за учителем (усе записати, зрозуміти, усвідомити);

– поспішаючи усе записати та пишучи абияк, інколи учневі складно розібрати власні “записи-каракулі”;

– деяким учням нецікаво, вони впевнені, що можуть про все прочитати в інтернеті чи з підручника;

– учителю доводиться повторювати один і той же матеріал по кілька разів різним класам (не надто цікаве проведення часу);

– під час уроку залишається зовсім мало часу на практичне відпрацювання теорії.

ЯК ЦЕ ПРАЦЮЄ?

Педагог має підготувати кілька відео-лекцій на тиждень (це можуть бути як власні розробки, так і запозичені) та дати до них доступ учням.

Учні переглядають матеріали вдома у зручний для себе час. Перевагами такого опановування матеріалу є те, що лекцію можна переглянути кілька разів, зупинити, якщо щось не зрозуміло, щоб потім знайти необхідну інформацію або поставити запитання щодо неї учителю.

Під час уроку учні разом з педагогом виконують лабораторні чи інші види робіт, обговорюють питання, які викликали труднощі, та разом виявляють прогалини у знаннях, які слід заповнити.

РЕАЛІЗАЦІЯ МЕТОДУ

1 розробіть відео-матеріали (це може бути відео-лекція або презентація), які мають переглянути учні. Не забувайте, що інформація має служити насамперед отриманню знань та обов’язково відповідати шкільній програмі;

2 встановіть чіткі терміни виконання завдань (дисципліну ніхто не скасовував);

3 забезпечте доступ до цифрових матеріалів усім учням. Якщо у когось немає доступу до інтернету, запишіть матеріали на диск;

4 складіть інструкцію щодо нового методу навчання та будьте готові відповісти на сотні запитань. Головне – щоб усі зрозуміли вас правильно;

5 будьте готові, що не усім ваш метод сподобається. Його можуть критикувати як батьки, так і колеги-педагоги. Тут вирішувати вам – здаватися чи спробувати і довести, що метод працює.

Успіхів!

Читайте також: ШВИДКА ДОПОМОГА ДЛЯ ПЕДАГОГІВ. 7 РЕСУРСІВ З КОРИСНИМИ МАТЕРІАЛАМИ