12 ЦІКАВИХ ФАКТІВ ПРО МУЗИКУ:

1. Ефект спогадів. Полягає в тому, що красива композиція викликає асоціації з реальним місцем, у якому ви прагнете опинитися.

2. Цілющі властивості. Доведено, що музика знімає негативні відчуття, навіть біль.

3. Деструктивний ефект. Якщо не контролювати гучність, музика легко й безповоротно пошкодить нервові клітини.

4. По суті, музика — це щось вбудоване в фізичну систему нашого світу. Вона випливає з тих же законів фізики і математики, що впорядковують наш світ на молекули і атоми.

5. Прослуховування музики під час тренувань здатне значно підвищити фізичну працездатність. Тому треба обов’язково брати в тренажерний зал гарні навушники.

6. Хоча, здається, ніби музика — це просто, і ми часто сприймаємо її як належне, це одна з найбільш складних і приголомшливих речей у всій Всесвіту.

7. Музика здатна зробити нас щасливішими. Музика викликає активність в тій же частині мозку, яка виробляє «гормон задоволення» — допамін.

8. Люди схильні краще ставитися до вже знайомої музики. Так званий «ефект впізнавання» говорить про те, що ми воліємо ті пісні, які ми коли-небудь чули. Іншими словами, вам подобається якийсь трек не тому, що він хороший, а тому що ви уже з ним знайомі.

9. Якщо знизити дію в піаніно лише на півтону це змінить загальне натяг струн на 2 тонни, В той же час натяг всіх струн правильного налаштованого піаніно становить близько 18 тонн.

10. Заснована на математичних принципах, неймовірна музика як мінімум тим, що хвилі певних частот в комбінації створюють такі мелодії, які надають на нас саме позитивний вплив.

11. Музика впливає на наш мозок — самий просунутий комп’ютер на світі. Для того щоб по-справжньому зрозуміти музику, вам потрібно знати як про складність фізичного світу, так і про найдрібніших деталях сфери біології.

12. Якщо комусь здається, що він не любить музику або не розуміє її — це означає, що він усього лише не встиг знайти свої улюблений напрямок. Не треба боятися відкривати для себе нове і експериментувати зі своїм музичним смаком.

/з мережі інтернет/

Головний маестро Різдва

На таке звання справедливо заслуговує український композитор Микола Леонтович, в обробці якого народний "Щедрик" переродився на найвідомішу в світі різдвяну мелодію. Сьогодні 146 років з дня народження . Кілька фактів із життєпису

Микола Леонтович народився на Поділлі в сім'ї сільського священика.

Музичну освіту здобував в колі своєї родини та духовних освітніх закладах.

Грав на скрипці, фортепіано, духових інструментах.

У 1901 році видав перший збірник пісень з Поділля. У 1903 - другий, який був присвячений Миколі Лисенкові.

До Першої світової війни створив багато обробок українських народних пісень.

"Щедрик" в обробці Леонтовича вперше на загал прозвучав у Києві в 1916 році. Його виконував хор студентів Київського університету.

В часи УНР спільно з Олександром Кошицем організував першу Українську держану капелу.

Після приходу більшовиків - у музичному комітеті при Народному комісаріаті освіти, викладав у Музично-драматичному інституті імені Миколи Лисенка.

У 1919—1920 роках написав народно-фантастичну оперу «На русалчин Великдень» за однойменною казкою Бориса Грінченка.

23 січня 1921 року композитора вбив агент чекістів. Радянська влада в звинувачувала в смерті композитора спочатку петлюрівців, а пізніше денікінців.

У жовтні 1922 року «Щедрик» Леонтовича був презентований за кордоном на концерті в Карнегі Холлі у Нью-Йорку. Його виконала Українська республіканська капела під керівництвом Олександра Кошиця. У 1936 році Пітер Вільховський (родом з України) написав англійську версію слів до «Щедрика» – «Carol of the Bells». Вона прозвучала звучала у фільмах «Міцний горішок -2», «Один вдома», «Гаррі Поттер».

Про життєву історію композитора написано в романі Ірен Роздобудько "Прилетіла ластівочка".

У 2002 році в Україні випустили поштову марку в честь 125-річчя Миколи Леонтовича.