“Ой, у лузі червона калина”: текст пісні, історія виникнення та її популярність у світі та чому її співають неправильно

"Як з'явилися ноти?" (авторський вірш у форматі презентації, аудіофайлу та малюнків для друку)

Це довгостроковий проект, у якому ми розкриємо різні межі цього прекрасного і не до кінця звіданого виду мистецтва.

Чи замислювалися ви колись про те, хто вигадав нотну грамоту і чому саме До-Ре-Мі-Фа-Соль-Ля-Сі, і що взагалі позначають ці літери?

Сьогодні ми поділимося з вами цікавою інформацією про походження нот та розкриємо таємницю їх назви.

Винахідником всесвітньо відомої нотної грамоти вважається монах Гвідо Аретинський (Гвідо д'Ареццо), який жив (бл. 990 — бл. 1050) року нашої ери. Як і все прекрасне на той час, нотна грамота зародилася поблизу Флоренції, невеликому містечку в Тоскані — Ареццо.

У Флоренції встановлено пам'ятник ченцю.

Гвідо був учителем музики та хорового церковного співу при різних храмах, він багато подорожував Італією, зустрічався в Римі з Папою Іваном XIX і багато працював над створенням музичної грамоти, яка стала б загальноприйнятою.

Одного разу, намагаючись придумати легший спосіб заучування незнайомих мелодій для піснеспіву, Гвідо придумав систему сольмізації на основі акростиха молитви до Іоанна Хрестителя:

UT queant laxis

REsonare fibris

MIra gestorum

FAmuli tuorum

SOLve polluti

LAbii reatum

Sancte Ioannes

(У перекладі з латинського: «Щоб слуги твої голосами своїми змогли оспівати дивні діяння твої, очисти гріх з наших зганьблених уст, о, Святий Іван»)

Назви всіх нот, крім першої, закінчуються голосним звуком, їх зручно співати. Склад ut - закритий і проспівати його подібно до інших неможливо. Тому назву першої ноти октави, ut, у шістнадцятому столітті замінили на do (швидше за все, від латинського слова Dominus – Господь).

Сучасна інтерпретація назв нот виглядає так:

Do – Dominus – Господь;

Re – rerum – матерія;

Mi – miraculum – диво;

Fa – familias рlanetarium – сім'я планет, тобто. сонячна система;

Sol – solis – Сонце;

La – lactea via – Чумацький шлях;

Si – siderae – небеса.

Завдяки авторитету Гвідо латинська літерна нотація утвердилася як загальноприйнята у західній Європі та зберігається до наших днів.

Крім того, Гвідо належить і величезна заслуга в прогресі письмової частини нотної грамоти. Під час виступу хору, Гвідо для вказівки нот використовував свою ліву руку, згинаючи суглоби пальців, він вказував, яку ноту брати в той чи інший час.

Згодом Гвідо почав відзначати звуки нотами (від латинського слова nota – знак). Ноти, заштриховані квадратики, розміщувалися на нотному стані, що складається із чотирьох паралельних ліній. Наразі цих ліній п'ять, і ноти зображають кругом, а не квадратом, але принцип, запроваджений Гвідо, залишився без змін.

Переваги співу:

1. Спів дає тілу вібрації, які підвищують нашу життєву силу

2. Під час співу людський мозок виробляє спеціальні хімії, які допомагають нам відчувати спокій та раді

3. Спів покращує циркуляцію крові, що благотворно впливає на голосові зв'язки, мигдалики та багато лімфовузлів, тобто значно підвищує місцевий імунітет (іншими словами,

4. Покращення кровотечі під час співу активізує роботу мозку: вона починає працювати інтенсивніше, покращується пам'ять, а всю

5. Покращення кровотечі всієї голови омолоджує організм, покращує стан шкіри.

6. Спів дуже корисний при захворюваннях легенів, адже він не тільки замінює дихальні вправи, але й сприяє розвитку грудей, добре дихання, що значно зменшує кількість застій.

7. Регулярна участь у хорових заходах підвищує рівень імуноглобуліну А та гідрокортизону в організмі, що є ознакою гарного імунітету. Саме тому фахівці рекомендують співати мінімум 5 хвилин на день, що дорівнює фізичним вправам