у годинника є і відчутні недоліки. Через свою незвичайну конструкцію, він відображає тільки проміжок часу з 10 до 16 години з інтервалом в 20 хвилин. Але це не завадило розробнику виставити свій годинник на продаж. Ціна на них становить 107 канадських доларів.
Для виготовлення цього астрономічного годинника знадобилося 5 років і він показує 400-річний вічний календар, рівняння часу, зоряний час, схід і захід Сонця/Місяця, фазу Місяця, припливи, сонячні/місячні затемнення, планісферу, телур і багато чого іншого.
Щоб відповісти на це питання нам потрібно відправитися у минуле, а саме у стародавній Вавилон (сучасний Ірак).
Вавилоняни активно займалися відслідковуванням руху небесних тіл, саме завдяки ним у нашому тижні 7 днів. Справа в тому, що вони відслідковували активно рух семи об’єктів: Сонця, Місяця, Меркурія, Венери, Марса, Юпітера та Сатурна. А саме число 7 мало в їхній культурі сакральне значення.
Календарний місяць у Вавилоні тривав 28 днів для простоти використання його було поділено на 4 частини (тижні).
Вавилон був домінуючою силою у VII-VI ст. до н.е. тому їхній спосіб вимірювання часу (зокрема і 60 хвилин у годині) поширилися на інші культури зокрема на Персію та Грецію та євреїв, які були підпорядковані Вавилону.
У IV ст до .н.е. Олександр Македонський своїми завоюваннями поширив семиденний тиждень аж до сучасної Індії. Деякі вчені припускають, що звідти ця система прийшла до Китаю.
Як відомо згодом Рим завоював Грецію, однак у культурному плані Греція завоювала Рим. Власне римський тиждень тривав вісім днів, але вплив грецької культури та християнства офіційно переміг у 321 році н.е. коли імператор Костянтин (який також був першим християнином на троні) ввів семиденний тиждень та зробив неділю святковим днем.
До речі саме слово тиждень, яке зустрічається у багатьох слов’янських мовах, походить від фрази «той же день» - tъjь «той» + žь «же» + dьnь «день».
Предмет астрономії. Її розвиток і значення в житті суспільства. Короткий огляд об'єктів дослідження в астрономії. Визначення астрономії як фундаментальної науки, яка вивчає об'єкти Всесвіту. Коротка історія астрономії. Значення астрономії у формуванні світогляду людини.
Методи та засоби астрономічних досліджень. Наземні й орбітальні телескопи: оптичні, радіотелескопи, телескопи з прийому виромінювання в інших діапазонах. Астрономічні обсерваторії.
Земля і Місяць як небесні тіла. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс та його супутники. Планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон) та їх супутники.
Зорі - основні об'єкти Всесвіту. Основні характеристики зір: температура, світність, радіус, маса, їх взаємозв'язок. Подвійні зорі. Фізично змінні зорі. Внутрішня будова і джерела енергії зір. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні дірки
Наша Галактика. Молочний шлях. Місце Сонця в Галактиці. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура. Будова і еволюція Всесвіту. Світ галактик. Квазари. Проблеми космології. Походження і розвиток Всесвіту. Життя у Всесвіті. Що таке життя? Земля - колиска життя. Імовірність існування життя на інших планетах. Людина у Всесвіті. Антропний принцип. Проблема існування інших всесвітів
Найбільш ефективним способом визначення навчальних досягнень учнів є тест — система спеціальних завдань для виявлення факту за¬своєння певних видів навчальної діяльності.
