Найпопулярнішим музичним жанром Франції є шансон (з французької це слово означає «пісня»). Французький шансон — це народне або жанрове виконання пісень. Звуки шансону можна було почути у кафе, бістро, на вулиці. Як музичний жанр він виник ще у XV — XVI ст., а починаючи з кінця XIX ст. цей термін застосовується переважно до професійних, естрадних співаків. У жанрі шансону викопували свої хіти такі відомі французькі співаки як Шарль Азнавур, Жорж Брассенс, Ів Монтан, Джо Дассен, Едіт Піаф, Мірей Матьє. Головною особливістю французького шансону є лірична мелодія та емоційна композиція, яку мав відобразити своїм голосом виконавець. За своїми сюжетами пісні шапсону — це реальні життєві історії. Мистецтво шансоньє (виконавця шансону) полягає в тому, щоб показати «міні-виставу», де співак не тільки виконує пісню, а «проживає» її. Найвідомішою виконавицею класичного шансону є неперевершена Едіт Піаф.
Едіт Піаф (справжнє ім'я Едіт Джованна Ґассіон) (1915 - 1963) — всесвітньо відома французька співачка й акторка. Дитинство Едіт було складним, оскільки зростала дівчинка у бідних умовах, без належної уваги й любові батьків. У1935 р., перебуваючи на межі бідності й злиднів, Едіт помітив власник одного з кабаре в Парижі — Луї Лепле. Чоловік став першим наставником у творчій долі дівчини: вчив її співу, співпрацювати з музикантами, правилам етикету тощо. Окрім того, Лепле дав їй сценічне ім’я — Піаф (з французької «горобчик»). Його вибір не видається дивним: в Едіт неймовірним чином поєднувалися дзвінкий і водночас гнучкий голос, тендітна зовнішність і вольовий, життєстверджувальний характер. Спів Піаф з перших нот вражав усіх без винятку. З другої половини сорокових років Едіт Піаф успішно гастролює країнами всього світу. Щоразу концерт завершувався тривалими оваціями шанувальників її таланту. Навійдоміші пісні, зокрема «La vie en rose», «Padam... Padam…», «Sous le ciel de Paris», «Non, je ne regrette rien», переспівували безліч артистів різних часів. Творчість Піаф актуальна й сьогодні.
