Ой у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Не хилися, червона калино, маєш білий цвіт.
Не журися, славна Україно, маєш вільний рід.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
Та й прославить по всій Україні січових стрільців.
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Там, де ясне сонце гріє,
Там, де соловейко мріє -
Виростає і мужніє сад молодий,
Вітер пагінці гойдає,
Теплий дощик поливає,
Твоїх діток, Україна,
Сад золотий.
Приспів:
Від Донбасу, до Карпат
Зеленіє юний сад,
Заплітають землю барвінки ясні!
Напуває рідний край
Веселковий водограй
І несуть лелеки у небо пісні!
Україно, рідна нене,
Найдорожча ти для мене,
Тут мій дім, моя родина,
Місто моє!
Україно, моя доле, зелен ліс,
Родюче поле,
В світанковому серпанку
Сонце встає!
Приспів.
Час мине так непомітно,
Зацвіте садочок світло,
Зачарує всіх дарами
В радісний день
І полине слава гідна,
І земля розквітне рідна,
Заспіває вся планета
Наших пісень!
Приспів. (2)
Пісня про Україну
Наталя Май
Засміється небо сонячним розмаєм,
І нап’ється сонця у саду калина.
І духмяні трави росами заграють
Заспіває серце пісню про Вкраїну.
Приспів: Хай воно розкаже світу про ранковую зорю,
Про волошки синьоокі у гаю.
Про сорочку вишиванку, що неначе оберіг,
Й соловейка, що до ранку наспіватися не міг.
І нехай не згасне зіронька ранкова,
Хай твоєї долі вдача не покине,
Будь благословенна, земле калинова,
Найдорожча в світі рідна Україна.
Приспів: Ти одна розкажеш світу про ранкову зорю
Про волошки синьоокі у гаю.
Про сорочку вишиванку, що неначе оберіг,
Й соловейка, що до ранку наспіватися не міг.