Зачерпну я у долоні
Кришталевої води,
По траві пройду босоніж -
Залишу свої сліди...
Свіжий вітер заколише
У колисці майбуття
І ніколи не залишить
Упродовж мого життя!..
Приспів:
Візьму з собою пісню поля, |
Що мати вчила з ранніх літ, |
І на зорі шукати долю |
Піду за мріями у світ!.. | (2)
Білі хмари, мов вітрила,
Кличуть в зоряний політ,
Виростайте, руки-крила,
І несіть в незнаний світ!
Лиш надія не згасає,
Що повернемося знов!
Нас в житті оберігає
Віра й батьківська любов!
На підвіконні в класі квіти,
Навпроти - Гоголя портрет.
А ми блукаємо по світу
Через мережу "Інтернет".
Якби не вчилися у школі,
Ніколи б не почули ми
Про теорему Піфагора,
І про частинки "не" і "ні".
Приспів:
Школярі - школярики,
Очі, як ліхтарики
По законах фізики
Зимно край вікна.
Школярі - школярики,
Очі, як ліхтарики,
По законах лірики -
Круглий рік весна!
Але найкращий час - у школі,
Це добре знає кожний клас,
Коли співа веселий дзвоник
І на перерву кличе нас.
У всіх такі цікаві теми:
Про макіяж і Брітні Спірс
І тільки мій рудий Ромео
Про мене знов складає вірш.
Приспів.
Як чудово погуляти
В парці, де розтанув сніг
І де гойдалка крилата
Починає свій розбіг!
Хай забуто все на світі -
Серце замерло моє:
Тільки небо, тільки вітер,
Тільки радість ждуть мене.
Тільки небо, тільки вітер,
Тільки радість ждуть мене.
До неба я дістати
Бажаю хоч на мить.
О, гойдалко крилата,
Лети, лети, лети!
О, гойдалко крилата,
Лети, лети, лети!
Я ніколи не забуду,
Як дитинство я провів,
Завжди пам’ятати буду
Радість цих веселих днів.
Тільки зараз ми ще діти –
Будьмо грати цілий день;
Тільки небо, тільки вітер,
Тільки радість ждуть мене.
Тільки небо, тільки вітер,
Тільки радість ждуть мене.
До неба я дістати
Бажаю хоч на мить.
О, гойдалко крилата,
Лети, лети, лети!
О, гойдалко крилата,
Лети, лети, лети!
Вичитати зірки,
Висадити садки,
І вгамувати шторм
Маг може будь-який.
Школу я закінчив
Юних чарівників,
Тільки той мій диплом -
Лиш папірець пустий.
Приспів:
Марно мене навчали там,
Як володіти чарами,
Марно зі мною мучився
Маг наймудріший там -
Так, так!
Викладачів я слухав тих
Майже завжди впівуха лиш,
І абияк робив я все,
Що мав робити сам.
Якось робив грозу,
Тільки зробив козу,
Кольору, як бузок,
З жовтими плямами.
Ратиці на хвості,
Роги на животі,
То вже була коза,
Страшно аж глянути.
Приспів.
Праску робив я раз,
Слон замість неї вдавсь,
Квіти ростуть із вух,
Двійко бджолиних крил.
А тоді бачу сон:
Плачуть коза і слон,
Кажуть мені таке:
Що з нами ти зробив?
Приспів.