Відповідно до ст. 32 Конституції України, ніхто не може зазнавати втручання в його особисте й сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Згідно статті 307 Цивільного кодексу України;

Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише ЗА ЇЇ ЗГОДОЮ. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов’язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

Знімання фізичної особи на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, в тому числі таємне, без згоди особи може бути проведене лише у випадках, встановлених законом.

Європейська Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у статті 8 проголошує право на повагу до приватного і сімейного життя.

Згідно з постановою Європейського суду із прав людини від 24 червня 2004 р. кожна людина має свою особисту зону інтересів, що є недоторканною навіть У РОБОЧИЙ ЧАС.

Відеоспостереження за працівниками на робочому місці дозволяється виключно за наявності їхньої письмової згоди. Це є оптимальним підходом, адже відповідно до чинного Кодексу законів про працю України, роботодавець зобов’язаний письмово ознайомити працівника з умовами праці (ч. 1 ст. 29 КЗпП), до яких належить і відеонагляд.

Дії, які має виконати роботодавець для впровадження відеоспостереження:

Видати наказ про організацію системи відеоспостереження, з яким обов’язково ознайомити всіх працівників під підпис.

Внести зміни до Правил внутрішнього трудового розпорядку, додавши пункт щодо функціонування системи відеонагляду.

Розмістити попереджувальні знаки у приміщеннях, де ведеться відеоспостереження, у добре видимих місцях.

У разі недотримання зазначених правил результати відеоспостереження можуть бути визнані незаконними та стати підставою для оскарження у суді.

Отже, керуючись вищевикладеним:

1. Кабінет, класна кімната, аудиторія тощо вважаються робочим місцем педагогічного працівника. Тому НІХТО не має права здійснювати фото- чи відеозйомку під час виконання ним професійних обов’язків без його згоди.

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку мають містити чіткий порядок проведення відеоспостереження за педагогічними працівниками.

3. Приховане відеоспостереження дозволяється виключно правоохоронним органам на підставі рішення суду. Використання негласних технічних засобів збору інформації без належного дозволу тягне за собою кримінальну відповідальність відповідно до законодавства України.

4. Всі учасники освітнього процесу мають бути ознайомлені із правилами фото-, відеофіксації у закладі освіти.

З повагою - юрист, психолог Лілія ОРЕЛ.

Свята та розваги для дітей в дитсадках потрібно організовувати із дотриманням методики проведення

Так само освітяни можуть розміщувати фотографії та відеоматеріали за участю дітей виключно з письмового дозволу батьків

У Міністерстві освіти зазначають, що свята та розваги в дитячих садках не повинні бути «концертами для батьків».

Про це йдеться у методичних рекомендаціях щодо організації освітнього процесу у 2023/24 році в закладах дошкільної освіти, наданих МОН.

Зокрема, у відомстві нагадали, що в умовах загрози обстрілів запрошувати батьків на такі заходи недоречно

«В умовах загрози обстрілів запрошувати батьків на такі заходи недоречно, адже в ситуації можливої повітряної тривоги всі присутні мають перейти до найближчого укриття. Тобто батьки, діти й педагоги мають перейти в укриття закладу дошкільної освіти, проте укриття розраховано виключно на кількість дітей і персоналу закладу, тому не може вмістити всіх. Запрошуючи батьків, керівництво закладу бере на себе відповідальність за їхню безпеку», – зазначають у МОН.

Також акцентується на тому, що звітування батькам фото та відео про перебіг заходів не входить до посадових обов’язків педагогів і вони можуть це робити виключно за своїм бажанням.

Так само освітяни можуть розміщувати фотографії та відеоматеріали за участю дітей виключно з письмового дозволу батьків

• Практично у всіх школярів у наш час є смартфони з камерами для зйомки відео та виходу в інтернет.

• Тому не дивно, що часом може виникати спокуса знімати все, що потрапляє на очі — від вчителів на уроках до селфі та бійок однокласників.

• Розпитали адвокатесу Олену Грабік, що можна, а що заборонено знімати в школі на телефон.

З правової точки зору питання пов’язані з використанням камер телефонів не мають однозначних відповідей. Зокрема, це стосується долучення таких відео, як доказ у суді. З погляду судової практики це спірне питання.

Що каже закон

У вінницьких школах діють загальні норми законодавства, тому знімати когось без його згоди — забороняється. Про це йдеться в частині 2 статті 11 Закону України «Про інформацію»: не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про людину без її згоди, крім випадків, визначених законом.

Від відеозйомки українців також захищає стаття 307 Цивільного кодеку України. У ній йдеться, що людей не можна знімати на фото або відео без їхньої згоди — письмового чи усного залежно від обставин, за яких відбувається знімання.

У також пишуть Про обов’язкову згоду громадян на збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації також написано в статті 32 Конституції України.

Тобто, без згоди відеозйомку проводити не можна, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згода не потрібна якщо:

• Використання матеріалів здійснюється в державних, громадських чи інших публічних інтересах;

• Зображення отримано при зйомці, яка проводиться в місцях, відкритих для вільного відвідування, або на публічних заходах;

• Людина, яка позувала на відео отримала за це оплату.

Доволі часто батьки та освітяни використовують фотографії дітей для власних постів, публікацій навчального закладу тощо. Так, це висвітлення важливих подій, проте й порушення приватності дитини та можливий вплив на її майбутнє.

На що важливо звертати увагу під час публікації фото чи відео за участю дітей?

• Переконайтеся, що дитина одягнена та виглядає пристойно (охайний одяг, дитина чиста).
• Перевірте, чи немає на задньому фоні приватної інформації (номеру школи, записаних на дошці телефонів, прикмет, за якими легко розпізнати місце навчання, проживання тощо).
• Не варто публікувати смішні фото дитини. Через роки така фотографія дитини може стати причиною кібербулінгу.
• Не вказуйте геолокацію в постах.
• Подумайте, чи не нашкодить публікація приватності чи репутації дитини зараз чи в майбутньому.
• Запитайте, чи згодна дитина на розміщення матеріалів про неї. Якщо так, то оберіть фото чи відео разом.

Пам’ятайте, що коли ми знаходимося в безпечному місці (у власній кімнаті, на роботі, поруч із рідними), то нам може здаватися, що в інтернеті ми також у безпеці. Проте злочинці не втрачають шанс знайти нових жертв для махінацій. Піклуйтеся про своїх близьких і нехай використання інтернету буде безпечним і продуктивним.

джерело:

Джерело:  Шановні колеги,  серйозна тема. Останнім часом зросла кількість вчительських дописів з прикріпленими фото, де ми бачимо результати роботи - фрагменти уроків, творчі роботи дітей, поетичні читання тощо. Звісно, професійна майстерність зростає! Наша група, я впевнена, сприяє удосконаленню форм і методів роботи, надихає на творчість, відкриває нові можливості у професійній діяльності. «Родзинки» є потужним методичним ресурсом, тому нам всім так хочеться показати свої результати, отримати підтримку, схвалення, пропозиції від колег.
Ми працюємо в закладах освіти, працюємо з дітьми. Викладаючи фото і відео в соціальну мережу ми маємо пам’ятати, що фото-, відеозйомка учасників освітнього процесу має відбуватися лише за наявності письмової згоди батьків чи опікунів. Без цього дозволу ми не маємо права розмістити фото з уроків, позаурочних заходів навіть на офіційному сайті школи. Батьківська згода на розміщення персональних даних, яка надається безстроково, «може бути відкликана в будь-який час шляхом подання письмової заяви» (Додаток 2 до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 04.06.2020 № 22.1/10-1154: завантажити за посиланням https://betterinternetcentre.org/.../BetterInternetCentre...)
Чи маємо право ми, вчителі, розміщувати фото учнів у соцмережах, адже вони є учасниками освітнього процесу конкретної школи? У статті 307 Цивільного кодексу України зазначено, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Особа, в нашому випадку дитина, може надати згоду, але, пам’ятаймо, що до 18 років правомірним буде лише дозвіл батьків.
Наведу приклад. Нещодавно багато ЗЗСО долучилися до участі у прроєкті #Stop_sexтинг і провели корисні уроки про безпеку дітей в Інтернеті. Методичні рекомендації для кожної вікової групи мали застереження: «Увага: для дотримання чинного законодавства, ми просимо Вас не робити фотографії, на яких видно обличчя дітей.»
Гадаю, що вчитель має бути не лише доброчесним, а й надавати приклад поваги до прав дитини. Найкращий вихід у нашій ситуації – розміщення фото робіт без облич та імен дітей. У такому випадку не буде жодних претензій ні до вчителя, що розмістив роботу у соцмережі, ні до навчального закладу, представниками якого є вчитель і учні.
Група «Методичні родзинки уроків ЗЛ» не несе відповідальності за розміщений фото- і відеоматеріал. Вся відповідальність лягає на автора допису.
Додатково раджу прочитати статтю «ФОТОГРАФІЇ ДІТЕЙ – ПУБЛІКУВАТИ ЧИ НІ?», де є пояснення і приклад судового рішення: https://imi.org.ua/.../fotohrafii-ditey-publikuvaty-chy...

***Додаю шаблон ЗГОДИ.

Щодо відеофіксації уроків та відеозйомки у приміщеннях закладів освіти:

1. Так можна, за умови письмової згоди батьків(осіб, що їх замінюють) та працівників закладу.

2. Є Цивільний кодекс, а не бажання керівника чи батьків учнів.

3. Процедура наступна - береться письмова згода батьків учнів та вчителів, директор оформлює наказ щодо відеофіксації уроків та порядку збереження відеоматеріалів, потім це все реалізується в закладі.

4. Якщо немає письмової згоди, то будь-який з батьків або учнів, які досягли 14 років можуть це все опротестувати в суді і отримати компенсацію за отриману "моральну шкоду".

5. Вільно відеозйомку можна проводити у публічних(громадських) місцях, за законом це - "частини будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони", заклади освіти до них не відносяться, але можна проводити відеозйомку публічних заходів, тобто якщо на них присутні сторонні особи (тобто не працівники і учні школи) - спортивні змагання, святкові заходи, олімпіади, збори.

Карнатовський Андрій:

https://minjust.gov.ua/m/pravila-znimannya-koli-potriben-dozvil-a-koli-ni?fbclid=IwAR2z6aNL9W7K8ZZq-teKNl-k3effAW-Wztv92DFnha5p1K_gB9Y7BXbyUWM 

Будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, відносини тощо, пов’язані з людиною і членами її родини, відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються в побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення людиною, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави чи органу місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, – це інформація про особисте і сімейне життя людини, яка є конфіденційною. Таку позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 року.

Положення ч. 2 ст. 32 Конституції передбачають вичерпні підстави для можливого правомірного втручання в особисте і сімейне життя людини. Такими підставами є:

– згода людини на збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації щодо неї;

– якщо згода відсутня, то це випадки, передбачені законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини.

Відповідно до ст. 260 Кримінально-процесуального кодексу України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, що здійснюється без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Оскільки інформація, відображена в аудіозаписах розмов працівників навчального закладу, містить у собі відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, така інформація може збиратися, зберігатися, використовуватися і поширюватися лише за умови одержання згоди працівників.

Збір інформації, що містить відомості про події та явища, які відбувалися або відбуваються у товариському, професійному, діловому та інших сферах життя працівників, без одержання їхньої згоди є порушенням конституційних прав громадян.

Роз'яснення Міністерства юстиції:

Наталія Саражинська 7 год  · 

Скільки списів розбито у дебатах "То можна дітей фоткати та викладати тут, у Фейсбуці?"

Здається, списи всі затупилися і вже геть охрипли ми від нескінченного "Агов, любі вчителі, ні, ні, ні, не можна фоткати дітей".
Сотні доведень протилежного та умовностей, як наприклад, "а я спиною фоткаю їх, а я розмиваю обличчя, а я дуже далеко, обличчя так непомітні..."

Наші дебати тут у спільноті виглядали безпідставними й непотрібними, якщо численні управлінські структури вимагали фото дітей на заходах та викладали ті знімки на своїх управлінських сайтах. Й лише почнеш цю тему, обов'язково знайдеться вчитель, який придумує вийнятки "А якщо мій учень переміг на олімпіаді, й мені конче необхідно поділитися радістю з колегами у Фейсбуці, то що, і так не можна?"

Ура! Нарешті з висоти уповноваженого президента з прав дитини, з МінЦифри кричать уже до всіх шкіл:

НІ, НЕ МОЖНА! Ніяк не можна! Ні збоку, ні без обличчя. ні з їх розмиванням, ні навіть тоді, коли цей учень переіг всі МАНи з олімпіадами й конкурсами.

Анкета щодо проведененого уроку з безпеки була провокативною. Просили надіслати підтвердження проведення заходу у вигляді фото уроку. Мені хотілося написати в коментарях "Аууу, урок з безпеки, брєд якийсь, і ці теж, туди ж - і для МінЦифри подавай фото дітей? Куди ми котимося? Скільки ще можна вимагати фото дітей, як підтвердження, що ви дійсно працюєте з дітьми?"

Разом із дипломом про проведений урок було надіслане таке радісне, й роками очікуване. НАРЕШТІ, ми вже не одні тут кричимо, що НЕ МОЖНА фоткати дітей. Ніяк.
Аргументи, що це публічний захід, і "може можна", якщо просять вищестоячі - не катять. Фоткаєте ви на уроці, ви порушуєте низку статтей ЦКУ, а не ті, кому ви надсилаєте.

Урок - не публічний захід.

"Фото-підтвердження проведеного уроку має бути без фотографування дітей незалежно від ракурсу та інших засобів забезпечення їх конфіденційності."
Ситуація, коли одне речення може бути в сто разів приємніше, ніж надісланий диплом за урок.

Забезпечення конфіденційності дитини - це не фотографувати зовсім. Питання про "виставляти знімки на загал в мережі" не стоїть взагалі.

Щира дяка МінЦифрі. Чіткі і конкретні посилання на статті Цивільного кодексу України.

Статті 307 ЦКУ, 31, 32, 237 та 242 ЦКУ