Надія Лещик
Заклади освіти на своїх інформаційних ресурсах (вебсайтах, сторінках у соціальних мережах) розміщують дуже багато фото- та відеоматеріалів про свою діяльність, зокрема, про участь у заходах, конкурсах, екскурсіях тощо. Найчастіше на цих світлинах зображені діти. Часто це є не стільки проявом проактивної комунікації з батьками, скільки елементом звітування перед відповідним органом управління у громаді про певні заходи чи активності.
Як освітній омбудсмен отримую повідомлення від освітян про вимоги як від керівників закладів освіти, так і від органів управління створювати, розміщувати на шкільних ресурсах та надсилати їм такі фотозвіти. Органи управління можуть оприлюднювати ці світлини вже на власних сайтах, а те, як і де зберігаються та використовуються надіслані світлини, часто залишається невідомим.
Розміщуючи будь-яку інформацію про дітей у мережі Інтернет, зокрема й дитячі світлини, варто пам'ятати, що з такого моменту ця інформація починає “жити власним життям”. Іноді така інформація може потрапити до людей, які своїми діями можуть нашкодити дитині, наприклад, вчиняти кібербулінг, хакерство, шахрайство чи шантаж. Також світлини разом із супутньою інформацією іноді дозволяють ідентифікувати дитину та батьків, відстежити місце та час її перебування і можуть полегшити переслідування та вчинення злочинів щодо дитини та/або батьків. В умовах воєнного стану ризик того, що оприлюднення інформації про дитину, зокрема фото, може завдати їй шкоди, лише зростає.
Хочу звернути увагу батьків, закладів освіти, органів управління, що здійснення фотографування, відеозйомки та публікування закладами освіти світлин і відео з дітьми може порушувати права дитини. Тому заклади освіти мають робити це, дотримуючись певних правил.
Спільно з Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ) підготували публікацію, в якій звертаємо увагу на певні правила фотографування та відеозйомки й публікації закладами освіти світлин і відео з неповнолітніми.
Зображення дитини за певних умов може бути віднесено до персональних даних. А підставою для обробки персональних даних будь-якої людини є згода суб’єкта персональних даних на такі дії. Дитина через свій вік не завжди може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, саме тому за загальним правилом до досягнення повноліття вона не має повної цивільної дієздатності. Тож, коли представники закладу освіти здійснюють фотографування неповнолітніх, їм потрібно брати дозвіл у законних представників дитини. Дозвіл мають надати обоє батьків, якщо інше не визначено договором або судом.
Водночас для зйомки потрібно, щоб і дитина погоджувалася на неї. Навіть за умови, що згода від батьків є, якщо дитина не бажає фотографуватися – її не варто змушувати це робити.
Цивільний кодекс України не встановлює певної конкретної форми для вираження згоди особи, яку фотографують. Отже, вона може бути виражена у будь-який спосіб: письмово або усно, а також можлива мовчазна згода. Але мовчазна згода можлива лише тоді, коли поруч з дитиною є батьки. Наголошуємо: найкраще отримувати саме письмовий дозвіл від батьків, адже у випадку спору довести наявність усної згоди може бути ускладнено.
Важливо розуміти, що згода має бути отримана до початку фото- чи відеозйомки. Тобто має бути дійсною на момент зйомки, і брати її необхідно для кожного заходу чи конкурсу окремо.
Крім того, окремо має братися та надаватися згода на використання фото та відео. Зауважимо, що перед наданням згоди на використання фото, інших художніх творів на яких зображено особу, вона повинна бути поінформована про те, з якою метою і де саме будуть публічно показані, відтворені чи розповсюджені такі твори.
Деякі школи практикують отримання згоди у батьків на зйомку їхніх дітей та публікацію матеріалів зйомки з визначеною метою на тривалий термін, зазначаючи, що вона діятиме, допоки батьки не захочуть її змінити чи відкликати.
На нашу думку, згоду на зйомку від батьків треба отримувати щоразу перед тим, як її проводити – це сприятиме більшому захисту прав здобувачів освіти та зменшить необгрунтовану кількість фото- та відеозвітувань. Для забезпечення інтересів дитини батькам щоразу перед кожним заходом важливо бути обізнаними про конкретну мету фіксації зображення їх дитини, щоб мати змогу надати свій дозвіл чи відмовити у ньому.
Іноді учні та батьки самостійно поширюють світлини чи відео зі шкільних заходів у спільних чатах класу чи у соціальних мережах з різним налаштуванням приватності. І тут постає питання, чи є правомірним використання таких фото закладом освіти, наприклад, публікація на власних інформаційних ресурсах.
У спільній з Українською Гельсінською спілкою з прав людини (Українська Гельсінська спілка з прав людини - УГСПЛ) публікації докладно читайте про https://bit.ly/4lWcp6i :
ДОЗВІЛ НА ЗЙОМКУ:
у яких місцях згода припускається
хто має надати таку згоду щодо дитини
чи може надати дозвіл на зйомку представник закладу освіти
чи потрібна для фото- та відеозйомки, окрім згоди батьків, згода самої дитини
якою має бути згода на зйомку
ДОЗВІЛ НА ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛІВ ЗЙОМКИ:
дозвіл на використання фото, відео
дозвіл на повторне використання поширених фото та відео
зйомку/публікацію без згоди: коли це правомірно
ризики щодо порушення приватності та як їх долати
Прошу органи управління не вимагати від педагогічних працівників розміщення фото та відео дітей і надсилання фото й відеозвітів, адже крім безпекових ризиків, це також покладає додаткове навантаження на вчителів.
ЗА ЇЇ ЗГОДОЮ. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Видати наказ про організацію системи відеоспостереження, з яким обов’язково ознайомити всіх працівників під підпис.
Внести зміни до Правил внутрішнього трудового розпорядку, додавши пункт щодо функціонування системи відеонагляду.
Розмістити попереджувальні знаки у приміщеннях, де ведеться відеоспостереження, у добре видимих місцях.