Джерело:  Шановні колеги,  серйозна тема. Останнім часом зросла кількість вчительських дописів з прикріпленими фото, де ми бачимо результати роботи - фрагменти уроків, творчі роботи дітей, поетичні читання тощо. Звісно, професійна майстерність зростає! Наша група, я впевнена, сприяє удосконаленню форм і методів роботи, надихає на творчість, відкриває нові можливості у професійній діяльності. «Родзинки» є потужним методичним ресурсом, тому нам всім так хочеться показати свої результати, отримати підтримку, схвалення, пропозиції від колег.
Ми працюємо в закладах освіти, працюємо з дітьми. Викладаючи фото і відео в соціальну мережу ми маємо пам’ятати, що фото-, відеозйомка учасників освітнього процесу має відбуватися лише за наявності письмової згоди батьків чи опікунів. Без цього дозволу ми не маємо права розмістити фото з уроків, позаурочних заходів навіть на офіційному сайті школи. Батьківська згода на розміщення персональних даних, яка надається безстроково, «може бути відкликана в будь-який час шляхом подання письмової заяви» (Додаток 2 до листа ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» від 04.06.2020 № 22.1/10-1154: завантажити за посиланням https://betterinternetcentre.org/.../BetterInternetCentre...)
Чи маємо право ми, вчителі, розміщувати фото учнів у соцмережах, адже вони є учасниками освітнього процесу конкретної школи? У статті 307 Цивільного кодексу України зазначено, що фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Особа, в нашому випадку дитина, може надати згоду, але, пам’ятаймо, що до 18 років правомірним буде лише дозвіл батьків.
Наведу приклад. Нещодавно багато ЗЗСО долучилися до участі у прроєкті #Stop_sexтинг і провели корисні уроки про безпеку дітей в Інтернеті. Методичні рекомендації для кожної вікової групи мали застереження: «Увага: для дотримання чинного законодавства, ми просимо Вас не робити фотографії, на яких видно обличчя дітей.»
Гадаю, що вчитель має бути не лише доброчесним, а й надавати приклад поваги до прав дитини. Найкращий вихід у нашій ситуації – розміщення фото робіт без облич та імен дітей. У такому випадку не буде жодних претензій ні до вчителя, що розмістив роботу у соцмережі, ні до навчального закладу, представниками якого є вчитель і учні.
Група «Методичні родзинки уроків ЗЛ» не несе відповідальності за розміщений фото- і відеоматеріал. Вся відповідальність лягає на автора допису.
Додатково раджу прочитати статтю «ФОТОГРАФІЇ ДІТЕЙ – ПУБЛІКУВАТИ ЧИ НІ?», де є пояснення і приклад судового рішення: https://imi.org.ua/.../fotohrafii-ditey-publikuvaty-chy...

***Додаю шаблон ЗГОДИ.

Прості правила мобільної друкарні

Щодо відеофіксації уроків та відеозйомки у приміщеннях закладів освіти:

1. Так можна, за умови письмової згоди батьків(осіб, що їх замінюють) та працівників закладу.

2. Є Цивільний кодекс, а не бажання керівника чи батьків учнів.

3. Процедура наступна - береться письмова згода батьків учнів та вчителів, директор оформлює наказ щодо відеофіксації уроків та порядку збереження відеоматеріалів, потім це все реалізується в закладі.

4. Якщо немає письмової згоди, то будь-який з батьків або учнів, які досягли 14 років можуть це все опротестувати в суді і отримати компенсацію за отриману "моральну шкоду".

5. Вільно відеозйомку можна проводити у публічних(громадських) місцях, за законом це - "частини будь-якої будівлі, споруди, яка доступна або відкрита для населення вільно, чи за запрошенням, або за плату, постійно, періодично або час від часу, в тому числі під'їзди, а також підземні переходи, стадіони", заклади освіти до них не відносяться, але можна проводити відеозйомку публічних заходів, тобто якщо на них присутні сторонні особи (тобто не працівники і учні школи) - спортивні змагання, святкові заходи, олімпіади, збори.

Карнатовський Андрій:

https://minjust.gov.ua/m/pravila-znimannya-koli-potriben-dozvil-a-koli-ni?fbclid=IwAR2z6aNL9W7K8ZZq-teKNl-k3effAW-Wztv92DFnha5p1K_gB9Y7BXbyUWM 

Будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, відносини тощо, пов’язані з людиною і членами її родини, відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються в побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення людиною, яка обіймає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави чи органу місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень, – це інформація про особисте і сімейне життя людини, яка є конфіденційною. Таку позицію викладено у рішенні Конституційного Суду України від 20 січня 2012 року № 2-рп/2012 року.

Положення ч. 2 ст. 32 Конституції передбачають вичерпні підстави для можливого правомірного втручання в особисте і сімейне життя людини. Такими підставами є:

– згода людини на збирання, зберігання, використання і поширення конфіденційної інформації щодо неї;

– якщо згода відсутня, то це випадки, передбачені законом, і тільки в інтересах національної безпеки, економічного добробуту і прав людини.

Відповідно до ст. 260 Кримінально-процесуального кодексу України аудіо-, відеоконтроль особи є різновидом втручання у приватне спілкування, що здійснюється без її відома на підставі ухвали слідчого судді, якщо є достатні підстави вважати, що розмови цієї особи або інші звуки, рухи, дії, пов’язані з її діяльністю або місцем перебування тощо, можуть містити відомості, які мають значення для досудового розслідування.

Оскільки інформація, відображена в аудіозаписах розмов працівників навчального закладу, містить у собі відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, така інформація може збиратися, зберігатися, використовуватися і поширюватися лише за умови одержання згоди працівників.

Збір інформації, що містить відомості про події та явища, які відбувалися або відбуваються у товариському, професійному, діловому та інших сферах життя працівників, без одержання їхньої згоди є порушенням конституційних прав громадян.

Роз'яснення Міністерства юстиції: