До того, як з'явилися електронні наручні годинники, які зазвичай не ремонтують і в яких лише змінюють батарейку, в усіх часових майстернях стояв прилад розміром з величезну книгу. Для перевірки механічний годинник клали на цей пристрій, і він сприймав рух механізму, порівнював його з еталонною частотою кварцевого генератора імпульсів. За десять секунд можна було визначити, на скільки хвилин годинник йтиме вперед, або буде відставати за добу. Механічні годинники сьогодні можуть дозволити собі не усі. Для них одна із швейцарських годинникових фірм виготовляє контролер точності, зовні схожого на прищіпку для білизни. Годинник нею затискають і пристрій надсилає на смартфон господаря годинника не тільки відомості про точність годинника, ще й осцилограму коливань. Контролер здатен помітити відхилення до 0.2 секунди за добу.