|
Лібрація (від лат. libra — баланс або ваги, лат. libro — розгойдую[1]) — повільне коливання одного астрономічного об'єкта щодо іншого, навколо якого він обертається. Термін вживається також щодо циклічних коливань довжини орбіти і деяких інших елементів орбіт через взаємні резонанси небесних тіл (наприклад у кількох великих супутників Сатурна).
Розрізняють оптичну та фізичну лібрацію. [2] Оптична або геометрична [2] лібрація пов'язана з тією чи іншою зміною положення спостерігача і самого об'єкта, у той час як фізична спричинена збуреннями під дією припливних сил в орбіті чи обертанні астрономічного об'єкту. [3]
Лібрація Місяця, завдяки якій із Земліможе спостерігатися 59% поверхні супутника. [3]
Термін Лібрація найчастіше використовується при спостереженні руху Місяця щодо Землі. Попри те, що внаслідок дії припливних сил Місяць завжди повернений до Землі однією стороною, внаслідок лібрації з поверхні планети можна спостерігати 59 % площі супутника. Лібрацію Місяця у 1637 році відкрив Галілео Галілей і водночас це явище дослідив Ян Гевелій.
Щодо земного супутника розрізняють оптичну та фізичну лібрацію.
Оптична лібрація Місяця[ред. | ред. код]
Оптична або геометрична лібрація має три підвиди:
- Лібрація за довготою.
- Лібрація за широтою.
- Лібрація за паралаксом.
| 