Перед сучасною освітою постає завдання формування конкурентоспроможної та успішної особистості в електронному інформаційному середовищі [2]. Стрімкий розвиток Інтернет технологій створює необхідне підґрунтя до появи нових навчальний сервісів.  Мережеві моделі навчання розвиваються стрімкими темпами саме завдяки  мережевим технологіям.

Мережевим соціальним сервісам притаманна низка особливостей:

1. Використання відкритих та вільно розповсюджуваних електронних ресурсів. В мережі Інтернет у вільному доступі можна знайти безліч матеріалів, які можуть бути використанні в навчальному процесі. Крім того, мережеві соціальні сервіси є безкоштовними, що дає користувачам вільно використовувати їх засоби та ресурси для обміну інформацією.
2. Можливість самостійного створення та наповнення власної джерельної бази. Соціальні сервіси в значній мірі спростили процес створення матеріалів та публікації їх в мережі. Тепер кожен може не лише отримати доступ до колекцій користувачів, а  й сформувати власний мережевий контент.
3. Спільне навчання. Мережа Інтернет відкриває можливості участі бажаючих у наукових конференціях професійного спрямування.
4. Отримання нових знань, умінь та навичок. Досить часто середовище Інтернет додатків відкриває нові можливості для людей, які не мають спеціальних навичок. Нові форми діяльності пов’язані як з пошуком нової інформації в мережі, так і створенням та редагуванням власний об’єктів: текстів, фотографій, програм, аудіо та відео контенту.

Дослідженню використання інформаційних технологій і освіті присвячені роботи: В. Ю. Бикова [1], М. І. Жалдака [4], Ю. В. Триуса [7]. Питання інформатизації освіти в цілому широко описуються в роботах Б.С. Гершунського [2], В. І. Гриценка [3], О. І. Іваницького [5] та ін.

Серед соціальних сервісів особливу увагу слід віднести Google сервісам [6]. Використання даних сервісів у навчальному процесі надає наступні переваги:

•  Щоб використовувати сервіси Google немає необхідності купувати операційну систему Windows. Щоб розпочати використання сервісів достатньо підключення до Інтернету, браузера та будь-якої вільно розповсюджуваної операційної системи або мобільного пристрою.
• Доступ до матеріалів можна отримати як з школи, так і з дому.
• Спільна робота зі студентами в режимі Online.
• Можливість інтерактивної перевірки виконання роботи.
• Стеження за ходом роботи без потреби відволікати від неї студента.

Щоб розпочати роботу з сервізами слід зареєструвати викладача та студентів. Якщо навчальний заклад має власне доменне ім’я, корпорація Google уможливлює отримання адреси почтових скриньок на основі даного імені. Для полегшення реєстрації групи можна призначити одного (відповідального) студента і надати йому повноваження адміністратора. Журнал успішності студентів можна сформувати як окремий документ Google Docs надавши спільний доступ на читання. На кожний предмет створюється Google-група, на яку підписуються всі студенти. Кожному студенту також надається доступ до документа, де описуються можливості системи, адреси викладачів та ін. Навчальні матеріали готуються у форматі документів чи презентації та відкривається до них доступ групі студентів. Будь-який студент може в зручний для себе час повернутися до даного документа чи імпортувати його в звичайний документ Microsoft Office. Додаткові матеріали чи новини для  групи додаються у відповідну віртуальну групу. Дані про контрольні заходи заносяться в календар. Домашні завдання виконуються також в Google Docs. Викладач може перевіряти правильність виконання завдань, додаючи коментарі. Також студенти можуть виконувати завдання разом, в окремому документі. Контроль версій документів дозволяє переглядати хто з користувачів вносив в них зміни. Для додаткового пояснення матеріалу або для відповідей на запитання за допомогою сервісу Hangoust [8] викладач може спілкуватися в реальному часі зі студентами переглядаючи одночасно виконані завдання.

Висновок.

В даний час конкурентна спроможність спеціаліста визначається його вмінням ефективно використовувати сучасні технології. Сервіси Google надають не лише уміння працювати з веб-додатками, а можливість використання даних сервісів в подальшій професійній діяльності.

Список використаних джерел

1.     Биков В. Наукове забезпечення дистанційної професійної освіти: проблеми та напрями досліджень // Професійна освіта: педагогіка і психологія: Україно-Польський журнал / За редакцією І. Зязюна, Н. Ничкало, Т. Левовицького, І. Вільш. – Київ; Ченстохова, 2000. – Випуск ІІ. – С. 93-115.

2. Гершунский Б. С. Компьютеризация в сфере образования: Проблемы и перспективы / Гершунский Б.С. – М. : Педагогика, 1987. – 264 с.
3. Гриценко В. І. Суспільство в інформаційну епоху: реалії і перспективи розвитку В. І. Гриценко // Вісник НАН України. — 2005. — N 6. — С. 28-32.
4. Жалдак М.І. Комп’ютерно-орієнтовані засоби навчання математики, фізики, інформатики / Жалдак М.І., Лапінський В.В., Шут М.І. – Київ: Дініт, 2004.
5. Іваницький О. І. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутнього вчителя фізики до впровадження інноваційних технологій навчання в середній школі : автореф. дис. на здобуття наук ступеня докт. пед. наук : спец. 13.00.02 “Теорія та методика навчання фізики” / О. І. Іваницький. – Київ. – 2005. – 45с.
6. Продукты Google [Електронний ресурс] // – Режим дост.: http://www.google.com.ua/intl/ru/about/products/ – Заголовок з екрана.
7.   Триус Ю.В., Герасименко І.В. Комбіноване навчання як інноваційна освітня технологія у вищій школі // Теорія та методика електронного навчання: збірник наукових праць. Випуск ІІІ. – Кривий Ріг: Видавничий відділ НметАУ, 2012. – С.299-308.
8. Hangouts [Електронний ресурс] // – Режим дост.: http://www.google.ru/hangouts/ – Заголовок з екрана.