|
RU.OSVITA.UA Самоосвіта вчителя - самоціль чи необхідність, міф чи реальність?
Подано виступ на педагогічній раді на заявлену тему, провідною метою якого є усвідомлення, що сучасний учитель має знати більше, ніж його…
Види діяльності в процесі самоосвіти, які сприяють професійному зростанню вчителя:
- систематичне читання методичної, педагогічної, предметної літератури і звернення до авторитетних джерел (на паперових, електронних носіях);
- систематичний перегляд певних телепередач;
- огляд в Інтернеті інформації з методики викладання предметів, педагогіки, психології, педагогічних технологій;
- розв’язування олімпіадних завдань, тестів, питань ЗНО, кросвордів та інших завдань підвищеної складності або нестандартної форми;
- прослуховування лекцій, докладів в установах, до яких особа не залучена офіційно;
- відвідування семінарів, тренінгів, конференцій, уроків колег;
- дискусії, наради, обмін досвідом з колегами;
- систематичне проходження курсів підвищення кваліфікації;
- організація гурткової та позакласної діяльності з предмету;
- вивчення інформаційно-комп'ютерних технологій;
- відвідування предметних виставок та тематичних екскурсій з предмету при проходженні курсів;
- спілкування з колегами в школі, районі, області та в Інтернеті;
- ведення здорового способу життя;
- використання порад фахівців заради підвищення власних знань чи майстерності;
- дослідницька діяльність після досягнення певного рівню освіти, експерименти, моделювання, праця помічником під керівництвом освіченого фахівця тощо.
В процесі підготовки до педради вчителя працювали в групах та виконували запропоновані завдання: довести, що самоосвіта – це міф, реальність, самоціль, потреба.
Звіти груп. Обговорення.
Таким чином, самі вчителі підтвердили потребу та реальність самоосвіти.
Пропоную до вашої уваги новий стенд «Мені це було цікаво» в шкільному методичному кабінеті, на якому педагоги згідно з графіком розміщуватимуть таку інформацію: назва, автор статті, коротка анотація, джерело, посилання на сайт Інтернету.
Проект рішення педагогічної ради
1. Вважати самоосвіту вчителя необхідним чинником для його професійного зростання, реалізації методичної проблеми школи та ефективної роботи в умовах сучасної освіти.
2. Усім педагогам школи систематично відображати результати педагогічної діяльності в методичних картках, портфоліо.
3. Керівникам методичних об’єднань контролювати своєчасне заповнення вчителями методичних карток, портфоліо (кожні канікули).
4. Адміністрації школи під час узагальнення досвіду роботи вчителя в період атестації враховувати ефективність і результативність його самоосвіти.
5. Керівникам методичних об’єднань забезпечити регулярність оновлення стенда «Мені це було цікаво».
6. Учителям школи брати участь у професійних конкурсах різного рівня, залучати учнів до дослідницької діяльності, участі в інтелектуальних конкурсах і змаганнях.
Сьогодні можна вчитися із задоволенням. Вчитися можна різними шляхами, і кожен вибирає собі найбільш прийнятний, але хочеться нагадати слова німецького філософа Дістервега: «Ти лише до тієї пори здатний сприяти освіті інших, поки продовжуєш працювати над власною освітою...». |