|
 Урок 1.
Низький - створює в соц. мережах власну сторінку, робить лише перепости інших людей. Зважується на власний пост, але використовує чужі думки, “гулить” і обирає для посту чуже зображення, не зважає на авторські права тексту чи зображення. Читає думки інших, лайкає, не наважується ще коментувати. Не формулює власних думок. Читає в стрічці все підряд, зудить “чому в мене тут така помойка?”
Середній - створює власні зображення, доповнює їх простими незначущими фразами, постить усі свої фото підряд без редагування. Шукає в мережі зображення з дозволом безкоштовно виокристовувати. Доповнює чужі публікації коментарями. Приєднується до професійних спільнот, груп за інтересами, лайкає, зрідка коментує.
Достатній - створює власні пости із власних обраних фото, формулює шаблонні думки, використовує чуже зображення, вказуючи автора фото чи художнього твору. Втручається в дискусії, які зацікавили, редагує зображення та відео перед публікаціями, приймає активну участь у кількох спільнотах, налаштовує стрічку новин, об’єднуючи друзів (цікаве читання) за власними спектрами інтересів, ігноруючи, відхиляючи нецікаве, тобто керує власною стрічкою впевнено й читає лише обране для себе, а не те що “підсунув ФБ”.
Високий - має оригінальні думки, якими веде за собою інших людей. Створює спільноти, сторінки, успішно їх підтримує цікавими публікаціями, контролює власну стрічку новин, миттєво реагуючи на відсутність цікавості для читання, чистить список друзів, видаляє, банить, додає інших. Розрізняє прийоми й засоби маніпулювання, відхиляє нецікаву рекламу. Дотримується норм культурної взаємодії, етичного спілкування. Вивчає нові оригінальні прийоми візуалізації своїх публікацій, планує середовище та сюжет для створення фото чи відео.
Звісно, ми відразу ж приміряємо ці рівні на себе. Не варто прагнути бути в будь-якій царині на найвищих рівнях, багатьом учителям цифрові технології не є досить комфортним середовищем, вони роками відхаращувалися й стверджували, що “мені й біля дошки з крейдою добре”. Дистанційна освіта, звісно, змінила нас усіх. Цифрова культура в соціальних мережах - лише одна із дрібних частинок інформаційно-цифрової компетентності. Кожна із соціальних мереж має свої специфічні особливості й відмінності щодо понять “прийнятне, недоречне”. Інстаграм - це не ТікТок і не Лайк, Вайбер - це не Телеграм і не Скайп… Масовий перехід Одноглазників і ВКонтактників у Фейсбук, звісно, попсував загальну культуру спілкування україномовних користувачів в царині Цукерберга. Іноді до цієї пори спостерігається особливий стиль перепостів з ароматом одноглаз/вконтактників, користувачі роками на інтуїтивному рівні не відчувають, у чому ж культурна різниця американської ФБ та російських ВК/ОК соцмереж.
Урок 2.
Кожне об’єднання людей має тематичну направленість. Публікувати щось на іншу тему, ставити запитання, які не стосуються теми групи/сторінки/спільноти, є ознакою дурного тону. Наприклад, у спільноті фотолюбителів розповідати про стан своєї кішки чи коханця, якщо це не обговорення фото вдалого ракурсу чи кадру.
Звісно, під публікацією до посту, іноді, як і кожного вчителя на уроці, когось може віднести й до опосердкованих спогадів, тема може й має розширюватися й поглиблюватися. Цікавість таких розширених поглядів, дотичних спогадів, самих коментарів до публікації, іноді вища й значніша, аніж сам пост. Іноді під час таких живих письмових діалогів народжуються нові ідеї, напрямки, приходить натхнення.
Якщо вам кортить щось дуже незвичне написати, й ви не знаходите жодної тематичної спільноти у ФБ чи групи на таку тему у Вайбері, пишіть все на своїй власній сторінці. Ваша сторінка - це ваші інтереси та творчість, вітання усім з усіма святами, навіть з днем філателістів чи сноубордистів... Саме на своїй власній сторінці у соц.мережі - про що завгодно. Кому цікаво - підпишеться на вас та читатиме.
Не забудьте для цього в розділі Інформація додати відомості про себе (робота, проекти, навчання), да доповнити вкладку Хобі. Так ви швидше знайдете однодумців та співрозмовників за інтересами. Приєднаєтеся до спільнот за інтересами або створите свою.
Соціальні мережі - для спілкування. Для пошуку однодумців.
 Урок 3.
Соціальні мережі - для спілкування. Саме така їх мета. Люди бувають у карнавальних масках та під прикриттям (плащ, вуаль, шляпа), коли не видно обличчя, в ситуаціях, якщо збираються зробити щось постидне, недоречне, шпигунське чи незаконне. Раніше дівчата прикривали свої обличчя вуаллю від неземної краси, щоб навколо усі люди протилежної статі не падали непритомні.
Спілкуватися публічно приємно на притомні теми, коли бачиш зображення обличчя в діалозі. На фото вашого профіля краще вибирати обличчя з чіткими рисами, саме так зручніше вас уявляти тому, хто з вами спілкується. Не в повний зріст, з прихованою за сьомим деревцем талією чи під прикриттям букета. Не в оточенні зайвих предметів чи інших людей. Здається, уже всі розуміють, що фото онука або сімейні портрети із 4 осіб на місці фото вашого профілю - моветон. Але є в друзях до цієї пори облікові записи з ім'ям однієї людини, а фото профіля - з 4. З ким я спілкуюся: з дідусем чи його онуком?
Кожен формує свою сторінку за власними уподобанням. Хтось може бути й сьогодні кандинським чи пікасо соціальних мереж - “я не буду так, як усі, я особливий та оригінальний, я сором'язливий, я хочу використовувати псевдонім”. Але вищезгадані (та і всі) митці спочатку вчилися й творили за загальноприйнятими законами образотворчого мистецтва, знали й практикували ази прийомів передавання реальності на папері чи полотні, лише згодом формували свій неповторний стиль.
Оболонка соціальни мереж - це порожній чистий аркуш, який наповнюють користувачі, мистецтво взаємодії куди складніше за індивідуальні мазки пензликом. Правила взаємодії ми створюємо самі задля комфортної й цікавої комунікації. Комусь подобається розгадувати ребуси “хто ж криється під цією маскою?” Для відкритого щирого спілкування та чесних пристойних стосунків демонструють своє обличчя та своє справжнє ім’я. Знімання маски в громадському місці “Фейсбук” має наразі нас лише бадьорити в порівнянні з приховуванням обличчя засобами гігієни в реальних громадських місцях.
Тисячі людей створюють додаткові облікові записи, мають не один профіль, а кілька, використовуючи чужі фото з чужими іменами. З якою метою? Які наміри при цьому переслідуються? Тролінг, булінг, брудні образи - зазвичай це все відбувається, коли підлітки створюють додаткові облікові записи в різних середовищах для спілкування.
Розповідаючи учням про фото свого профілю на уроках, додаю: "окрім фото вашого обличчя може бути й автопортрет, зображення самого себе, яке ви створили власноруч - намалювали на папері або в графічному редакторі чи створили свій аватар одним із численних додатків".
Не варто використовувати фото, на якому зображені інші люди, як і не слід використовувати чуже ім'я під час реєстрації в будь-якому середовищі.
https://www.facebook.com/groups/googleua/permalink/3669759073116237/
Урок 4.
Етика ділового спілкування передбачає на початку електронного листа вітатися, в кінці бажати гарного дня чи додавати інше речення міні-позитивчик.
Якщо переписка на одну тему затягується не на один лист, а на низку відповідей один одному чи групі людей, (слід відповідати на лист, натиснувши кнопку “відповісти”, а не писати новий лист з іншою темою), то слова вітання створюватимуть певний шум. У такому випадку слова вітання опускають, якщо це виглядає, як продовження незавершеного діалогу. А от позитивне побажання чи бадьорий смайлик у кінці кожного листа пом’якшить ділову сухість письмової переписки.
Урок 5
Звертанню до малознайомої людини, як правило, передує вітання. Малознайомих друзів із соціальних мереж іноді запрошують на різні заходи, просять підтримки чи займаються продажем. Сьогодні ділове листування по електронній пошті плавно перейшло і в чати, миттєвість повідомлень стала для нас звичним. Вітатися? Так, вітатися, але досить коротко - «Вітаю» й далі не відривати вітання від основного змісту тексту до малознайомої людини. Якщо ви щодня переписуєтеся зі знайомими, друзями, (як письмовий діалог) то «Привіт» може бути й відсутнім, якщо спілкування виглядає, як продовження колишнього діалогу, який триває не один день, наприклад.
Урок 6.
У масових групових чатах, у спільнотах з великою кі-стю людей не вітаються. Створюйте якомога лаконічні повідомлення у групових чатах. Створюйте якомога вичерпні повідомлення у спільнотах. Миттєвість повідомень чатів більше розрахована на ситуацію «нелп!”, тобто негайно, терміново, горить, варто прочитати всім. А завітати у професійну чи розважальну спільноту, у ФБ, наприклад, людина може в будь-який час й насолодитися довгим читанням чогось смішного чи зануритися в професійні деталі, які стануть в нагоді на роботі.
Якщо ви просите допомогу або звертаєтесь із проханням, не дрібніть їх на окремі коротесенькі, з одного чи кількох слів, повідомлення.
“Привіт! Як справи? Можна до вас звернутися? Хочу звернутися до вас з таким проханням/пропозицією”. Кожне із цих трьох речень не несе змістовної значущості. У групах і масових спільнотах це називають шумом, пустопорожніми словами, що відволікають від справ. Такі слова не прийнято писати в подібних місцях. В одному повідомленні викладайте всю суть вашого звернення. У чатах - якомога лаконічніше, у спільнотах - розгорнуто й детально.
Уявіть ситуацію, коли вчителька лише навчилася користуватися Вайбером, і в групу “Початкова школа”, в якій 25 колег, у суботу надсилає о 9 ранку одне єдине простеньке сердечко. Їй прикольно і радісно, вона вперше в житті шле вранішнє вітання всім колегам, хоче зробити їм приємно, висловити свою шану та любов.
Починати тикати пальчиками у смартфоні у 60 років у 2021… Про високий рівень цифрової комунікації, звісно, мова не йде. Скількома етичними нормами знехтувала вчителька?
Відповіді у наступних уроках.
Урок 7
Уникайте будь-якого спілкування на ділові теми у вихідні. Звісно, є винятки. Перенесені робочі суботи, додаткові опосередковані проекти. Вибачайтесь, якщо ви звертаєтеся до людини у справах в позаурочний час. Якщо ви масово розсилаєте в меседжері запрошення на семінар чи конференцію, робіть це в будні дні робочого часу. Перевага електронного листування в тому, що ви можете створити відкладений лист, спланувавши надсилання в певний день та час. Перечитайте, перевірте текст, перед тим, як надіслати.
Урок 8
Формулюйте весь текст одним повідомленням. Якщо ви запрошуєте на свій захід чи просите про щось у чаті малознайомих людей, не варто писати одне слово “Привіт” й чекати відповіді, щоб потім сформулювати 10-ма дробленими реченнями, що саме ви хочете від людини. Сформлюйте текст лаконічно, кількома реченнями, використовуйте ввічливі слова, щоб ваш текст не виглядав занадто сухим, але не зловживайте смайликами, стікерами, гіфками та іншою візуалізацією. Викиньте зі свого вжитку фразу “Вибачте, що я до Вас звертаюся...” й подібними розшаркуванням. Ви вже звернулися, людині вже блімкнуло й бамцнуло на всю гучність на телефоні в той час, коли вона смажила млинці й вправно жонглювала в повітрі, підкидаючи смакоту на сковорідці й він від вашого “блімц” уже впав на підлогу (ситуативно, але сумнівно, що саме вашого “дзинь” людина чекає).
Розшаркування вибаченнями вважається шумом. Перечитайте, перевірте текст, перед тим, як надіслати. Дотримуйтеся дистанції у спілкування з малознайомими людьми. Не розсилайте масово всім без винятку контактам вітальні листівки чи мотиваційні картинки. Це ознака початкового рівня культури онлайн спілкування.
Етика спілкування в чатах теж багато в чому залежить від відчуття та ранжування людей на різні кола: "рідні", "близькі друзі", "приятелі", "знайомі"...
Тут знову етичне розуміння та розрізнення понять "приватне" та "публічне", "загальновживане" та "особисте". Слово "онлайн" означає "на лінії", тобто негайний зв'язок, миттєва комунікація. Чи багато людей у світі мають бути готові бути завжди з вами на зв'язку, на відстані миттєвого повідомлення негайно? Думайте про особисті кордони малознайомих людей та доречність втручання в їх особистий простір.
Якщо ви бажаєте розповісти подрузі про свій вдалий шопінг, просто полялякати з надсиланням фото платтячок, то саме найкоротшим дробленним реплікам тут місце, бо ви ведете письмовий діалог наживо. Чим швидше ви надсилаєте репліку, й чим миттєвіше отримуєте відповідь від подруги, тим ефективніший і цікавіший онлай діалог, схожий до спілкування наживо.
Коли людина стартує із новими середовищами для миттєвих повідомлень та має до 10 контактів, бажання, щоб їй хтось щось надіслав або написав, неймовірне. Згадайте свої перші кроки в чатиках. Й зрозумійте людей, які стартують лише сьогодні. Якщо ваші контакти в соц мережі чи в чатах Вайбера лічаться вже не сотнями, а тисячами, ваш особистий простір стає дещо інакшим, змінюється значущість кожної вітальної листівки та й навіть фізична можливість відповісти кожному із тисячі не злим, тихим словом.
Саме для людей, які щойно розпочали спілкування в чатах та мають обмежену кількість контаків (наприклад, друзів у соц.мережах менше сотні) є нормальним - масове вітання у чатах листівочками на всі свята.
Знову ж таки - ситуативність. Хочеться привітати давнього друга, колишнього викладача чи тренера з позаминулорічного тренінгу? Як це краще зробити? Куди написати? Лист на пошту? Особисте повідомлення в чат? Найоптимальніший варіант - коментар до посту на сторінці (знову ж таки - малознайомої) людини. Якщо вона роздліяє радість святкування дня Святого Патріка, то створює відповідний пост у мережі, пише про це в своєму блозі чи поділиться святковим відео на ютуб чи в ТікТок, а ваш коментар, навіть у вигляді стікера з простим помахом руки, - яскраве свідчення того, що ви теж розділяєте радість святкування й вітаєте саме з цим святом.
А в професійних спільнотах чи групових, таких масових на сьогодні, чатах вітальні листівки - це норм.? Детальніше - у наступному уроці.
Урок 9
Коли вітання зі святом приємне? Хтось отримує задоволення, вітаючи інших. Неймовірно тішить робити комусь приємне. Хтось любить отримувати дарунки та вітання.
Ти знаходишся в колі сім’ї у Святвечір або на романтичній вечері з величезним панорамним вікном з чарівним виглядом на все нічне місто... Приглушене світло, всі у ресторані спілкуються майже пошепки, щоб не зворушити ауру спокою та особливої насолоди вишуканістю ситуації... Й тут твій смартфон “Блімц, блімц, блімц!” Це колега вирішила напередодні дня Святого.... написати 12 абзаців приємних слів вітання і відіслати всім колегам у спільний груповий чат Вайбера. Ще троє ніби спеціально сидять, дивлячись в моніторчик смартфона, негайно шлють у відповідь по одному слову “Дякую!” Всі у ресторані повернули голови з дратівливими поглядами на мій смартфон…
Так, я відключаю звукові сигнали повідомлень від усіх, залишаючи лише два чати від дітей та один-єдиний груповий чат по роботі. Бо я відповідальна й не хочу пропустити жодного важливого для мене по роботі повідомлення.
Тематичне середовище “робота” не повинно захаращуватися шумом у вигляді вітань, сердечок, взагалі ВСІХ повідомлень, які не стосуються РОБОТИ.
Вітайте своїх рідних і близьких у приватних чатах, наживо сусідів та малознайомих... Хоча сумнівно, що кожному перехожому в супермаркеті ви кричатимете «З Новим роком!», хіба що в костюмі Діда Мороза платно на рекламі.
Які ситуації вітання зі святами на роботі - ОК? Завтрашній урок саме про такі винятки.
Урок 10
У групових ділових чатах, у спільнотах з великої кі-стю людей вітальні публікації з професійними чи загальноприйнятими святами створює адміністратор/власник групи/спільноти або керівник. Вітальні листівки, слова побажання, як і в реальному житті, за умови значного об'єднання людей, звучать, як правило, лише від одного - всім.
Уявіть ситуацію. Педрада напередодні 8 Березня. Директор, який задає тон, оголошує регламент спілкування, має на меті донести найважливіше серед низки справ задля позитивного налаштування перед початком роботи починає з привітання з професійним святом перед діловими повідомленнями. Директор привітав усіх із Жіночим днем. Тут вистрибує МарВанна, вихоплює мікрофон у директора й заявляє, що вона теж хоче вітати всіх, буде співати усім пісеньку (бо вона вивчила). 85 дам з початкової школи теж вчили і починають естафетою передавати мікрофон і співати по черзі для всіх, бо позитив також суперважливий, а не лише серйозні слова директора. Точно так само розцінюється 85 листівок у вихідний від кожної колежанки до всіх свят, - вихоплення мікрофона у старшого, сплутування грішного з праведним, перетворення ділового чата на балаган. А далі ще й окремо 85 слів безглуздя - слово “дякую” від кожної на кожну листівочку. Окрім цього пищить цілий день не вмовкаючи фейсбучний меседжер, телеграм та ВатсАп. Свято? Так, є спосіб відключати взагалі смартфон або всі звукові повідомлення, не реагувати, залишити лише віброрежим. Але відповідальні люди робочі меседжі хочуть бачити негайно і відразу, вони хвилюються, щоб не пропустити важливого. Саме тому у вихідні, у неробочі години в професійні групи не надсилають повідомлень, бо у притомних людей адекватна уява: вони уявляють, що після твоєї ширпотребної листівочки у 84 осіб блімцнув звук на телефоні і ти відірвала усіх 84 колег та їх оточення від святкової вечері.
Щодо правил поваги шумового простору у світі. Чи знаєте ви, що у Швейцарії законодавчо заборонено не лише після 11 вечора організовувати в себе вдома вечірки, а й зливати воду в туалеті, приймати душ задля спокою сусідів, щоб шум у мережі водопостачання не заважав іншим відпочивати? Чи знаєте, що вже не лише в Швейцарії можуть подати на сусіда скаргу в поліцію, якщо собака гучно гавкає? Так, операції на голосових зв’язках чотириногих друзів - це вже досить рядове звернення до ветеринара.
Хочеться от побачити наживо такого собаковода, який зробив операцію маленькій собачці задля спокою своїх сусідів і запитати: «А ви теж пишете слово «дякую» у відповідь на всі 85 листівок, які масово вам надсилають колеги в груповий робочий чат у вихідний день?»
Урок 11
Звертаючись за допомогою у масовій спільноті, погляньте на вкладку “Учасники”. Нехай це число нагадає вам, скільки людей прочитають ваш пост. Не вітайтеся й не вживайте улесливих речень “вибачте, що я до вас звертаюся” або “хто знає, чому у мене на комп’ютері таке вискочило”, чи “моя думка щодо цього….” Всім і так зрозуміло, що ви висловлюєте свою думку. Зайві слова “хто мені відповість” ускладнюють читання. Іноді, коли людина в два рядки читання не бачить суті, далі не читатиме. Ознайомтеся із правилами спільноти, якщо ваше повідомлення рекламне, то його можуть відхилити. Будьте на зв’язку у перші 30 хвилин обов’язково, читаючи коментарі й даючи зворотній зв’язок на кожен коментар. Висловлюєте слова вдячності кожному, хто відповів не уточнюючи допомогли у вашому питанні чи не дуже. Уточнюйте, якщо не зрозуміло, без слів “не розумію” чи “я це вже знаю”, “я не це мала на увазі”. Краще перепитати “чи правильно я зрозумів/зрозуміла...”, “якщо я правильно розумію вашу думку...”
Перечитайте, перевірте текст, перед тим, як надіслати.
Урок 12
Мистецтво дискусій доволі об’ємне, але коротко...
Обговорюйте тему та зміст речей, а не людей. Уникайте оціночних суджень та узагальнень: “завжди ти…” або “всі знають, що….”, “ні для кого не секрет, що…” Використовуйте в діалогах онлайн, в коментарях стікери й смайлики, які підкріплюють ваше позитивне налаштування. Спілкування в режимі реального часу - не ділове листування. Під час бесіди наживо ви можете посмішкою чи мімікою обличчя, жестами рук показати свій позитивний стан, письмові слова без використання емоційних знаків можуть здатися людині занадто сухими, а то й негативними. Уникайте знаків оклику та перенасичення кількох знаків питання підряд.
Урок 13
Поставте собі десь, як зарубку правило: “Перечитайте, перевірте текст, перед тим, як надіслати.” Якщо ви все ж допустили помилку, скористайтеся можливівстю виправити, - функцією “редагувати” або “змінити”. Переважна більшість меседжерів мають функцію змінювання/редагування вже відправленого тексту.
Урок 14
Схоже це правило вже кануло…. у сиву давнину й ми переважно ним ігноруємо… але все ж. Отже, правило є дискусійним. Не створюйте незначущих коментарів. Просто лайкніть, якщо подобається, використайте сердечко, що вже не обов’язково означає “кохання”, а читається як “в захваті”, якщо подобається дуже. Слова “Добре написано!” чи “Я погоджуюся на всі 100”, “Я теж так думаю!” не несуть жодної значущої функції.
Це правило прийдешнє з гуглівського середовища, й раніше, до масового переходу користувачів із Однокласників/Вконтактників, коментар із одного смайлика був моветоном. Якщо прагнули діалогу на тему, розгортали дискусію, ставили уточнюючі запитання, пригадували подібний приклад.
Масові повідомлення, що алгоритми ФБ змінилися й кі-сть коментарів, навіть у вигляді одного єдиного знаку, плюсика, наприклад, грають роль у рейтингу посту, змінили культуру коментування. Я сама доволі часто порушую це давнє правило. Й іноді дуже приємно, коли одногрупниця чи одногрупник, з якими не бачилася ...дцять років, з далекої педучилищної юності, під моїм селфі просто собі поставить собачку, яка щасливо махає лапкою. Просто згадали раз в місяць, відкриваючи стрічку соц.мережі - й добре, й приємно
Урок 15
Відповідайте на кожен коментар до вашого посту. Перші 30 хвилин після публікації “порайтеся” уважно, приділяйте час кожному коментарю, уникаючи шаблонних відповідей. Знаки уваги приємні кожній людині, але однаковісіньке всім “Дякую, що ви тут зі мною.” звучить доволі шаблонно, царственно з точки зору субординації (якщо ви не король Монако, звісно), й образливо, якщо ви всіх під одну гребінку й не можете придумати різноманіття фраз для різних людей. Демонструйте емоції, перечитуйте перед тим, як публікувати, редагуйте, якщо помітили помилку.
урок 16
Лайкайте, що подобається. Іноді я лайкаю все те, що прочитала. Якщо думки автора довгі, речень багато, і я прочитала все, то лайкну, як знак того, що прочитала до кінця. Машинний інтелект ретельно обирає у вашу стрічку все те, що ви лайкаєте, плюс враховує час, як довго ви висіли над постом чи зображенням, як часто коментуєте цю людину. Тому обережність лайкання все ж має бути. Потім подібний контент ви бачитиме у вашій стрічці.
Для формування подальшої цікавої вашої стрічки, лайкайте те, що в майбутньому хочете бачити, коли відкриєте домашню сторінку. Не варто улеслювати родичів чи начальників “якщо не лайкну, - образиться”, якщо ви не хочете бачити подібних постів чи перепостів.
Зачасту люди дотримуються звичного у всі часи “ти мені - я тобі”. Лайк - за лайк, комент - за комент. Але таке доволі примітивно, погодьтеся. “Ти мені не лайкаєш, то я тобі теж не буду” - із рівня емпатії 10-літніх. Я можу дуже поважати людину, захоплюватися усними виступами чи спілкуванням з нею наживо, але про свою стрічку в соц.мережі людина не дбає, не має такої мети. Звісно, мені нецікаво читати її нецікавість до соц.мереж й небажання висловлювати свої думки письмово.
Парадокс нелайкання наразі більш дивний, аніж занадто часте лайкання. У нашій спільноті публікація із шаблоном “Свідоцтва досягнень учнів. НУШ. 3 клас” має 3226 перепостів, а лайків лише близько 130. Чому, цікаво?
Урок 17
Наразі машинний інтелект ФБ чужі репости, особливо зі сторінок, відштовхує дуже далеко в рейтингу перегляду. Якщо ви замість репосту напишете вранці “Доброго ранку всім! Який чудовий день!” й доповните це заспаним фото себе, шансів, що це з’явиться у стрічці ваших друзів у 1000 разів більше, аніж перепост дуже (на вашу особисту думку) смішної мотиваційної фрази, яку створив хтось інший. Вся стрічка із перепостів уважається ознакою низького рівня інформаційно-цифрової культури людини, неспроможністю/небажанням формулювати свої думки, сформувати свій власний цифровий імідж. Одна з ознак численних ботів чи тролей - голі перепости.
Урок 18
Знаки оклику чи кілька знаків питання - це агресія, вживання усіх великих літер - це крик. Такі відчуття сприймання письмового тексту - не індивідуальнаособливість доволі ніжних, це вже загальноприйняте. Мало того, якщо ви маєте підлітка, то їх етика спілкування відкидає вже навіть й крапки у меседжерах. Не вперше зустрічаєш ситуацію, де звичайнісіньку крапку вважають агресією. “Припини писати ці крапки, мені здається, що ти кричиш!” Звичайне речення “Я чекаю тебе вдома.” без смайлика та уточнення може розцінюватися підлітком як наказ, саме через крапку, ніби мама кричить “Будь дома - і точка!!!” Хочеться повернутися знову до Держстандартів, у яких визначення рівня “письмового спілкування в режимі реального часу” - є вимогою мовно-літературної галузі. І такі роздуми щодо причини, чому така неприязнь у молоді до норм пунктуації. Починаючи з 2004 року, коли з’явилися перші чатики аськи й потім інші - ми покинули дітей на самотьок, вони 16 років самі собі формували свою цифрову культуру, свої норми спілкування онлайн. Для них - писати на папері - одне, а чатитися між собою - зовсім інше життя, інша планета. Тести без великих літер та відсутність ком/капок/знаків питань та оклику... Царина своєї культури, куди дорослі не втручалися, відхаращувалися, тому що самі не розумілися, не хотіли вчитися. Масовий прихід, здається, уже всіх, у Вайбер стався років зо 3 тому назад. І тепер ми, відставше від дітей покоління, маємо або приймати їх культуру, або швидок виправляти свої ж помилки - вчити вже нарешті тій культурі спілкування й розуміння того, що кричать насправді три знаки оклику, а одна крапка - це лише завершення думки. |