Як додавати дописи на дошку  Padlet 

Задача: «Найвищі вершини Карпат»

Умова: У тебе є список назв п'яти найвищих вершин Українських Карпат та їхня висота у метрах. Дані:

1. Говерла — 2061 м

2. Бребенескул — 2035 м

3. Піп Іван Чорногірський — 2021 м

4. Петрос — 2020 м

5. Гутин Томнатик — 2016 м

Завдання:

1. Напиши програму на Python, яка зберігає ці дані у вигляді списку.

2. Впорядкуй список за висотою (від найменшої до найбільшої).

3. Додай можливість пошуку висоти вершини за її назвою, яку вводить користувач.

Інвентаризація в магазині електроніки

Умова: У тебе є список цін на 8 різних моделей смартфонів. Ціни занесені в масив.

Тобі потрібно:

1. Створити масив із цінами (можна задати вручну або випадково).

2. Відсортувати цей список за спаданням (від найдорожчого до найдешевшого), щоб виставити преміальні моделі на вітрину першими.

3. Пошук за бюджетом: Користувач вводить суму, яку він готовий витратити. Програма має знайти, чи є в списку смартфон, який коштує рівно стільки (лінійний пошук).

4. Фільтрація: Вивести всі ціни, які менші за 15 000 грн (бюджетні варіанти).

Задача: «Рейтинг геймерів»

Уявіть, що ти розробляєш систему для кіберспортивного турніру. У тебе є список балів, які набрали 10 учасників у грі. Бали записані у масив (список) у довільному порядку.

Завдання: Напиши програму, яка впорядкує ці бали від найменшого до найбільшого, щоб визначити місце кожного гравця.

https://products.aspose.ai/words/uk/crosswordmaker/

Завдання на тему «Алгоритми впорядкування масиву» (9 клас) для виконання у Google Colab на мові Python.

Завдання 1: Метод «бульбашки» (Bubble Sort)

Умова: Дано список оцінок учня: [8, 11, 7, 9, 10, 6]. Напиши програму, яка впорядкує цей список за зростанням (від найменшої до найбільшої) за допомогою алгоритму бульбашки.

Завдання 2: Сортування вибором (Selection Sort)

Умова: Маємо список температур за тиждень: [12, 15, 10, 14, 13, 11, 9]. Впорядкуй їх за спаданням (від найтеплішої до найхолоднішої), використовуючи метод вибору.

Завдання 3: Використання вбудованих інструментів Python

Умова: Створи список імен друзів у довільному порядку. Використовуючи вбудований метод Python, відсортуй їх за алфавітом. Додай до списку нове ім'я та відсортуй ще раз.

Як перевірити в Google Colab:

1. Перейди на colab.research.google.com.

2. Натисни «New Notebook» (Новий блокнот).

3. Скопіюй код кожного завдання в окрему клітинку (Code cell).

4. Натисни кнопку Play зліва від клітинки, щоб побачити результат.

Практичне завдання: "Аналіз температури за лютий"

Умова: Ти — метеоролог-початківець. У тебе є дані про температуру повітря вдень протягом одного тижня (7 днів). Тобі потрібно написати програму на Python, яка:

1. Знаходить найвищу температуру тижня (максимум).

2. Знаходить найнижчу температуру тижня (мінімум).

3. Виводить ці значення на екран.

💡 Як працює алгоритм (логіка)

Уяви, що перед тобою лежить ряд карток із числами сорочкою вгору.

1. Ми беремо першу картку і кажемо: «Припустимо, це і є наше найбільше число».

2. Відкриваємо наступну. Якщо число на ній більше за наше «найбільше», ми забуваємо старе і запам’ятовуємо нове.

3. Повторюємо це до кінця ряду.

✅ Розв’язок завдання

Ось код, який можна скопіювати та вставити прямо у Google Colab:

Python

🚀 Як перевірити в Google Colab:

1. Перейди на colab.research.google.com.

2. Натисни "New Notebook" (Новий блокнот).

3. Скопіюй код вище у порожню чарунку (cell).

4. Натисни кнопку Play (трикутник) зліва від коду або натисни Ctrl + Enter.

Варіант 1. «Цифровий слід: Що про мене знає Google?» (Практичне)

Мета: Дослідити, яку інформацію збирають корпорації та як її обмежити.

• Завдання: 1. Скористатися сервісом Google Takeout (або розділом "Мої дії") та проаналізувати свою історію геолокації за останній місяць.

  2. Подивитися, які рекламні інтереси приписав учню алгоритм (Ads Settings).

  3. Скласти «карту ризиків»: що може дізнатися про тебе зловмисник, маючи доступ до цих даних.

• Результат: Чек-лист «Як почистити свій цифровий слід».

Варіант 2. «Штучний інтелект vs Реальність: Детектор фейків» (Трендове)

Мета: Навчитися розрізняти згенерований контент від справжнього.

• Завдання: 1. Використати нейромережі для створення реалістичного фейку про якийсь закон фізики 

  2. Провести експеримент: показати зображення іншим учням/вчителям і перевірити, чи повірять вони.

  3. Розробити алгоритм «5 ознак Deepfake», на які варто звертати увагу.

• Результат: Презентація з прикладами «ідеальної брехні» та методами її викриття.

Варіант 3. «Анатомія фішингу: Як нас ловлять на гачок» (Соціальне)

Мета: Дослідити психологічні прийоми маніпуляції в мережі.

• Завдання: 1. Знайти (або змоделювати) приклади фішингових повідомлень у Telegram чи Instagram (наприклад, про "виплати допомоги" або "голосування у конкурсі").

  2. Проаналізувати, на які «тригери» тиснуть шахраї: терміновість, страх, жадоба чи цікавість.

  3. Створити інтерактивну гру-квіз (наприклад, на Wordwall чи Kahoot) «Шахрай чи Друг?».

• Результат: Короткий відеоролик (TikTok/Reels) з розбором реальної схеми шахрайства.

Варіант 4. «Мій пароль — фортеця чи картковий будинок?» (Технічне)

Мета: Наочно продемонструвати швидкість зламу простих паролів.

• Завдання: 1. Використати онлайн-сервіси (наприклад, How Secure Is My Password) для перевірки різних комбінацій.

  2. Провести опитування серед однокласників (анонімно!): як часто вони змінюють паролі та чи використовують 2FA (двофакторну автентифікацію).

  3. Дослідити, як працюють менеджери паролів.

• Результат: Порівняльна таблиця: скільки часу потрібно на брутфорс (злам) пароля з 6 та 12 символів.

Покроковий план виконання для учнів: