ІНФОРМАТИКА і не тільки... 

***

  • КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
  • Інструктаж БЖД
  • Комп’ютер і здоров’я
  • Статистика


    Онлайн всього: 12
    Гостей: 12
    Користувачів: 0

    Навчання та творчість

    Головна » Файли » УРОКИ / ПРАКТИЧНІ РОБОТИ / ПІДРУЧНИКИ » 10 клас Інформатика

    базові поняття мови розмітки гіпертексту, структура HTML-документа, форматування символів і тексту
    31.10.2018, 21:07

    Наразі більшість веб-документів створюють за допомогою мови розмітки гіпертексту HTML (англійською Hyper Text Markup Language — мова розмітки гіпертексту).

    Гіпертекст — це текст для перегляду на комп'ютері, який містить зв'язки з іншими документами («гіперзв'язки» чи «гіперпосилання»). Читач має змогу перейти до пов'язаних документів безпосередньо з вихідного (первинного) тексту, активувавши посилання.

    1989 року Тім Бернерс-Лі запропонував упровадити гіпертекстову систему документів. Наприкінці 1991 року він опублікував у Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML — «HTML теги». Він же створив і першу програму для перегляду гіпертекстових документів — браузер. Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML.

    Призначення HTML — описати зовнішній вигляд документа за умови, що розміри екрану і масштаб подання тексту можуть змінюватися у процесі перегляду.

    Розширення (тип) гіпертекстового документа, написаного мовою HTML, — htm або html.

    Документ HTML можна розглядати як сукупність вказівок і даних — як безпосередньо розміщених у документі, так і пов’язаних з ним посиланнями, які при інтерпретації програмою-броузером відтворюють вигляд сторінок документа. Згідно з прийнятими в інформатиці визначеннями, документ HTML вважають програмою, описаною мовою високого рівня. Вказівки HTML називають тегами.

    Дескрипторами називають ті теги, які вказують на спосіб відтворення інформації програмою-браузером.

    Теги — вказівки HTML — записують у «кутових» дужках, утворених символами «<» і «>» — «менше» й «більше».

    Контейнери — це парні теги.

    Контейнери позначають початок і кінець області дії відповідної вказівки. Між цими тегами може міститися текст та інші теги. Тег, що закриває область дії, порівняно з тим, що відкриває, має додаткову косу риску одразу після «кутової» дужки.

    Oпис властивостей контейнера записують у першому дескрипторі контейнера через пропуск після назви контейнера або з нового рядка (приклади див. далі). Нечислові значення параметрів прийнято записувати у лапках.

    HTML-файл — це програма подання тексту, написана мовою HTML, яку опрацьовує браузер і подає результат у своєму програмному вікні.

    Для створення HTML-файлу можна використати найпримітивніший текстовий редактор. Наприклад, Блокнот (NotePad) для ОС Windows. Інколи, у середовищі цих редакторів здійснено виділення кольором дескрипторів. Наприклад, у середовищі Kate для ОС Linux Mint KDE. Хоча привабливішим видається використання спеціалізованих редакторів з поданням сторінки різними способами. Наприклад, редактора Kompozer чи Sublime Text.

    Структура HTML-документа (згідно зі стандартом HTML 4.01)

    1. Оголошення типу документа (англійською Document type declaration, Doctype, DTD) — на початку документа тегом <!DOCTYPE>.

    2. Заголовок документа, розташований у межах контейнера <head>, — містить опис загальних технічних відомостей або додаткову інформацію про документ, яку не відтворюють безпосередньо у браузері.

    3. Тіло документа, розташоване у межах контейнера <body> або <frameset>, — містить основну інформацію про опис документа.

    Приклад 1.

    <!doctype html>
    <html>
     <head>
     <title>Заголовок документа</title>
     </head>
    <body>
     Змістовна частина документа
    </body>
    </html>

    Приклад 2. Перейти на сторінку, використати вказівку контексного меню Переглянути джерело сторінки (назву подано для Google Chrome), переглянути початок коду даної сторінки. У ньому описано таке:

     

    1. Оголошення типу документа — <!doctype html>.
    2. Заголовок документа — <head><title>Приклад 2</title></head>.
    3. Тіло документа — <body>…</body>.

    Перший рядок HTML-документа зазвичай містить інформацію про версію мови HTML. Для того, щоб вказати версію HTML 4.01 без небажаних для цієї версії елементів й атрибутів, а також фреймів, можна використати таке визначення типу документа:

    <!DOCTYPE HTML PUBLIC"-//W3C//DTD HTML 4.01//EN">

    Використання версії HTML 4.01 навіть з небажаними для цієї версії елементами й атрибутами, а також фреймами задають таким чином:

    <!DOCTYPE HTML PUBLIC"-//W3C//DTD HTML 4.01 Frameset//EN">

    Найсучасніше визначеннящо вказує на використання стандарту HTML5, таке:

    <!doctype html>

    Тег html вказує браузеру, що він опрацьовує HTML-код. Все, що розташовано між парними тегами <html> і </html> є HTML-документом. У першому деcкрипторі:

    • атрибутом version можна задати версію HTML:
      <html version="4.01"> ;

    • атрибутом lang можна задати основну мову документа, скажімо українську:
      <html lang="uk-ua"> .

    Назва документа — текст між тегами <title> і </title>.

    До тексту назви не застосовують форматування. Назва має бути короткою, інформативною і адекватно відображати зміст документа.

    У заголовку документа можуть міститися деякі важливі дані, які використовуються браузерами, але в більшості випадків не відображаються, — метадані. Для цього використовується елемент meta, який задають одинарним тегом <meta> з такими атрибутами:

    • name — назва змінної;
    • content — значення змінної;
    • charset — кодування документа, наприклад utf-8;
    • lang — код мови, що визначає мову значень змінної;
    • http-equiv — вказує назву додаткового параметра.

    Атрибут lang потрібно використовувати для створення списку ключових слів певною мовою, на які відгукнеться пошукова система при запиті. Наприклад, англійською:

    <meta name="keywords" lang="en" content="html,web-design,hypertext,site,…">

    Значення атрибута http-equiv та опис дії атрибута content (після тире):

    • Expires — задає дату і час оновлення документа;
    • Content-Language — аналог атрибуту lang тега html;
    • Content-Type — вказує тип документа та кодування символів;
    • Refresh — задає інтервал у секундах між оновленнями вмісту документа.

    Приклади опису властивостей тега body:

    • bgcolor="white" — задати білий колір тла;
    • text="black" — задати чорний колір тексту;
    • background="picture.jpg" — задати зображення для тла;
    • bgproperties="fixed" — зображення тла не прокручувати;
    • style="text-align:justify;" — вирівнювати текст за шириною.

    Крім цих атрибутів тега body використовують і такі:

    • link — колір невідвіданих гіперпосилань;
    • vlink — колір відвіданих гіперпосилань;
    • alink — колір гіперпосилань, обраних користувачем;
    • contenteditable — дозвіл (значення true) або заборона (значення false для елемента body або inherit для усіх інших елементів) користувачу редагувати HTML-документ у браузері.

    Для введення в HTML-документ зарезервованих символів мови HTML (наприклад, > або &) або символів, які неможливо ввести з клавіатури, передбачено механізм посилань на символи.

    Посилання на символи:

    • &#D; — задає символ, код якого має значення D у десятковій системі числення;

    • &#xH; — задає символ, код якого має значення H у шістнадцятковій системі числення;

    • &назва_символа; — дозволяє використовувати іменоване посилання на символ.

    Для найпоширеніших символів у мові HTML передбачено назви. У наступній таблиці вказано деякі посилання і вигляд відповідного символа.

    ...................................


    <b>…</b> — жирне написання;Теги форматування символів (дескриптори стилів) завжди є парними:

    • <i>…</i> — курсив;
    • <u>…</u> — підкреслення;
    • <strike>…</strike> — перекреслення;
    • <tt>…</tt> — стала ширина літер;
    • <sub>…</sub> — нижній індекс;
    • <sup>…</sup> — верхній індекс;

    • <big>…</big> — збільшити шрифт;
    • <small>…</small> — зменшити шрифт;
    • <em>…</em> — логічний наголос — діє майже завжди як <i>;
    • <cite>…</cite> — цитування — діє майже завжди як <i>;
    • <code>…</code> — текст коду — діє майже завжди як <tt>;
    • <samp>…</samp> — результат виконання програми — діє майже завжди як <tt>;
    • <strong>…</strong> — виділення — діє майже завжди як <b>;
    • <dfn>…</dfn> — текст означення (залежно від браузера);
    • <var>…</var> — назва змінної або параметра — діє майже завжди як <i>;
    • <kbd>…</kbd> — назва клавіші — діє майже завжди як <tt>;
    • <xmp>…</xmp> —текст-зразок— діє майже завжди як <tt>.

    У поданому вище переліку перші 7 контейнерів (до порожнього рядка) називають фізичними, а наступні — логічними.

    Примітка. Застосовують вкладення тегів аналогічно до використання дужок різного вигляду. Наприклад, жирний курсив задають таким чином:

    <b><i>текст</i></b>.

    Форматування тексту мовою HTML виконують з використанням спеціальних тегів:

    • <h1>…</h1><h2>…</h2><h3>…</h3><h4>…</h4><h5>…</h5><h6>…</h6> — відображення заголовків відповідно 1, 2, 3, 4, 5 і 6 рівнів — перелічено у порядку зменшення розміру шрифту. Як усталено, заголовок буде вирівняно за лівим краєм вікна;

    • <p>…</p> — створення нового абзацу без відступу у першому рядку, між абзацами буде порожній рядок;

    • <pre>…</pre> — відображення тексту у повній відповідності до форматування, здійсненого за допомогою текстового редактора (пропуски, невідтворювані символи кінця рядка);

    • <nobr>…</nobr> — заборона перенесення слів, яку можна подавити тегом <wbr>;

    •  

      <center>…</center> — центрування;

       

    • <br> — обривання рядка без пропуску рядка;

    • <hr> — проведення горизонтальної лінії.

    Перші два види тегів (з перелічених вище) мають атрибут align з такими можливими значеннями:

    • center — центрування;
    • justify — вирівнювання за шириною;
    • left — вирівнювання за лівим краєм;
    • right — вирівнювання за правим краєм

    і атрибут title — текст підказки.

    Крім цього тег <p>…</p> має атрибут tabindex, який задає порядковий номер абзаца при переміщенні HTML-документом у вікні браузера за допомогою клавіші Tab.

    Приклад 3. Перейти на сторінку, використати вказівку контексного меню Переглянути джерело сторінки (назву подано для Google Chrome), переглянути код сторінки і проаналізувати його дію.

    Властивості шрифту: гарнітуру, розмір і колір задають відповідно як значення атрибутів face, size та color контейнера font.

    Якщо першим тегом у тілі сторінки є такий:

    <font face="ubuntu, calibri" size="+2">

    і якщо на комп'ютері встановлено шрифт ubuntu, то буде застосовано саме його для відображення тексту. Інакше браузер застосує шрифт calibri, а при відсутності останнього — деякий стандартний шрифт. Зазвичай із зарубками. Наприклад, Times New Roman для ОС Windows.

    Розміри символів шрифту можуть бути від 1 до 7 (перелічено від найменшого до найбільшого). Розмір 3 вважають стандартним, він приблизно відповідає 10 пунктам. Значення "+2" атрибута size означає, що розмір шрифту має бути на дві одиниці більший ніж стандартний, тобто п'ятий.

    Колір тексту можна задати його назвою англійською мовою:

    • aqua — бірюзовий;
    • black — чорний;
    • blue — світло-синій;
    • fuchsia — бузковий;
    • gray — сірий;
    • green — зелений;
    • lime — салатовий;
    • maroon — бордовий;
    • navy — синій;
    • olive — оливковий;
    • purple — фіолетовий;
    • red — червоний;
    • silver — сріблястий;
    • teal — сіро-зелений;
    • white — білий;
    • yellow — жовтий.

    Колір можна задати кодами кольорової моделі RGB, як це роблять при роботі з графічним редактором. Наприклад, #ff7800.

    Приклад 4. Перейти на сторінку, використати вказівку контексного меню Переглянути джерело сторінки (назву подано для Google Chrome), переглянути код у даному місці, де подано приклади використання різних кольорів.

    Контактну інформацію записують у контейнері <address>…</address>.

    Коментар записують у контейнері <comment>…</comment> або використовують тег <!--текст-->. Текст всередині цих тегів на екран браузера не буде показано.

    Перелік тегів HTML5 можна знайти на порталі mozilla.org.

    5. Закріплення вивченого матеріалу

    1. Для чого призначено мову HTML?
    2. Опишіть структуру HTML-документа.
    3. Що таке тег? Що таке контейнер?
    4. Які властивості має тіло документа? Як їх задають?
    5. Якими тегами форматують символи?
    6. Якими тегами вирівнюють текст?
    7. Як задають властивості шрифту: гарнітуру, розмір і колір?
    8. Як коментувати HTML-код?
    Категорія: 10 клас Інформатика | Додав: SvetlanaCh
    Переглядів: 727 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 0.0/0
    Всього коментарів: 0
    avatar

    Категорії розділу

    1 клас Інформатика [42]
    2 клас Інформатика [307]
    3 клас Інформатика [358]
    4 клас Інформатика [372]
    5 клас Інформатика [586]
    6 клас Інформатика [516]
    7 клас Інформатика [581]
    8 клас Інформатика [603]
    9 клас Інформатика [651]
    10 клас Інформатика [618]
    11 клас Інформатика [752]
    Астрономія [20]
    Вправи / Завдання / Практичні роботи [60]
    Цифрова та медіаграмотність [96]
    Академічна доброчесність [11]
    Медіатворчість [21]
    Проекти / Вправи [203]
    Інструктажі БЖД / Правила БЖД [17]

    Вхід на сайт

    Пошук

    СПІВПРАЦЯ

  • МОН України
  • Міська Рада м.Миргород
  • ПОІППО
  • Міськво м.Миргород
  • Телестудія МИРГОРОД
  • Шкільний канал YouTube
  • E-mail та сайти вчителів
  • ЗОШ №7