Автор: Володимир Співаковський, президент корпорації «Гранд».
У соцмережах розгорілася моторошна дискусія: чи потрібні уроки музики в школі, і чи не на часi їх взагалі прибрати!?
Ну, прибрати, значить прибрати...
Але я, чесно кажучи, дивуюся. Діти люблять (!) музику (!!). Не виймають навушників із вух (!!!). Вдень і ввечері, на вулиці та в гостях, вдома та в транспорті, вони слухають різну музику та приємні для себе пісні-мелодії, чудово розбираючись у групах, течіях та стилях музики.
Це ж треба в умовах повально-тотальної щирої та справжньої мотивації дітей до музики – так бездарно ігнорувати їхній інтерес. І перетворювати шкільні уроки музики на тортури та знущання.
Замість того, щоб вникнути в молодіжну музику і на цьому фоні трохи дати дітям музичних знань, розширити їхні музичні горизонти і знаходити дитячі таланти.
Замість того, щоб навчити їх писати фонограми, підбирати мелодії, «бринькати» на гітарі, влаштовувати конкурси на теми модних виконавців.
Замість того, щоб підхопити цю хвилю інтересу, підіграти їй і розвинути в дітях ті самі емоції, які дає в житті музика... дорослі постійно бурчать: «Що ти слухаєш! Зроби тихіше!! Негайно вимкни!».
Замість того, щоб заразити музикою (хорошою, сучасною модною) дітей, душі яких відкриті, і тільки й чекають на це музичне наповнення...
Замість цього вчителі музики хничуть, що немає роботи, і що дітям чомусь не цікаво грати гами, зубрити дореміфасоль, вчити сольфеджіо та біографії великих музикантів XVII століття.
Це ж треба бути такими сліпими в музиці і наполягати на її класичній архаїчності, начисто вбиваючи дитячі почуття та їхню природну музикальність.
Мене кілька разів запрошували на лекції та майстер-класи з бізнесу, де організатори під час мого виступу тихенько вмикали фонову музику.
І мені та аудиторії це сподобалося. Тоді я переніс цю ідею до школи. І на деяких уроках фізики та хімії почала звучати спокійна гарна музика.
Спробуйте і ви, отримаєте особливу насолоду.
А потім, на уроках безпосередньо музики, можна обговорити, яка музика для яких випадків підходить: у класі, на вулиці, на перерві, у кафе... І розібратися – чому підходить: з ритміки, енергетики, тональності. А звідси вже тихо можна і сольфеджіо трохи вставити, ненав'язливо і дозовано.
А потім влаштувати змагання класів, де буде і класика в сучасній обробці (до чого гарна!!!), і новомодні групи та виконавці.
Я ще пам'ятаю цю приказку: нові часи – новi пісні. Тож давайте цю приказку використовувати у прямому сенсi. І ви побачите диво.
А викидати уроки музики – це остання справа. Утім, це залежить від того, наскільки душевними ми хочемо виростити наших дітей.
Якщо це насправді нам важливо.
Оригінал
