От і старші ви за всіх.

Цим пишатися не гріх!

Вище ноги від землі,

Ходите, мов королі.

Шкільні роки вже пройшли,

Це колись, малі були…

Вже пройшло... Біля порога –

У майбутнє йде дорога!

На наших очах пройшли роки вашого дитинства, ви  подорослішали  і набиралися сил…

У школі ви перейшли межу між дитинством і юністю, отримали величезний багаж знань…

Школа подарувала вам друзів на все життя, навчила вірити в людей, довіряти їм.

А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо. 

Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари. 

В цьому, напевно, правда пташина...
А як же людина? А що ж людина? 

Живе на землі. Сама не літає.
А крила має. А крила має! 

Вони, ті крила, не з пуху-пір"я,
А з правди, чесноти і довір"я. 

У кого - з вірності у коханні.
У кого - з вічного поривання. 

У кого - з щирості до роботи.
У кого - з щедрості на турботи. 

У кого - з пісні, або з надії,
Або з поезії, або з мрії. 

Людина нібито не літає...
А крила має. А крила має