ІНФОРМАТИКА і не тільки... 

***

  • КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ
  • Інструктаж БЖД
  • Комп’ютер і здоров’я
  • Статистика


    Онлайн всього: 1
    Гостей: 1
    Користувачів: 0

    Каталог сайтів

    Головна » Каталог сайтів » Історія

    У категорії сайтів: 18
    Показано сайтів: 1-18

    Сортувати за: Рейтингу
    Історія | Переходів: 37 | Додав: https://www.bbc.com/ukrainian/featu | Дата: 06.08.2023

    Історія | Переходів: 76 | Додав: https://lectures.ukraine.sense.comm | Дата: 02.01.2021

    https://www.youtube.com/watch…

    https://www.youtube.com/watch?v=HDZXA6IWkIo

    Історія | Переходів: 273 | Додав: https://www.youtube.com/watch?v=Ugr | Дата: 07.07.2019

    Автором фільму є знаний на Полтавщині тележурналіст-історик, багаторічний редактор Полтавських телевізійних новин (ПТН), інформаційно-аналітичних передач та краєзнавчих програм, автор щотижневих циклових передач «Уроки історії», переможець вітчизняних і міжнародних телеконкурсів з краєзнавчої тематики Сергій Блавацький. Спогади учасників буремних подій сторічної давнини озвучили полтавські актори – Богдан Чернявський, Антон Височанський, Владлена Хлебутіна. Оператори – Максим Стариков, Костянтин Худолій, режисер – Дмитро Стариков, редактор – Анатолій Мішин, продюсер – Наталія Іванченко, інженер комп’ютерної графіки – Олена Шарбенко. Повідомили в прес-центр Полтавського обласного товариства «Просвіта».

    Сергій Блавацький

    Сергія Блавацького та інших авторів фільму привітав голова Полтавського обласного об’єднання Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Микола Кульчинський. Він заявив : «Наша справжня історія повертається із забуття – вона постає в реальному світлі, без перекручень, фальсифікацій, і дуже важливо донести її до полтавців. Фільм треба показати зокрема в навчальних закладах області: якщо молодь розумітиме, що сталося насправді, зокрема й сто років тому, коли відбулася не громадянська, а російсько-українська війна, тоді неможливо буде маніпулювати свідомістю юних, як це практикується нашими ворогами і сьогодні».

    За словами Сергія Блавацького , це тільки перша серія, тож він сповнений творчих намірів продовжити цей важливий просвітницький проект.

     

    Історія | Переходів: 121 | Додав: http://np.pl.ua/2018/08/film-stvore | Дата: 18.08.2018

    Раритетне відео українського весілля 1940 року.

    Зйомки проходили в с. Топорівці Новоселецького району Чернівецької області. Оператору вдалося відзняти реальне весілля за стародавніми українськими звичаями.

    Режисером фільму була Юлія Солнцева, дружина Олександра Довженка. Виявляється, на Буковині перед вінчанням наречена повинна була поплакати з подругами, а під час самого церковного обряду свахи розливали на вулиці горілку.

    Історія | Переходів: 181 | Додав: https://www.facebook.com/vlasno.inf | Дата: 18.05.2018

    Віднайти шляхетське коріння, дізнатися про долю репресованих родичів або ж проста цікавість до родинної історії – мотивація зануритися в архіви для пересічного українця може бути дуже різною. Сьогодні дані про родичів, які були репресовані, значно легше отримати після прийняття закону про доступ до публічної інформації.

    Більше тут: https://willbeua.com/news/iak-vidnaiti-svoie-korinnia-de-ukrayintsiam-shukati-informatsiiu-pro-zabutikh-predkiv-10-korisnikh-posilan_1669/
    © Все буде Україна

    Експерти розповіли сайту Zaxid.net, що при пошуку інформації допомогти можуть як офіційні установи, так і неофіційні джерела з інтернету. А результати можуть привести до дуже несподіваних висновків. Директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України Ігор Кулик та юрист Інституту медіаправа Ігор Розкладай розкривають секрети успішного пошуку достовірної інформації про родинне коріння, якими може скористатись кожен українець. Методика пошуку достатньо проста, але слід орієнтуватися за певними типами документів: 1. Свідоцтво про народження або метрика. В Україні цими документами опікуються органи актів цивільного стану, які є в управлінні Міністерства юстиції. Вони зберігають документи за останні 75 років. Однак, тут можуть бути сюрпризи. Як приклад, Жовківський РАЦС, який передав архіви із району до центрального архіву у Львові лише минулого року, хоч мав це зробити 7-8 років тому. Також трапляється така проблема, як перевантаженість архівів, коли документів просто нема куди приймати.

    Більше тут: https://willbeua.com/news/iak-vidnaiti-svoie-korinnia-de-ukrayintsiam-shukati-informatsiiu-pro-zabutikh-predkiv-10-korisnikh-posilan_1669/
    © Все буде Україна

    Історія | Переходів: 141 | Додав: https://willbeua.com/news/iak-vidna | Дата: 11.05.2018

    Історія | Переходів: 178 | Додав: http://life.pravda.com.ua/culture/2 | Дата: 21.02.2018

    Дерев’яні храми – це твори архітектурного мистецтва, які чи не найкраще ідентифікують українців, як націю. Незважаючи на те, що в різних регіонах країни були різні школи будівництва дерев’яних церков, принципи їхньої побудови були однаковими. Наші дерев’яні храми не схожі на своїх сусідів в інших європейських країнах.

    Добірка створена фотографом Андрієм Бондаренком

    Приклад храму лемківського типу:

    Церква Св. Ольги та Володимира з с. Котань

    Львів, Шевченківський Гай

     

    Історія | Переходів: 114 | Додав: http://www.uaua.world/wp-content/up | Дата: 10.02.2018

    Історія | Переходів: 139 | Додав: http://coma.in.ua/26691?utm_source= | Дата: 31.08.2017

    Історія | Переходів: 221 | Додав: https://www.nkj.ru/news/25238/ | Дата: 24.08.2017

     

    Історія | Переходів: 272 | Додав: https://www.youtube.com/watch?v=c8Z | Дата: 12.07.2017

     

    Історія | Переходів: 163 | Додав: https://www.youtube.com/watch?v=abZ | Дата: 12.07.2017

    Історія | Переходів: 207 | Додав: https://www.adme.ru/svoboda-kultura | Дата: 24.06.2017

    Історія | Переходів: 280 | Додав: https://www.youtube.com/watch?v=EBK | Дата: 29.04.2017

    Напередодні Великодня Український інститут історії моди пропонує звернутись до традиційних костюмів та замислитись про те, що ми можемо запозичити у українок зразку 1900-х років. Виявляється, багато чого, і адаптувати це до сучасних тенденцій легше, аніж здається на перший погляд.

    Пояснюємо як та поповнюємо свій словник аутентичного народного вбрання.

    Крайка

    scan0290_1

    Крайки, або ж вузькі пояси, подібні до того, що зображений на колажі праворуч, носили на Полтавщині на початку ХХ століття. Ця крайка була виткана килимовою технікою «у вічка»; переважно ширина такого поясу дорівнювала від 3 до 15 сантиметрів, а довжиною він міг бути до 3 метрів. Крайки могли бути як однотонними, зеленого чи червоного кольору, так і з яскравим малюнком на геометричну чи флористичну тему. На кінцях поясів знаходились різнокольорові торочки чи кутаси, або ж китиці.

    Сьогодні вигадати, як носити крайку, навряд чи складніше, аніж було у ХХ столітті: пояс залишиться поясом, хоч що ти з ним зроби. Пропонуємо доповнювати крайкою об’ємні костюми чи сукні – вони можуть бути однотонними, а можуть бути прикрашені квітчастим принтом, як заповідають тенденції весняного сезону.

    Тайстра

    scan0294_1

    Тайстра – це різновид торбини, яку носять через плече; ця конкретна тайстра вишита вовняними нитками та була популярна у вжитку на початку ХХ століття на Буковині. Сумка, прикрашена флористичними та анімалістичними візерунками, стане влучним акцентом практично для будь-якого образу. І сьогодні, коли Gucci, приміром, пропонують сумки, розшиті зображеннями різноманітних комах та рослин, ігнорувати те, що в Чернівецькій області такі носять вже мінімум століття, просто не резонно.

    Запаска

    scan0293_1

    Запаска – це, за великим рахунком, аналог спідниці. Дві запаски надягались спереду і ззаду: так було видно деталі сорочки. Таку чорну запаску, декоровану шовковими нитками та вишивкою, можна доповнювати або довгою сукнею-сорочкою, або спідницею з топом. Штука у тому, що більше можна не боятись змішувати принти: поруч із флористичними візерунками чудово почуватиметься стрічка або велика клітинка.

    Намисто

    scan0292_1

    Подібні до цього намиста із срібними ґудзиками носили на Черкащині в кінці ХІХ століття. Сьогодні їхня популярність повертається: цієї весни тренд на масивну біжутерію підкорив всі подіуми, і що дивнішою та крупнішою буде ваша прикраса – думайте про сережки, якими за бажанням можна вбити людину, – то краще. У цьому сенсі наші пращури залишили нам прекрасний спадок: надівайте такі намиста із яскравими браслетами та будьте найкрасивішою і у своєму столітті, і у XIX.

    Хустка

    scan0291_2

    У ХІХ столітті українки зав’язували бавовняні хустки переважно на голові, утворюючи специфічний тюрбан, як показано на ілюстрації. Ви можете або дослівно повторити їхній прийом, або спробувати поекспериментувати та пов’язати хустку на шию, на руку або на пояс, поєднуючи естетику хіпі з деталями українського народного костюму.

    Історія | Переходів: 154 | Додав: http://officiel-online.com/material | Дата: 17.04.2017

    Історія | Переходів: 211 | Додав: https://www.adme.ru/zhizn-nauka/10- | Дата: 19.03.2017

    Вхід на сайт

    Пошук

    СПІВПРАЦЯ

  • МОН України
  • Міська Рада м.Миргород
  • ПОІППО
  • Міськво м.Миргород
  • Телестудія МИРГОРОД
  • Шкільний канал YouTube
  • E-mail та сайти вчителів
  • ЗОШ №7