Все більше і більше дітей користується Всесвітньою мережею Інтернет. Дитина дошкільного віку без проблем включає комп’ютер, планшет, мобільний телефон чи інший гаджет щоб пограти в гру, послухати музику, подивитись відео або навіть зробити це все за допомогою мережі. Інтернет надає дітям неймовірні можливості для здійснення відкриттів, спілкування й творчості. Проте, нажаль, Всесвітня мережа містить величезну кількість інформації, яка не завжди безпечна. Для того, щоб гідно орієнтуватися в просторі різноманітних засобів мас-медіа, було створено цікаву науку – медіаосвіту.

Медіаосвіта – частина освітнього процесу, спрямована на формування в суспільстві медіа культури, підготовку особистості до безпечної та ефективної взаємодією з сучасною системою мас-медіа з урахуванням розвитку інформаційно-комунікаційних технологій. Це означає, що людина має вміти опрацьовувати інформацію подану як традиційними засобами (друк в газетах та журналах, кіно, телебачення чи радіомовлення) так і сучасними ( розміщення інформації в мережі Інтернет, спілкування в соціальних мережах, мобільний зв’язок тощо).  Медіаосвіта має на меті виховання медіаграмотності.

Медіаграмотність – сукупність знань, умінь та навичок, які дозволяють аналізувати і створювати повідомлення різних жанрів і форм для різних типів медіа, а також розуміти й аналізувати складні процеси функціонування медіа в суспільстві, та їхній вплив. Медіаграмотною вважається людина, яка може створити медіа повідомлення або про аналізувати вже існуюче, помічати пропаганду, цензуру, розуміти які ще фактори впливають на інформацію і кут її подачі. Наприклад, прочитавши повідомлення в мережі, вміти сортувати їх на корисні та шкідливі. До шкідливих можна віднести провокаційні тексти, такі що містять нецензурні вислови, пропаганду чогось, що вважається аморальним в суспільстві. До речі, так можна сортувати мультфільми, відеоролики, комп’ютерні ігри – все, чим цікавиться дитина дошкільного віку.

Але медіаграмотними повинні бути не лише діти, а й батьки, які активно беруть участь в навчально-виховному процесі. Медіаосвіта батьків, сьогодні, набуває все більшої актуальності, адже саме батьки повинні надати дітям можливість зрозуміти, як використовуються мас-медіа в суспільстваі, оволодіти навичками використання медіа в процесі комунікації з іншими людьми та забезпечити знаннями про те, як: аналізувати, критично осмислювати.

З чого розпочати батькам? Як правильно навчити дитину користування інформацією, розміщеною в Інтернеті, бути впевненими у тому, що вона є безпечною?

Тому, рекомендуємо батькам пограти в гру «Батьки – Інтернет – дитина» з чітки правилами.

Правило 1. Довіра

Основна рекомендація, що гарантує безпеку дитини в Інтернеті – довірливе спілкування з батьками. Дитина повинна знати, що головні експерти у всіх життєвих ситуаціях – її мама й тато. Не повинно бути таких тем, які дитина боялася б обговорювати з батьками й питань, які дитина посоромилася б поставити.

Правило 2. Розвиваємось разом

Грайте разом в ігри, дивіться мультфільми і коментуйти їх. Розмовляйте з дитиною про те, що нового й цікавого вона довідалася з Інтернету. Знайдіть час розповісти, що важливого й корисного Ви робите з його допомогою самі. Разом з дитиною знаходите в інтернеті відповіді на питання, що її цікавлять. Навчіть її, як за допомогою інтернету можна уникнути складних ситуацій, наприклад, не заблукати в незнайомому місці, використовуючи карти; як знайти необхідну інформацію або одержати пораду. Покажіть їй, скільки цікавого і корисного можна знайти в Мережі. Але показуючи дитині багатогранність Інтернету, не забудьте розповісти про правильне ставлення до нього. Наприклад, можливість онлайн-спілкування із другом, що живе далеко – це одна із чудових можливостей мобільного інтернету, а от спілкування винятково з віртуальними друзями – це вже крайність.

Правило 3. Режим

Заздалегідь погодьте тривалість перебування за комп’ютером або іншим комунікаційним засобом. Час необхідно обмежити для того, аби не нанести шкоду стану здоров’я дитини. Ігрова комп’ютерна залежність стала великою проблемою у всьому світі. Обговоріть час перебування дитини в Інтернеті та домовтесь про використання будильника. Таким чином ви уникнете можливих конфліктних ситуацій.

Хоча б 15 хвилин у день спілкуйтеся з дитиною так, щоб ви дивилися одне одному в очі. Але тільки не тоді, коли Ви її лаєте! Контакт «очі в очі», повинен асоціюватися в дитини тільки з теплим, довірчим спілкуванням. Починайте й закінчуйте день разом! Будіть дитину вранці, нехай вона бачить Ваш гарний настрій. Намагайтеся, у міру віку, укладати її спати.

Правило 4. Бути культурним і вихованим

Як і у звичайному житті, головним правилом кожної людини повинно бути: «Поводься із іншими так, як хочеш, щоб поводилися з тобою». Намагайтеся донести це правило до своєї дитини на доступних для її віку прикладах, розповідайте, що людині, яку скривдили в інтернеті, так само боляче, якби це відбулося при особистій зустрічі. В мережі можуть зустрітися люди, що бажають утертися в довіру до Вашої дитини з корисливими або злочинними намірами.

Правило 5. Інтернет-залежність і як з нею боротися

Ризику стати інтернет-залежним найбільше схильні діти, у яких не складаються відносини з однолітками й батьками, які намагаються віднайти заміну живому спілкуванню у віртуальних іграх і чатах. Тут, у розмові з дитиною важливо не протиставляти інтернет реальному життю, а показати, як вони можуть доповнювати одне одного! Важливо правильно використати властиву кожній дитині рису – цікавість! Добре знаючи свою дитину, Ви обов’язково знайдете в навколишньому світі речі, які її обов’язково зацікавлять, і в цьому пошуку Вам знов-таки зможе допомогти Інтернет.

Не забувайте, що Ви самі є прикладом для свої дитини. Якщо встановлюєте правила, то дотримуйтеся їх і самі.

Тому медіаграмотність батьків має стати частиною цілісної системи медіаосвіти, щоб батьки могли вчитись самі та навчати своїх дітей правил використання всієї інформації, що надходить з мас-медіа.

Авторськими правами на розміщений матеріал володіє автор, що підтверджено сертифікатом про публікацію №17-1072 від 21.11.2017року. Відповідальність за достовірність та якість викладеного матеріалу також несе автор матеріалу.