Автор: Антон Білецький, програміст в ТОВ «БРАСТО ЛАЙФ».

Іноді пишуть про те, що діти не читають зараз, сучасні діти те, сучасні діти се.

Коли я навчався у школі (мені зараз 25), я майже нічого не читав просто тому, що з першого разу не було ясно, що написано, тому що зазвичай параграфи у підручниках були як вода.

З 9-го класу я пішов до коледжу вчитись на програміста, і, о диво, я почав не просто читати, я відкладав гроші за сніданки, і в кінці місяця набиралась сума, якої вистачало на придбання книжки, написаної якимось ведучим програмістом в США, яку просто переклали, на 1000 - 1500 сторінок. І потім до другої ночі читав ті книжки і клацав те, що там було написано. Разом із тим після нормальних лекцій з історії, філософії почав купувати у книгарні різні книжки і читати, і, о диво, вони цікаві.

Який мій висновок: шкільні матеріали діти не вчать, не читають не тому, що діти якісь не такі, а тому, що матеріали зроблені «для галочки», а не тими людьми, які захоплені своєю справою.

Підручник з математики має писати інженер КБ «Південне», потім його має скорегувати професійний педагог і професійний філолог.

Підручник з історії має писати доктор історичних наук, який скидав пам'ятник Леніну. І так далі…

І будуть діти читати нормальні підручники, де півсторінки глянув - і все ясно, а не те що 5 сторінок прочитав, і згадати не можеш, про що там мова була...

Оригінал