Рівно 60 років тому людство вступило до космічної ери. Українці зробили один з найвагоміших внесків у це звершення. А насамперед один із них – Сергій Корольов, який керував роботами зі створення першого штучного супутника Землі. Уродженець Житомира, генеральний конструктор ракетно-космічної промисловості СРСР, він понад шість років провів у сталінських тюрмах, таборах і “шарашках”, а реабілітації домігся тільки коли Сталіна вже не було серед живих.
Над розробкою супутника ПС-1 (“Простейший Спутник-1”) під керівництвом Сергія Корольова працювали Мстислав Келдиш, Микола Лідоренко, Михайло Тихонравов, Володимир Лапко та інші відомі вчені. Супутник мав вигляд сфери діаметром 58 см, з чотирма антенами. Всередині герметичного корпусу розмістили блок електрохімічних джерел, вентилятор, термореле, датчики температури і тиску, бортову кабельну мережу, радіопередавач. Чотири антени рівномірно випромінювали радіохвилі на всі боки. Загальна вага супутника становила 83,6 кг.
Сергій Корольов у Бутирській тюрмі Фото younglibzp.com.ua
4 жовтня 1957 року з космодрому “Байконур” у Казахстані (на той час – науково-дослідний полігон Міністерства оборони СРСР) ракета-носій “Супутник” вивела ПС-1 на орбіту Землі. До речі, рідинні ракетні двигуни до цієї ракети-носія були розроблені колективом під керівництвом іншого видатного українського вченого – одесита Валентина Глушка. Він був близьким знайомим і колегою Сергія Корольова. За сталінських часів так само шість років провів в ув’язненні, де з нього вибили “щиросердне зізнання” у шкідництві та роботі на антирадянську організацію, а реабілітували тільки за хрущовської “відлиги”.
Валентин Глушко у Бутирській тюрмі Фото younglibzp.com.ua
Після виходу на орбіту штучний супутник почав давати радіосигнали, які приймали у різних куточках Земної кулі. Трасу його польоту зафіксували і проклали на карті зоряного неба співробітники Лабораторії космічних досліджень при Ужгородському університеті.
Перший штучний супутник літав 92 дні. Він виконав 1440 обертів навколо Землі, подолавши близько 60 мільйонів кілометрів. 4 січня 1958 року увійшов у щільні шари атмосфери і згорів внаслідок тертя об повітря. Сергій Корольов охарактеризував значення його запуску такими словами: “Він був маленький, цей найперший штучний супутник нашої старої планети, але його дзвінкі позивні рознеслися усіма материками і серед усіх народів, як втілення зухвалої мрії людства”.
Запуск супутника ПС-1 переслідував не лише наукову, але й політичну мету. Радянський Союз прагнув будь-що випередити країни Заходу і спростувати заяви про власну технічну відсталість. Значною мірою це вдалося зробити. Для Сполучених Штатів Америки день 4 жовтня 1957 року став датою відліку так званої “супутникової кризи” і “космічних перегонів”. Відповідь з їхнього боку не забарилася: 1 лютого 1958 року, після однієї невдалої спроби, американці запустили свій перший супутник Explorer 1. 29 липня 1958 року Президент США Дуайт Ейзенхауер заснував Національне управління з аеронавтики і дослідження космічного простору (NASA). А вже 1959 року Конгрес США виділив на космічні дослідження 134 мільйонів доларів (понад 1,1 мільярда за сучасним курсом).
Внесок українських вчених у розвиток космонавтики здобув пошану і визнання за кордоном. Так, один з основоположників ракетної техніки Герман Оберт писав Корольову: “Ви втілили в життя ту мрію, яка жила в нашій свідомості багато років… Людство вдячне Вам”. Однак лист до адресата не потрапив. Оберту не дозволили й особисту зустріч із Корольовим. Радянське керівництво до самої смерті Сергія Павловича намагалося засекретити його особу та унеможливити контакти із західними вченими
Предмет астрономії. Її розвиток і значення в житті суспільства. Короткий огляд об'єктів дослідження в астрономії. Визначення астрономії як фундаментальної науки, яка вивчає об'єкти Всесвіту. Коротка історія астрономії. Значення астрономії у формуванні світогляду людини.
Методи та засоби астрономічних досліджень. Наземні й орбітальні телескопи: оптичні, радіотелескопи, телескопи з прийому виромінювання в інших діапазонах. Астрономічні обсерваторії.
Земля і Місяць як небесні тіла. Планети земної групи: Меркурій, Венера, Марс та його супутники. Планети-гіганти (Юпітер, Сатурн, Уран, Нептун, Плутон) та їх супутники.
Зорі - основні об'єкти Всесвіту. Основні характеристики зір: температура, світність, радіус, маса, їх взаємозв'язок. Подвійні зорі. Фізично змінні зорі. Внутрішня будова і джерела енергії зір. Еволюція зір. Нейтронні зорі. Чорні дірки
Наша Галактика. Молочний шлях. Місце Сонця в Галактиці. Зоряні скупчення та асоціації. Туманності. Підсистеми Галактики та її спіральна структура. Будова і еволюція Всесвіту. Світ галактик. Квазари. Проблеми космології. Походження і розвиток Всесвіту. Життя у Всесвіті. Що таке життя? Земля - колиска життя. Імовірність існування життя на інших планетах. Людина у Всесвіті. Антропний принцип. Проблема існування інших всесвітів
Найбільш ефективним способом визначення навчальних досягнень учнів є тест — система спеціальних завдань для виявлення факту за¬своєння певних видів навчальної діяльності.
