ІНФОРМАТИКА і не тільки... 

«Книга-мандрівка. Україна»
4 серія «СВІТ ГОГОЛЯ»

Микола Гоголь - творцю образу України у світовій літературі, предтечі українського фентезі та письменник, життя якого сповнене загадок. Знаходячи натхнення в міфах та легендах, фольклорі, Микола намагався відродити світ, загублений у пітьмі віків. Неважко здогадатися, хто саме пройшов кастинг на роль маскота цієї серії! Мандруймо разом у Полтавщину, Санкт-Петербург та Рим!

...Показати більше...

Художник Олег Шупляк "Микола Гоголь. Ніч перед Різдвом"

"...Свобода – это не когда ты можешь убежать. Это когда ты всегда сохраняешь способность быть там, где хочется.
Свобода – это не когда ты можешь делать все, что захочется. Это, когда ты способен сохранять позицию.

Независимость – это не когда тебя никто не беспокоит. Независимость – это когда с тобой считаются.
Независимость – это не когда ты ни от чего не зависишь. Это когда ты сохраняешь способность действовать по своей воле. Вне зависимости от давления окружающей среды.

Сила - это не когда ты можешь сломать все, что тебе мешает. Это когда ты можешь защитить все, что тебе ценно.
Сила – это не когда ты можешь заставить. Это когда ты способен пережить и дождаться. Это когда ты знаешь, что ты слаб, но это тебя не останавливает.

Ответственность – это не когда ты способен решиться. Это когда ты способен пойти на жертву. Когда ты свои потери не считаешь убытком или долгом.
Ответственность – это когда разделить потери по своим обещаниям для тебя так же естественно, как вдох и выдох.

Контроль – это не знание всего про всех и не наличие иллюзии, что можешь управлять любым. Это способность начать, продолжить и закончить по своей воле.
Контроль – это не пульт управления каждым. Это способность запуска или остановки узла процессов."

Автор Зорин Дмитрий

В американських університетах є хороша традиція: перш ніж отримати диплом, випускники вислуховують останні настанови від фахівців у різних областях, вчених або навіть знаменитостей. Пропонуємо вам невеличку добірку найвідомішими із них.

1. Стів Джобс

Одна з кращих настанов була зроблена Стівом Джобсом у 2005 році перед випускниками Стенфордського університету.

«Ваш час обмежений, тому не витрачайте його, проживаючи чуже життя. Не попадайтеся у пастку догми - не живіть чужими думками. Не давайте шуму чужих думок заглушати власний внутрішній голос. І головне - майте мужність слідувати своєму серцю і розуму. Вони якимось чином вже знають, ким ви повинні стати. Все інше - вторинне».

«Потрібно знайти те, що ви любите, - і це вірно як для роботи, так і для особистого життя. Робота буде займати багато місця у вашому житті, а тому єдиний спосіб бути по-справжньому задоволеним життям - робити ту справу, яку вважаєш великою. А єдиний спосіб зробити велику справу - любити те, що ти робиш. Якщо ви ще не знайшли, що любите, - продовжуйте шукати, не заспокоюйтеся. Як і з усіма справами серця: коли знайдете - зрозумієте, що це - те саме. І, як будь-які справжні стосунки, ці стосунки з роками будуть тільки поліпшуватися. Тому шукайте. Не заспокоюйтеся».

2. Білл Гейтс

Мільярдер і засновник Microsoft

«Мати вчила мене: потрібно завжди намагатися зробити більше для інших. "Від тих, кому багато дається, багато чого і очікується", - любила повторювати вона. Я завжди це пам'ятаю».

«Світу наплювати на твою самооцінку. Життя буде вимагати закінчити справу до того, як ти відчуєш себе впевнено».

«Твоя школа, можливо, і покінчила з поділом на лідерів і невдах, але життя - ні! У деяких школах не ставлять поганих оцінок і дають стільки спроб, скільки тобі потрібно для правильної відповіді. Це не має нічого спільного з реальним життям».

3. Опра Уїнфрі

Телеведуча

«Ось найважливіший урок, який я засвоїла за 25 років своєї кар'єри: нам важливо, щоб нас цінували. Ми хочемо, щоб нас розуміли. За роки роботи я провела більше 35 000 інтерв'ю. І кожен раз, коли вимикали телекамери, учасники моїх програм підходили і питали: "Я добре виступав?" Я чула ці слова і від президента Буша, і від президента Обами. Навіть блискуча Бейонсе ставила мені це питання!»

4. Джоан Роулінг

Письменниця, автор «Гаррі Поттера»

У 2008 році письменниця Джоан Роулінг звернулася з промовою до випускників Гарвардського університету, у якій розповіла про те, як колись вона, будучи матір'ю-одиначкою, не спасувала перед труднощами і продовжила працювати над книгою, завдяки якій згодом і розбагатіла.

«Якби мене чекав успіх у чомусь іншому, можливо, я так і не набралася би сміливості досягти мети в тому, що я по-справжньому люблю. Невдача звільнила мене - мій головний страх уже здійснився, але я була жива, у мене була дочка, яку я обожнювала, а також стара друкарська машинка і великий задум. Впавши на саме дно, я почала будувати життя заново, а кам'янисте дно стало відмінною основою для фундаменту».

5. Йосип Бродський

Поет, прозаїк і перекладач

Промова поета Йосипа Бродського, який виступив перед випускниками університету Мічігану в 1988 році, викликала фурор і безліч неоднозначних думок. Однак сам поет ніколи не боявся громадської реакції, а його поради, наповнені і сумним, і радісним досвідом, стануть в нагоді в усі часи.

«Намагайтеся розширювати свій словник і поводитися з ним так, як ви поводитеся з вашим банківським рахунком. Приділяйте йому багато уваги і намагайтеся збільшити свої дивіденди. Мета в тому, щоб дати вам можливість виразити себе якомога повніше і точніше; одним словом, мета - ваша рівновага. Бо накопичення невимовленого, невисловленого належним чином може призвести до неврозу».

«Яким би огидним не було ваше становище, намагайтеся не звинувачувати в цьому зовнішні сили: історію, державу, начальство, расу, батьків, фазу місяця, дитинство, несвоєчасну висадку на горщик і так далі».

«Взагалі, намагайтеся поважати життя не тільки за його красу, а й за його труднощі. Вони складають частину гри, і добре в них те, що вони не є обманом. Всякий раз, коли ви в розпачі або на межі відчаю, коли у вас неприємності або труднощі, пам'ятайте: це життя говорить з вами на єдиній добре відомій йому мові».

Ко Дню учителя...
Встречаются люди, у которых учиться легко и приятно. Но для каждого существует когорта жестоких учителей, проверяющих кости на прочность.
Тот, кто научил, что мир не обязан соответствовать твоим ожиданиям, скорее всего не оправдал ожиданий. Чем раньше это случилось, тем сложнее задача. Но уже не его, а твоя.
Тот, кто пробудил тебя от глубокого сна, возможно, сделал это резко.
Совсем не так, как мама будит в детский сад. Если ты не услышал спокойного голоса, пришлось объяснять на уровне шока. Потеря наивности дорогого стоит, если у тебя остаётся жизнь.
Тот, кто показал, что другие не похожи на тебя, скорее всего остался непонятным. Тот, кто расширил твой кругозор, явно не вписался в картину мира.
Тот, кто научил тебя переживать боль самостоятельно, скорее всего не оставил шанса поговорить.
Даже не знаешь, что лучше: скорбеть о смерти или встречаться с живым, натыкаясь на стену равнодушия. Кричать в другого, как в пустоту. Смотреть прямо в лицо и встречать отсутствующий взгляд. Бить и кусать, как бешеная собака, но даже тогда не иметь возможности встретиться. Попадать в удалённые контакты и непрочитанные сообщения.
Тот, кто научил тебя искренне прощать, скорее всего не просил прощения.
Может, даже не понял, за что извиняться.
Тот, кто научил, что врать не стоит, возможно, обманул тебя. И, наверное, не один раз.
Тот, кто научил тебя терпению, скорее всего был нетерпелив. Или, возможно, даже невыносим.
Тот, кто научил тебя поступать по совести, скорее всего поступил с тобой по закону. И стала ясна разница.
Тот, кто научил тебя состраданию, возможно, очень в нём нуждался. Ибо ничего, кроме сострадания, уже не помогало.
Тот, кто указал на слабые места, скорее всего сделал тебе больно.
Тот, кто научил тебя защищаться, возможно, ударил первым.
Тот, кто научил тебя держать удар, скорее всего бил сильно.
Тот, кто научил тебя отвечать на вопросы, скорее всего оставил много вопросов без ответов.
Тот, кто стал зеркалом твоих изъянов, скорее всего тебе не понравился.
Бесполезно спрашивать: «Почему?», ибо любое чужое «почему» может показаться тебе недостаточно весомым, если ты не знаешь, с какой глубины всплывает другой человек.
Сложно почувствовать, признать и выразить вслух благодарность, появившуюся из невозможного. Сложно в первый раз, но потом всё проще. Нет необходимости искать жестоких учителей. Они сами появятся, когда будет необходимость. Всё, что возможно сделать — это пройти через глухую стену внутри себя, вынырнуть с другой стороны дна и трансформировать боль в силу.
Каждый из нас, попадая на границу своего внутреннего ада, выживает как умеет. И для кого-то, сам того не желая, станешь жестоким учителем. Остаётся сочувственно относиться к пределам своих чужих возможностей, ибо всё меняется, если подходить к этому честно, постепенно и с открытым сердцем. И ненависть снова становится любовью, соединяя навсегда где-то в глубине, несмотря на разные пути и биографии.
Аглая Датешидзе