Тихо над річкою, ніченька темная,
Спить зачарований ліс.
Ніжно шепоче він казку таємную,
Cумно зітха верболіз.

Нічка розсипала зорі сріблистії -
Он вони в річці на дні.
Плачуть берези по той бік кудрявії,
Здалека линуть пісні.

Тихо над річкою, як зайде сонечко,
Тихо, ні вітру, ні хмар.
Ніжно шепочеться житнє колосячко
Там, де широкий наш лан.

Нічка, як матінка, кличе працюючих
Сил набиратись уві сні,
Лиш соловейко й дівчата до півночі
Любі співають пісні.

Що їм приснилось? - Щастя улюблене
В хвилях бурхливих життя,
Личенько дівчини ніжно голублене,
Щирі її почуття!