Дмитро Шоломко більше десяти років очолює український офіс Google. Він – не типовий топ-менеджер: не носить ділових костюмів, не читає книжок про бізнес, не відвідує конференцій про «успішний успіх» і не женеться за славою у соцмережах. Натомість багато працює та мандрує, більше того – знає, як поєднувати ці речі. Зараз під керівництвом Шоломка – більше 20 осіб. «Це найкраща команда, яку я коли-небудь мав», – каже він про своїх підлеглих.
K.Fund Media зустрівся з головою українського Google в офісі компанії. Дмитро Шоломко розповів, що найбільше цінує в співробітниках, як зазвичай проходить його робочий день і де він полюбляє відпочивати.
Про колектив
У нас немає правил. Робота вибудувана так, що кожен співробітник має свої задачі. Як він буде їх виконувати, не важливо. Головне, щоб усе було зроблено якісно та вчасно. Буває таке, що в офісі немає місць, бо усі прийшли на роботу. А буває, що він порожній, коли багато людей у роз’їздах. Ми часто їздимо в інші офіси Google по всьому світу – це пов’язано з тренінгами, переговорами, необхідністю ділитися інформацією, що ліпше робити віч-на-віч.
Кожен співробітник має свій розклад. Деякі приходять в офіс на дев’яту, деякі – під вечір, і працюють до першої години ночі. У нас велика свобода – покладаємося на особисту відповідальність кожного.
K.Fund Media
У головній кімнаті, де ми працюємо, є «стіна правди». Ми вішаємо на неї різні меми – жарти, зрозумілі лише нашому колективу. Така традиція живе у нас багато років, це кумедно.
Корпоративи намагаємося проводити на виїзді, адже офіс зобов’язує думати про роботу і бути в міру серйозними. Регулярно виїжджаємо усі разом за місто. Беремо з собою родини, дітей та влаштовуємо пікнік. Це хороша можливість для щирого неформального спілкування.
Ідеальний співробітник Google Україна повинен:
– бути самостійним і орієнтуватися в хаосі. У нас в компанії велика свобода. Ситуація часто змінюється, підрозділи перебудовуються, приходять нові люди. Важливо самостійно розбиратися в тому, що відбувається, щоб добре виконувати свої обов’язки.
– бути працьовитим, любити те, що робиш. Коли я бачу, що людина через силу виконує свою роботу, я намагаюся знайти таке заняття, яке буде їй до душі. Працювати без задоволення – це завжди неефективно.
Як потрапити на роботу в Google Україна
Зараз немає відкритих вакансій. Але коли вони є, охочих дуже багато – мінімум 80-150 осіб на місце. Важко відбирати людей, цим займається підрозділ рекрутингу в головному офісі.
Я бачу кандидатів практично на етапі підписання договору
Затверджую їх – визначаю, наскільки людина відповідає нашим правилам і культурі.
Що не подобається в кандидатах:
– зарозумілість. Коли людина ставить себе вище інших, випинає свою хорошу освіту та намагається показати, що знає все ліпше од інших.
– надмірний ентузіазм відносно Google. Коли люди хочуть тут працювати, тому що «вааау, це ж Google». Варто спокійніше до цього ставитися. Це серйозна корпорація, а не забавка. Я бачив багато таких ентузіастів, які приходили з палаючими очима, а потім розчаровувалися, що тут не так, як у кіно, і потрібно по-справжньому працювати.
Про перший досвід у ролі керівника
Керувати людьми я учився на практиці і на своїх помилках. Перший колектив мені дістався випадково, і я розвалив його сам, бо був дуже поганим начальником. Мені був 21 рік, і на мене звалилася відповідальність, яку я не очікував отримати. Зараз я чітко розумію, наскільки помилявся у багатьох ситуаціях. Це жорсткий досвід.
Другий раз керівником я був у власній компанії. Було легше, але я надто контролював усі процеси. Добре, що в колективі знаходилися люди, які мене розуміли.
Три уроки, які я виніс для себе після цього: 1. Не маніпулювати і бути щирим. Маніпулювати – це казати людям не обов’язково правдиві речі, які змусять їх вчинити так, як ви хочете. У великому колективі це призводить до того, що співробітники знають абсолютно різну інформацію про одне і те ж, що завершується великою проблемою або розвалом проекту. 2. Виконувати свою роботу добре, а не говорити про це. Часто в компаніях побутує думка, що про свої досягнення потрібно більше говорити, інакше їх не помітять. Я переконався у тому, що хорошу роботу помітять завжди, а розповідати про неї постійно – це просто гаяти час. 3. Довіряти людям і уміти делегувати. Зараз я повністю довіряю кожному, поки ця людина не довела зворотне. А ось делегувати потрібно підготовленим для цього людям. У мене свого часу був начальник, який вважав, що на нового співробітника потрібно навалити купу роботи, щоб вчився. Знаєте, як із цуценям: кинути у воду, щоб поплило. Насправді такий підхід до бізнесу не має сенсу – як відносно «цуценяти», так і відносно роботи.
Про підхід до роботи
У Києві мої робочі дні проходять досить нудно. Я прокидаюся, п’ю каву, розгрібаю пошту і їду на роботу. З дому можу проводити відеоконференції – там завжди тихо і ніхто не відволікає. Приблизно третина робочого часу припадає на роботу з дому.
K.Fund Media
У поїздках розклад маю дуже довільний: можу працювати дві-три години на день, а можу і 16 – це залежить від того, яке завдання потрібно вирішити.
Нещодавно довелося робити презентацію «на колінках» в аеропорту – вийшло добре, усі наче залишилися задоволені. Часто працюю на вихідних. Повністю відключаюся від роботи щонеділі, коли приходжу на обід до мами.
Про тайм-менеджмент
Коли маю забагато завдань, я складаю перелік того, що потрібно зробити. Все записую на папері, навіть такі дрібниці, як «купити квиток на літак». А потім починаю ідеологічно перемагати і викреслювати кожен пункт. Ґаджети такого символізму не дають.
Не люблю спілкуватися телефоном і практично ніколи цього не роблю.Намагаюся все переводити в листування – так набагато легше і зручніше викласти свої думки. Якщо я відповідатиму на всі телефонні дзвінки, то не вистачить часу виконувати свою роботу.
Не можу зарахувати себе до числа активних користувачів соцмереж. Маю профайл у Facebook, який я завів давно, і зараз він існує заради месенджера. Там є 13 друзів, з якими я так підтримую зв’язок. Я нічого не поширюю, бо надаю перевагу ділитися своєю думкою з людьми, яким довіряю. Соцмережі – не те місце.
Це спотворює картину світу: фанати «зради» бачать тільки «зраду», фанати «перемоги» - «перемогу»
У чому проблема Facebook? Він налаштовується під інтереси і смаки кожного користувача, щоб якомога довше утримати його на своїх сторінках. А це спотворює картину світу: фанати «зради» бачать тільки «зраду», фанати «перемоги» – «перемогу».
Це одна з основних причин, чому я не читаю соцмережі. Я вибираю більш нейтральні джерела інформації, а не покладаюся на автоматичне підстроювання контенту під мене.
Ще один важливий фактор відмови від активності у соцмережах – це їхня здатність «затягувати». Вони роблять усе, щоб користувачі не йшли геть. А ті читають, пишуть, дивляться лайки і коментарі – це забирає час, він гається даремно.
Про відпочинок
Я надихаюся в подорожах. У мене є друг, з яким ми працювали багато років. Він живе в Швейцарії, а я в Україні. Щороку ми з ним їздимо в якусь незвичайну країну. Були в Лівані, Албанії, Білорусі і ще багатьох країнах світу. Цього року вирушаємо на Фарерські острови.
Повноцінну відпустку не беру ніколи. Максимум – на тиждень
Просто дуже багато завдань потрібно вирішувати регулярно, велика кількість запитів приходить, тому тиждень не читати пошту – це вже неправильно.
Якщо їду у відрядження, намагаюся відвідати цікаві місця неподалік. До прикладу, маю багато поїздок по роботі у Дублін, тому я часто заїжджаю в Шотландію, туди летіти буквально 40 хвилин. Двох-трьох днів цілком достатньо, щоб зробити легку чистку голови. Якщо я не можу вирішити якусь проблему, вирушаю в таку міні-відпустку, і рішення приходить саме.
Про хобі
Не полюбляв віскі, поки не спробував його в Шотландії. Спочатку ви починаєте його пити, потім – цікавитися ним, колекціонувати і говорити про нього. Віскі – це радше не алкоголь, а певний спосіб пізнання і розуміння людей. Я дуже мало п’ю. У мене велика колекція віскі – 48 пляшок.Пригощаю друзів, коли вони приходять у гості. Також люблю пиво. Проінвестував в одне підприємство, яке буде займатися приготуванням авторського пива. Подивимося, що з цього вийде.
K.Fund Media
Обожнюю читати і подорожувати. Ще ліпше – читати про те, куди я подорожую. Маю хобі – відкривати для себе нові місця і робити в поїздках те, чого не роблять звичайні туристи.
Багато слухаю музику. Свого часу захоплювався, грав на бас-гітарі, але до 25 років закинув цю справу. Гітара у мене вдома стоїть, дістаю раз на рік, коли є настрій пограти. З музикою я протягом усього дня – слухаю різні напрямки, під настрій. Наприклад, нещодавно малював презентацію під групу Meshuggah.
Ходжу на футбол. Моя улюблена команда – «Оболонь Бровар», підтримую їх чим можу. Я народився і виріс на Оболоні, мій брат взагалі один із представників уболівальників у клубі, допомагав знаходити спільну мову між фанатами і клубом, і у нього це добре виходить.
