Вони відроджують давні традиції української музики з її містикою та глибиною. І роблять це так, що під їхні ритми легко затанцюють сучасні клуби!

Joryj Kłoc (Львів)

Joryj Kłoc – дайбоже-етно-гіп-чорт-гоп ватага з міста Лева, яка на підмостках коїть «шалену розруху»!

Хлопці вичавили забійний рок-н-рол і драм-н-бас з наших давніх гудúл. В їхніх руках по-сучасному задзеленчали:

− бýхало (бубен, у який століттями товчуть славетні карпатські троїсті музики)
− рéля (колісна ліра, що ïï використовували лірники- кобзарі)
− контрагуслі (гуцульська назва альта)
− акустична гітара (якої наші троїсті музики й близько в очі не бачили!

Назва Joryj Kłoc походить з таємної мови (арґо) закритих братств незрячих лірників і кобзарів, що мали свої закони та літописну спадковість, яка сягала глибини віків й повноцінно протрималася до 1930-х років ХХ століття − коли большевицькі репресій перемололи чи не усіх живих тоді лірників на Вкраїні…

На тій таємній лірницькій говірці слово JORYJ [йорий] − означало: поважний, шанований; а також: шалений, навіжений, бунтарський, несамoвитий, відчайдушний, шибай-головий, запеклий. А KŁOC (зустрічається вимова як [клоц], так і [клЬоц]) − шмат, кавалок, кусень; або ж − чоловік, старець, мудрець, знавець, велет.